Зовнішня політика Директорії характеризувалася постійними війнами. У 1795 р. Франція підписала мирну угоду з Пруссією, и якою до неї відійшли землі лівого берега Рейну. Іспанія також пристала на мир, і перша антифранцузька коаліція розпалась. Але Австрія вирішила й далі вести війну, Англія ж допомагала їй грішми. У війні проти цих країн найбільше відзначився молодий генерал Наполеон Бонапарт (1769— 1821).Придушивши заколот роялістів, Наполеон здобув прихильність Директорії. 27-річного генерала було призначено в Північну Італію командувачем армії, яка мала йти походом на австрійців.Армія налічувала трохи більше 30 тис. роззутих і кепсько одягнених солдатів; їм протистояла 80-тисячна, добре озброєна армія Австрії. Незважаючи на це, Бонапарт розбив кращих австрійських генералів. Про нього заговорила вся Європа.Ідучи в Італію, він заявляв, що метою походу є визволення її населення від австрійців і гніту феодальних урядів. Однак обіцянки виявилися брехнею. Панування Австрії було замінено пануванням Франції. Італійців Наполеон Бонапарт пограбував, жорстоко придушивши народний рух в Італії.Війну було закінчено миром 17 жовтня 1797 р. Франція здобула Бельгію, Ломбардію з сусідніми країнами та лівий берег Рейну. Італію було перетворено на кілька «дочірніх», а насправді — залежних від Франції республік. Швейцарія та Голландія також перетворилися на залежні від Франції республіки. Проте Англія — головний ворог — залишалася невразливою.У 1798-1799 pp. Бонапарт здійснив похід в Єгипет і Сирію (30-тисячна армія з артилерією на 350 суднах), сподіваючись згодом відібрати в Англії найціннішу її колонію — Індію. Успіхи початкового етапу експедиції незабаром змінилися невдачами. Похід закінчився повним провалом. Населення чинило загарбникам відчайдушний опір. Армія зменшувалася від безперервних боїв, спеки й чуми. Зв'язок із Францією перервався. Англійський адмірал Нельсон знищив французький флот у нічній битві біля мису Абукир.Під час єгипетського походу утворилася друга антифранцузька коаліція (Англія, Австрія, Росія, Туреччина, Неаполітанське королівство). Дізнавшись про перемоги російського генерала О. Суворова в Італії та Швейцарії, а також про те, що становище Директорії хитке, Наполеон залишив армію в Єгипті та з великими труднощами, проскочивши крізь загородження англійських кораблів, що чатували на нього, у жовтні 1799 р. з'явився в Парижі. Залишки французької армії в Єгипті згодом здалися англійцям.