Погляди Чичеріна і Кавеліна поділяли: Сергієвич, Леонтович, Градовський.

   Риси, властиві цьому поколінню:

                їх діяльність розквітла після буржуазної реформи 60-80-х років, тому вони відобрази ті зміни, які відбулися в російському суспільстві;

                не схвалювали крайньої реакції, яка наступила;

                були противниками революційного руху;

                їх ідеал – правова держава;

                як і попередники, державі відводили домінуючу роль в житті суспільства;

                в центрі їх досліджень такі проблеми:

                розвиток державної влади,

                Розвиток державних установ,

                Розвиток правових норм,

                Розвиток та історія законодавства.

Розробляли:

              відносини між народом і державою в минулому;

              історія державних установ;

              діяльність місцевої адміністрації та управління;

              історія станового законодавства;

              стосунки між станами.        

Нове покоління було юристами, тому висвітлювали проблеми з юридичної точки зору.

Сергієвич Василь Іванович (1832-1910) – глава державної юридичної школи. Закінчив Московський універ.. стажувався у Берліні. Магістерська дисертація «Вече и князь. Руское государсвенное устройство и управление во времена князей Рюриковичей».

Сергієвич розкритикував Соловйова за те, що той наївно розглядав стосунки між князями того часу. Сергієвич теорію договірних відносин:

договір між князями;

договір князів і дружини,

договір князів і народу.

Він розвинув теорію державної школи. На його думку правова норма – джерело політичної організації.

Градовський Олександр Дмитрович (1841-1889) – закінчив Харківський університет. Професор Петербурзького університету. Залав основи вивчення в історії державних установ у Росії.

«Начало руського государсвенного права», «Органи управления», органи местного управления».

Проповідував західні ідеї демократизму. Його ідеал – буржуаний державний  устрій Західної Європи..

«Высшая администрация России 18 в. и генпрокуроры», «История местного управления в России».

Проповідував ідеї європейського конституціоналізму і національних традицій, підтримував розвиток і зміцнення земств. Про місцеве управління часів Петра: про діяльність Сенату, Верховної таємної ради тощо.