Взяття Бастилії вважається початком французької буржуазної революції.
Причиною облоги Бастилії стали чутки про рішення короля Людовика XVI розігнати утворене 9 липня 1789 року до Установчих збори і про зміщення з посади державного контролера фінансів реформатора Жака Неккера.
Обурені парижани, озброївшись чим попало, 14 липня 1789 вийшли на вулиці і площі міста і рушили до Бастилії. Штурм фортеці тривав близько чотирьох годин. Натовп увірвалася у фортецю, начальник гарнізону був пошматований, та й сама фортеця пристойно постраждала. Сім в'язнів, яких утримували в фортеці, були випущені на волю. Наляканий масштабом повстання король змушений був піти на поступки.
На наступний день було офіційно ухвалено зруйнувати і знести Бастилію, і тут же приступили до робіт, які тривали до 16 травня 1791 року. З битого каменю фортеці робили мініатюрні зображення Бастилії і продавали як сувеніри. Велика частина кам'яних блоків послужила для будівництва мосту Конкорд.
Для багатьох поколінь французів фортеця була символом всевладдя королів. За 400 років серед в'язнів Бастилії було чимало знаменитих особистостей — Франсуа Ларошфуко, П'єр Бомарше, двічі в'язнем Бастилії був Вольтер. Падіння Бастилії сприймалося як торжество революції і стало обростати легендами.
Починаючи з 1880 року, річниця взяття Бастилії святкується французами як національне свято.
