Форма державного правління - це законодавчо визначений порядок утворення і діяльності вищих органів держави. Форма правління будь-якої держави визначається правовим статусом глави держави. Главою держави у монархії є монарх, у республіці - президент.
Відомі дві форми правління: монархія і республіка.
Монархія — це така форма правління, за якою верховну владу в державі повністю або частково здійснює одна особа (фараон, король, шах, цар, імператор), котра здобуває її на основі кровноспорідненого успадкування або по життєвого обрання.
Монархія має такі ознаки:
• влада глави держави існує історично і не делегується йому народом;
• влада монарха здійснюється безстроково і передається, як правило, у спадщину;
• монарх не несе відповідальності за свої рішення.
Різновиди монархії:
1) абсолютна монархія — це форма правління, за якої державна влада зосереджена в руках одноособового глави держави (монарха).
2) обмежена (конституційна) монархія — це форма правління, за якої законодавча влада належить парламенту, виконавча — монарху (чи кабінету міністрів), судова — судам, які обираються чи призначаються.
3) дуалістичних монархіях — влада поділяється між парламентом і монархом.
Республіка — це така форма правління, при якій державна влада в державі належить представницьким виборним органам і здійснюється ними.
Республіка має такі ознаки:
• влада глави та вищих державних органів делегується їм народом;
• повноваження глави обмежені певним строком;
• голова держави несе політичну відповідальність за свою діяльність.
Розглядають аристократичні та демократичні республіки.
В аристократичній республіці формальне право обирати і бути обраним належить лише вищим верствам .
В демократичних республіках формальне право брати участь у виборах органів влади належить всьому населенню країни, тобто всім громадянам, які досягли певного віку, не визнані судом недієздатними чи їхнє право не обмежене на підставах, передбачених законом.
Відомо три види демократичних республік:
1) в парламентських республіках (Індія, Італія, Австрія): президент обирається парламентом; уряд формується з представників партій, що мають більшість у парламенті; уряд підзвітний парламенту; парламент може висловити уряду недовіру, що тягне за собою його відставку.
2) в президентських республіках (США, Бразилія, Мексика): президент обирається всенародно або колегією виборців;президент с главою держави і главою уряду; уряд несе відповідальність перед президентом;президент має право відкладного вето та інші права (наприклад, право розпустити парламент).
3) у змішаній (президентсько-парламентській) республіці є елементи як президентської, так і парламентської форм правління (Україна, Франція). президент обирається всенародно, але він не очолює уряд; уряд назначається президентом, але за згодою парламенту та є підзвітним президенту та підконтрольним парламенту; Форми державного устрою — це територіальна організація держави, характер взаємодії між її складовими частинами та державою в цілому.
Форма державного устрою - це національна й адміністративно-територіальна будівля держави, що розкриває характер взаємин між його складовими частинами, між центральними місцевими органами державного керування, влади.
У відмінності від форм правління організація держави розглядається з погляду розподілу державної влади і державного суверенітету в центрі і на місцях , їхній поділ між складовими частинами держави.
Форма державного устрою показує:
- з яких частин складається внутрішня структура держави;
- яке правове положення цих частин і які взаємини цих органів;
- як будуються відносини між центральними і місцевими державними органами;
- у якій державній формі виражаються інтереси кожної нації, що проживає на цій території.
За формою державного устрою всі держави можна розділити на три основних групи:
- унітарна;
- федеративна;
- конфедеративна.
Форма державного устрою - це територіальна організація держави. Характер взаємодії між її складовими частинами та кожної частини з державою в цілому.
Теорія права розрізняє просту та складну форми державного устрою.
Проста (унітарна) держава — єдина держава, що не має всередині відокремлених утворень, які користуються певною самостійністю. (наприклад, області в Україні, графства в Англії).
Ознаки унітарної держави: наявність єдиного центру та єдиної системи органів влади та управління; наявність єдиної системи права, єдиної конституції, єдиної грошової системи, єдиного громадянства;
Складна держава формується з відокремлених державних утворень, що мають суверенітет і всі ознаки державності. До такої форми держави належать: федерація, конфедерація, а за твердженням деяких авторів ще й імперія.
