Політологія - наука про політику, про закономірності виникнення політичних явищ (інститутів, відносин, процесів), про способи і формах їх функціонування та розвитку, про методи управління політичними процесами, про політичну свідомость, культуру.
У вузькому сенсі під політологією розуміється наука, покликана безпосередньо досліджувати політичну сферу суспільства: політичну владу, політичні інститути, відносини, процеси та закономірності їх функціонування.
В якості предмета конкретного політичного дослідження ми можемо вибрати будь-який аспект політичної сфери суспільства, наприклад політичну культуру громадян або політичні інститути.
Отже, предметом політології є політичні інститути і відносини, закономірності функціонування політичної системи, політичні процеси, політичні конфлікти, політична культура, політичні класи.
Функція політології - дослідити закономірності функціонування політичної системи суспільства і її окремих підсистем.
Основними функціями політології є:
пізнавальна - певний спосіб пізнання (вивчення) природи політичного, структури та змісту політичної системи суспільства і закономірностей її функціонування;
діагностична - аналіз (моніторинг) соціальної (політичної) реальності з метою виявлення потенційних протиріч і конфліктів;
прогностична - вироблення науково обґрунтованих прогнозів про тенденції (перспективах) розвитку політичної системи та попередження можливих негативних явищ;
організаційно-технологічна - створення політичних технологій та організаційних структур, що визначають порядок і правила функціонування політичної сфери суспільства;
управлінська - використання політологічних досліджень для розробки та прийняття управлінських рішень;
інструментальна - вдосконалення наявних та розробка нових методів дослідження політичної реальності;
ідеологічна - використання політологічних знань і результатів дослідження в інтересах суспільства, соціальної спільності, правлячого класу;
прагматична (прикладна) - використання теоретичних і прикладних методів політології для вирішення виникаючих в суспільстві проблем і протиріч.
МЕТОДИ ПОЛІТОЛОГІЇ. Метод – це сукупність прийомів та операцій практичного й теоретичного освоєння дійсності. Політологія, як і будь-яка наука, має загальні й специфічні методи дослідження, прийоми, підходи.
Діалектичний метод –Політичні явища розглядають в єдності й боротьбі протилежностей, у постійному розвитку та оновленні, у співвідношенні етапів реформ і революцій.
Синергетичний метод Передбачає багатоваріантність, альтернативність вибору шляхів суспільно-політичного розвитку, його не лінійність та можливості самоорганізації.
Системний метод – розглядає суспільство та його складові як більш чи менш постійні утворення, що функціонують у межах дещо ширшого середовища.
Системно-історичний метод – передбачає виділення певних типів політичного життя, політичних систем, що виникають у процесі історичного розвитку людського суспільства.
Структурно-функціональний метод – полягає у розчленуванні складного об’єкта на складові, вивченні зв’язків між ними й визначенні місця і ролі всіх складових у функціонуванні об'єкта як цілого, за умови збереження ним своєї цілісності у взаємодії із зовнішнім середовищем.
Порівняльний метод – орієнтує дослідження на розкриття спільних і відмінних рис політичних систем та їхніх елементів у різних країнах, народів та епох.
Біхевіористський метод –полягає в дослідженні поведінки індивідів і соціальних груп, передбачає широке використання в політологічних дослідженнях статистичних даних, кількісних методів, анкетних опитувань, моделювання політичних процесів тощо.
Спеціальні методи дослідження – група методів, що ґрунтуються на різних варіантах дослідження структури, функцій політичних процесів та інститутів – методи, запозичені політологією з інших наук. Це методи емпіричних соціальних досліджень, соціальної психології, статистики, моделювання.
