пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

I семестр:
» History222
» ВЛК
» Нова історіяяяяя 2
» История Зарубежной Культуры
» Украинский язык
» Валеология
» Андр
» Istoriografhy
» Азия и Африка
» Економика
» Нова історія
» Религия
» Державний
» ІСТОРІОГРАФІЯ!
» Правознавство
» New history
» Ек
» НОВА ІСТОРІЯ !!!
» СЛОВЯНИ
» ШЦР
» Політологія
» СЛН
» СпецКурс
» СамробШНЦР
» МДЛ ШНЦР
» Культура
» ЕКЗАМЕН ШНЦР
» ШНЦР МОДУЛЬ
» СЛОВЯНИ №2
» І
» Філософія
» ШНЦР САМ
» Соціо
» ІСК Модуль
» E
» ІІІІІІІІІ
» Укр еміграція
» Методологія
» КНП КУЛ
» Етика
» Візантія)
» Мова історії
» Проблеми давньої історії
» ЯІ
» АКТ ПРБ НОВІТ ШНЦР

20.Змова на чолі з Гракхом Бабефом.

«Змова рівних» 1796 р. Комуністичні ідеї Бабефа. Найбідніші верстви населення, і особливо передпролетаріат, дедалі більше розчаровувалися в результатах буржуазної революції, майже всіма здобутками якої скористались багаті. На цьому ґрунті в 1795—1796рр. в Парижі виникла революційна «Змова рівних» на чолі з Бабефом.Франсуа-Ноель Бабеф (1760—1797) був сином відставного майора із Північно-Східної Франції. Ще юнаком він захоплювався життєписами Плутарха й образом римського трибуна Гая Гракха. Працюючи землеміром і службовцем, що збирає недоплату з селян, Бабеф мав змогу близько познайомитися з тяжким становищем сільської бідноти. Ще напередодні й у перші роки революції під впливом поглядів Мореллі і проектів зрівняльного переділу земель, відомих тоді під назвою «аграрного закону», Бабеф пройнявся крайніми зрівняльними ідеями й переконаннями про переваги комуністичного ладу над приватною власністю. Під час революції Бабеф став журналістом. Восени 1794 р. він почав видавати газету «Трибун народу». За критику політики термідоріанців газету було заборонено, а Бабефа разом з іншими прихильниками зрівняльних ідей ув'язнено. В тюрмі він і пробув з лютого до осені 1795 р.Після звільнення з тюрми Бабеф очолив таємне «Товариство рівних», яке поставило собі за мету скинути Директорію і здійснити «фактичну рівність». Програмою-мінімум більшості змовників була конституція 1793 р., обмежувальні заходи щодо великої власності. Проте Бабеф та деякі інші учасники змови — Буонарроті й Сільвен Марешаль —ішли значно далі конституції 1793р., далі своїх попередників із «Соціального гуртка» 1791 р. та зрівняльних вимог Ру і Леклерка, які обмежились послідовним захистом дрібнобуржуазного егалітаризму. Франсуа-Ноель Бабеф довів ідею фактичної рівності до повного заперечення приватної власності і дійшов до комуністичних висновків.Після повалення Директорії Бабеф мав намір заснувати в республіці «національну комуну» з передачею їй необроблюваних земель і майна, конфіскованих у ворогів революції, встановленням суспільної власності на землю та засоби виробництва, спільним веденням господарства, обов'язковою працею і суворою рівністю споживання. Гроші належало скасувати. Поступово комуна повинна була охопити все населення країни.Щодо політичних перетворень, Бабеф мав на увазі встановлення революційної диктатури трудящих як «республіки рівних», де передбачалось позбавити буржуазію і поміщиків політичних прав. Однак у Бабефа не могло ще скластись уявлення про пролетаріат як окремий суспільний клас. Він був ще далекий від думки про диктатуру пролетаріату.Висунувши ідею створення комуністичного суспільства через революційний переворот і встановлення диктатури трудящих, Бабеф посів визначне місце в історії комуністичних ідей і комуністичного руху як виразник сподівань передової частини французького передпролетаріату кінця XVIIIст. Він добре розумів обмеженість результатів французької буржуазної революції, яка замінила феодальну експлуатацію капіталістичною, і передбачав неминучість у майбутньому другої, більш глибокої революції, яка приведе до перемоги комунізму.