Сол Коен – відомий американський географ,геополітик,розробив модель геостратегічних зон і відповідних їм геополітичних регіонів. Обґрунтував розпад біполярної системи і зростання ролі регіональних геополітичних структур.
• всі регіони Землі можуть бути поділені на чотири геополітичні складові:
1. зовнішнє морське (водне середовище), що залежить від торгового флоту і портів;
2. континентальне ядро на означення регіонів тзв. внутрішніх регіонів.
3. дисконтинуальний пояс (берегові сектори, орієнтовані або вглибину континенту, або від нього).
4. регіони, геополітично незалежні від цього ансамблю.
Це, відповідно, Англо-Америка та Карибські острови, Європа та країни Магрибу, Південна Америка і Південна Африка, острівна Азія та Океанія.
Кожний геополітичний регіон характеризується спільними політично-економічними та соціокультурними особливостями й формується з однієї великої країни та декількох невеличких країн.
Модель Коена має ієрархічний зміст:
• Перший рівень представлений «геостратегічними сферами»: Морською (залежний від торгівлі світ морських держав), Євразійською (Євразійський континентальний світ).
• Другий рівень – геополітичні регіони, що входили до першого ієрархічного рівня. У Морську сферу входять чотири регіони: Англо-Америка і Кариби, Західна Європа і Магриб, Поза континентальна Азія і Океанія, Південна Америка і Африка південніше Сахари. У євроазійську сферу входить два геополітичних регіони – хартленд і Східна Азія.
Також рівні поза геостратегічними сферами виділені ще три додаткові утворення:
Південна Азія – незалежний регіон із своїм геополітичним кодом;
Середній Схід – розділяючий або розділений пояс.
Центрально-Східна Європа, як регіон «ворота», що сприяє потенційно зв’язкам між Заходом і Континентальною (Євразійською) геостратегічною сферою.
• Третій рівень представлений національними п’ятьма державами – США, Росія, Франція, Китай, Японія, а також групою держав – Європейським Союзом
• Четвертий рівень – це декілька держав другого порядку, які домінували в рамках відповідних регіонів, але не мали глобального впливу через обмежену участь у позарегіональних економічних і політичних відносинах).
• П’ятий рівень – це субнаціональні території – «ворота» (фокуси зв’язків), які стануть в майбутньому «зв’язковими» між державами.
геостратегічні типи регіонів орієнтовані на торгівлю та відкриту економіку морські держави та євразійсько-континентальний світ на чолі з наддержавами США та СРСР.
На геополітичній карті світу розрізняє центри першого порядку США, Західна Європа, СРСР, Китай та Японія, і центри другого порядку Індія, Бразилія та Нігерія.