Але на Бабефа мав великий вплив дрібнобуржуазний егалітаризм. Це зумовлювалось тим, що у Франції тоді ще не було розвинутої великої індустрії, не було сформованого класу — пролетаріату. Комуністичні ідеї Бабефа мали примітивно-зрівняльний і переважно аграрний характер. Він не міг у той час піднятись до розуміння історичної ролі робітничого класу. Слабкою ланкою «рівних» була також їхня вузька змовницька тактика без широкого зв'язку з масами.10 травня 1796 р. таємне «Товариство рівних» було розгромлене. За доносом поліцейського агента, який пробрався між змовників, Бабеф та інші учасники змови були заарештовані. Придушено було також повстання невеликої групи солдатів у таборі під Парижем, де схвально сприймали ідеї змовників. У 1797 р. Бабефа та другого керівника змови — Дарте засудили до страти і після невдалої спроби заподіяти собі смерть їх гільйотинували.«Маніфест рівних» та інші матеріали, у яких відбились погляди Бабефа, були надовго поховані в поліцейських архівах. Вони стали відомі тільки згодом, коли один із учасників змови — Буонарроті у 1828 р. опублікував книгу «Змова в ім'я рівності» з докладним описом її історії.Нестійкість режиму Директорії. Становище Директорії було дуже нестійке. Панування великої спекулятивної буржуазії викликало гостре незадоволення народних мас. Непопулярністю правління Директорії користувалися роялісти, які намагались підготувати реставрацію монархічного режиму. Змова Бабефа налякала великих власників. У результаті на чергових виборах 1797 р. до Законодавчого корпусу було обрано багато роялістів. Щоб утриматись при владі, уряд Директорії оточив Законодавчий корпус військами, вчинив арешти й усунув з його складу багатьох роялістів. Небезпека монархічного перевороту привела до того, що на виборах 1798 р. перемогли демократично настроєні республіканці. Тоді Директорія знов порушила конституцію і незаконно анулювала обрання 106 депутатів.Уряд Директорії дедалі більше виявляв свою неспроможність міцно утвердити панування великої буржуазії і забезпечити умови для її підприємницької діяльності. У Вандеї лютували зграї роялістів. Дороги кишіли розбійниками. В адміністрації панувало цілковите безладдя. Податки збирали нерегулярно. Уряд часто не мав грошей і фінансове залежав від контрибуцій, які стягували його генерали із завойованих територій. Своєю слабкістю уряд Директорії поступово дискредитував себе навіть в очах великої буржуазії, для якої потрібна була міцна влада, щоб захищати її інтереси. Посилення ж впливу армії підготовляло ґрунт для встановлення військової диктатури. Змова Бабефа Політика Директорії  ігнорувала інтереси соціальних низів, що сприяло розвиткові руху «За революцію в ім'я рівності».Його засновником та ідейним лідером став вихідець із бідної провінційної сім'ї Франсуа Бабеф (1760-1797), який прибрав ім'я римських трибунів — братів Гракхів. Він був прихильником якобінців, у своєму часописі «Трибун народу» славив пам'ять Марата, Робесп'єра і «доби свободи». Бабеф заснував «Товариство рівних» і в ньому проголошував ідею, що «земля не належить нікому, а «наплоди належать усім»; вимагав ліквідації власності й усіх чинних на той час прав, виступав проти «п'ятьох причепурених мулів у люксембурзькій палаті» (Конвент приписав для диктаторів парадний одяг). Методом боротьби члени товариства обрали збройне повстання. Але в травні 1796 р. товариство було викрито, а керівників заарештовано. Згодом Бабефа, Дарте та їхніх найближчих соратників стратили.


30.04.2014; 17:30
хиты: 211
рейтинг:0
Гуманитарные науки
история
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь