ТРАВМИ

1. Пішохід отримав травму в результаті падіння на дорозі. При огляді у травмопункті у потерпілого в ділянці лівого плечового поясу та плеча відмічається припухлість, пальпаторно – біль, порушення функції лівої верхньої кінцівки. Ваш діагноз?

Б - забій м¢яких тканин;

 

2. Яка з нижче названих травм не відноситься до закритих пошкоджень м’яких тканин:

 

В - закритий перелом;

3. Потерпілий скаржиться на головний біль, нудоту, не пам’ятає, що з ним трапилося. Яку травматичну патологію у нього запідозрюють?

Б - струс головного мозку;

 

4. Потерпілий упав на голову з висоти, знайдений прохожою людиною. Не приходить до свідомості. При огляді - підвищення температури до 37.8 °С, має місце порушення відчуття. Ваш діагноз?

В - забій головного мозку;

 

5. Яка з нижче названих патологій не відноситься до закритої травми грудної клітини?

А - проникаюче поранення правої легені;

 

6. Підшкірна емфізема розвивається при:

 

Г - при пошкодженні легень та парієтальної плеври;

 

7. Хворий отримав сильний удар в область лівого підребір’я, при огляді: блідість шкірних покривів, прискорення пульсу, зниження артеріального тиску, болі в лівому підребер’ї. Яка травматична патологія має місце?

В - розрив паренхіматозного органу;

8. Травма в побуті, потерпілий доставлений у нетверезому стані. При огляді: вимушене положення, укорочення верхньої кінцівки, припухлість та деформація правого плеча, пальпується суглобова поверхня правої плечової кістки. Ваш діагноз?

 

Б - вивих плеча;

9. Що відноситься до патологічних переломів?

Д - переломи на фоні пухлини, остеомієліту.

 

10. Для відкритого перелому характерно:

Г - пошкодження шкіри або слизової поверхні;

 

 

11. При огляді потерпілого діагностовано: відкритий перелом правого стегна. Який з нижче поданих методів використаєте для лікування?

Д - оперативне лікування.

 

12. Пішохода збив автомобіль, його знайдено на дорозі без свідомості і швидкою допомогою доставлено у травмпункт. При огляді в середній третині правої гомілки її, припухлість, крепітація, пульс-40 уд./хв., АТ-80/60 мм. рт. ст. Ваша тактика?

Г - протишокові заходи;

 

 

13. Виробнича травма: на руку впав важкий предмет. При огляді в стаціонарі: набряк тканин, підсилення болі в при рухах. На рентгенограмі: перелом правого передпліччя в нижній третині без зміщення. Який метод лікування використаєте?

А - гіпсова лонгета;

;

14. Внаслідок порушення техніки безпеки електрик був травмований електрострумом. При огляді на місці травми - дихання відсутнє, пульсу на центральних судинах немає, зіниці помірно розширені. Діагноз?

Д - клінічна смерть.

 

15. В результаті ДТП постраждалий знайдений без свідомості на узбіччі дороги. При огляді лікарем швидкої допомоги виявлено роздроблення нижньої кінцівки, відкритий перелом стегнової кістки, зіниці розширені, пульс та тиск відсутні, констатована смерть. У зв’язку з чим могла настати смерть?

А - від травматичного шоку;

 

16. У клініку потрапив хворий з травматичним відривом обох нижніх кінцівок на рівні колінних суглобів. Хворий різко загальмований, млявий, різко блідий, пульс-140 уд/хв, ниткоподібний, АТ-50/0 мм рт. ст. На обох нижніх кінцівках накладено джгути. Кровотечі під час поступлення немає. За словами лікаря «швидкої дороги», втратив на місці події близько 3 літрів крові. Яка патологія спостерігається у хворого?

 

Г - геморагічний шок;

 

17. Хворий 54 років скаржиться на різкий біль в ділянці правого плечового суглобу. 10 хвилин тому він упав на вулиці на витягнуту руку. При огляді - різка деформація контурів правого плечового суглобу, неможливість активних рухів правою кінцівкою, вимушене положення кінцівки. Рентгенологічно: несумістність суглобових поверхонь. Який найбільш імовірний діагноз?

В - вивих плеча;

 

18. Назвіть фази шоку:

Г – еректильна, торпідна;

19. Шоковий індекс Алговера – відношення:

Д – частоти пульсу до систолічного тиску.

 

20. В нормі індекс Алговера дорівнює:

А – 0,5;

 

21. Вкажіть основні фактори, які визначають важкість токсикозу у потерпілих з синдромом тривалого здавлення:

Б – міоглобінемія і міоглобінурія (наявність міоглобіну в крові та сечі);

22. Для І періоду (48 год) синдрому тривалого здавлення тканин характерно:

А – локальні зміни і ендогенна інтоксикація;

23. Для ІІ періоду (3 - 12 днів) синдрому тривалого здавлення тканин характерно:

 

Б – гостра ниркова недостатність;

 

24. Для періоду гострої ниркової недостатності при синдромі тривалого здавлення характерно все, крім:

Д – гіпокаліємії.

 

 

25. Яка терапія проводиться при струсі головного мозку легкого ступеня?

Д – симптоматична і дегідратаційна.

 

26. Що не спостерігається при ізольованому зовнішньому проникаючому пораненні грудної клітки?

А – гемоперитонеум;

 

27. Що характерно для зовнішнього відкритого пневмотораксу?

В – балотування середостіння;

 

 

28. Симптом “ваньки-встаньки” характерний при пошкодженні:

Г – селезінки;

 

ЗАГАЛЬНА  ЧАСТИНА

1. Аборт проводять методом вакуумної аспірації або вишкрібанням у перші:

1. 12 тижнів;
2. 14 тижнів;
3. 16 тижнів;
4. 17 тижнів;
5. 18 тижнів.

 

2. Активацію нервових центрів зумовлює такий вид загартування, як:

1. Ходьба;
2. Моржування;
3. Прогулянки;
4. Біг;
5. Плавання.

 

3. Безпечною і ритмічною формою активності із саморегулюючим теплом, коли працюють великі групи м’язів, являєтся:

1. Ходьба;
2. Моржування;
3. Прогулянки;
4. Біг;
5. Плавання.

 

4. У димі сигарет єдиною речовиною, що являється отрутою у чистому вигляді, є:

1. Нікотинова кислота;
2. Сірчана кислота;
3. Нікотин;
4. Окись азоту;
5. Смола.

 

5. В утворенні клітинних мембран, оболонок нервових клітин, статевих гормонів і жовчі приймає участь:

1. Тригліцеріди;
2. Білки;
3. Целюлоза;
4. Холестерин;
5. Лактоза.

 

6. У побудові клітин і тканин приймають участь:

1. Білки;
2. Жири;
3. Вуглеводи;
4. Тригліцериди;
5. Все вище перераховане.

 

7. На протязі життя людини мотиви можуть:

1. Зникати;
2. Появлятися;
3. Змінюватись;
4. Жодне з перерахованих.

8. Дорослим людям прийняття повітряних ван рекомендується починати при температурі:

1. – 3о С;
2. 0о С;
3. +10о С;
4. +20о С;
5. + 25о С.

 

9. Вітаміни групи А, D, E и K відносяться до:

1. Водорозчинних;
2. Жиророзчинних;
3. Мінеральних речовин;
4. Мікроелементів.

 

10. Вітаміни групи В, вітамін С, фолієва кислота, біотин і пантотенова кислота відносяться до:

1.  Водорозчинних;
2. Жиророзчинних;
3. Мінеральних речовин;
4. Мікроелементів.

 

11. Коли потрібно починати загартування сонцем:

1. У лютому;
2. У березні;
3. У квітні;
4. У травні;
5. У червні;

 

12. Викид сперми під час сну називається:

1. Еякуляція;
2. Поллюція;
3. Екстирпація;
4. Флюстрація.

 

13. Виділення секрету потових залоз, а з ними отруйних продуктів життєдіяльності (шлаки) виконує така функція шкіри, як:

1. Захисна;
2. Бар’єрна;
3. Видільна;
4. Бактерицидна.

 

14. Скільки рівнів організації людського організму розрізняють:

1. 4;
2. 6;
3. 8;
4. 10;
5. 12.

 

15. Знищення на чистій шкірі багатьох бактерій за рахунок виділеної нею речовини – лізоциму –виконує така функція шкіри, як:

1. Захисна;
2. Бар’єрна;
3. Видільна;
4. Бактерицидна.

 

16. Головним фактором, обумовлюючим тривалість сонячних ван, являється ступінь:

1. сонячної радіації;
2. температури повітря;
3. швидкості руху повітря;
4.  чистоти повітря.

 

17. Головний і спинний мозок утворюють:

1. Периферійну нервову систему;
2. Центральну нервову систему;
3. Симпатичну нервову систему;
4. Парасимпатичну нервову систему.

 

18. Група клітин и міжклітинних речовин, які об’єднані загальною будовою, функцією і походженням, називається:

1. Орган;
2. Організм;
3. Тканина;
4. Система;

 

19. Діяльність нервової периферійної системи регулюється:

1. Мозочком;
2. Головним мозком;
3. Спинним мозком;
4. Корою головного мозку.

 

20. Для школярів тривалість обтирання водою становить:

1. 1-2 хв.;
2. 2-3 хв.;
3. 3-4 хв.;
4. 5-6 хв.

 

21. Найважча ступінь алкогольного отруєння є:

1. Інтоксикація;
2. Оп’яніння;
3. Блювання;
4. Алкогольна кома.

 

22. Жири разщеплюються в організмі людини на молекули:

1.  Гліцерина і жирних кислот;
2. Холестерина;
3. Білірубіна та уробіліна;
4.  Кисню та вуглецю.

 

23. Закон забороняє аборт в останні .......... місяці:

1. 2,5;
2. 3;
3. 3,5;
4. 4.

 

24. До числа найеффективніших засобів розслаблення і зменьшення стресу відноситься:

1. Біг;
2. Бокс;
3. Масаж;
4. Аеробіка;
5. Футбол.

 

25. Класиком раздільного харчування вважається:

1. Г. Шелтон;
2. Р.Кох;
3. Л.Пастер;
4. М.Амосов.

 

26. Комплекс міроприємств по догляду за шкірою, волосям, порожниною рота, одягом і взуттям є:

1. Особиста гігієна людини;
2. Прибирання;
3. Прийняття душа;
4. Прийняття ванни;
5. Жодне з перерахованих.

 

27. Який фактор здорового образу життя складають конкретні історичні умови і культурні традиції:

1. Мікросоціальний;
2. Мікрополітичний;
3. Макросоціальний;
4. Етнічний.

 

28. Найкращим часом для прийняття сонячних ван являється:

1. Вечір;
2. Обід;
3. Ранок;
4. Південь.

 

29. Будь яка м’язева активність, що дозволяє підтримати добру фізичну форму, це:

1. Фізичні вправи;
2. Гімнастика;
3. Аеробіка;
4. Йога.

 

30. На поверхні, що межує із зовнішнім середовищем, покриваючим всередину стінки порожнистих            органів і  кровоносних судин, знаходиться . . . тканина:

1. Сполучна;
2. Хрящова;
3. Епітеліальна;
4. М’язева.

 

31. Найбільш щадна водна процедура у закалюванні є:

1. Прийом холодного душу;
2. Прийом теплого душу;
3. Прийом контрастного душу;
4. Обтирання.

 

32. Накопичення жирів і вуглеводів виконує така функція шкіри, як:

1. Захисна;
2. Бар’єрна;
3. Видільна;
4. Бактерицидна.
5. Енергетична.

 

33. Наука про влив фізичних, хімічних, біологічних і соціальніх факторів оточуючого середовища на здоров’я людини, його працездатність і тривалість життя, називається:

1. Гігієна людини;
2. Соціологія;
3. Психологія;
4. Валеологія

 

34. Наука про закономірності проявів, механізмах і засобах підтримки, зміцнення и збереження здоров’я людини, називається:

1. Гігієна людини;
2. Соціологія;
3. Психологія;
4. Валеологія.

 

35. Наука, що вивчає будову тіла людини, його органів і систем, називається:

1. Фізіологія;
2. Анатомія;
3. Валеологія;
4. Гістологія.

 

36. Норма концентрації кисню у приміщення повинна бути:

1. 1%;
2. 11%;
3. 21%;
4. 51%;
5. 100%.

 

37. Норма вуглекислого газу у приміщення повинна бути:

1. 20%;
2. 15%
3. 10%;
4. 4%;
5. 0,04%.

 

38. Обмін кисню та углекислого газу виконує така функція шкіри, як:

1. Захисна;
2. Дихальна;
3. Видільна;
4. Бактерицидна.
5. Енергетична.

 

39. Загальна тривалість процедури обливання складає:

1. 40 - 60хв.;
2. 20 – 40 хв.;
3. 10- 20 хв.;
4. 5 - 10хв.;
5. 1,5-2 хв.

 

40. Обмеження внутрішнього середовища клітини, захист її від ушкоджень, регулювання обміну речовин між клітиною і середовищем, забезпечення зв’зку між іншими клітинами називається:

1. Цитоплазмою;
2. Мембраною;
3. Ядром;
4. Комплексом Гольджі;

 

41. Одна  викурена сігарета підвищує артеріальний тиск на:

1. 1 мм.рт.ст.;
2. 5 мм.рт.ст.;
3. 10 мм.рт.ст.;
4. 15 мм.рт.ст.;
5. 20 мм.рт.ст.

 

42. Одним із найдревніших прийомів загартування являється:

1. Аеробіка;
2. Йога;
3. Ходьба босоніж;
4. Біг.

 

43. Одним із кращих для розвитку серцево-дихальної системи є:

1. Плавання;
2. Біг;
3. Прогулянки;
4. Їзда на велосипеді,

 

44. Одним із найбільш важливих компонентів організму, складающих біля  2/3 його ваги, являється;

1. Кров;
2. Вода;
3. Лімфа;
4. Повітря;

 

45. Основними складовими здорового способу життя являються: 1)культура харчування, 2) здатність до рефлексії, 3) культура емоцій, 4) культура руху, 5) сприятливий режим праці і відпочинку. Правильним відповідями є:

1. 2,5;
2. 5;
3. 1,3,4;
4. 1,3,5.

 

46. Основними факторами, які забезпечують можливість для здорового способу життя конкретної особистості, являється: 1) культура руху, 2) раціональний  режим праці і відпочинку, 3) здатність до рефлексії, 4)культура харчування, 5)стан середовища  перебування. Правильними  відповідями є:

1. 2,3,5;
2. 5;
3. 1,3,4;
4. 1,3,5.

 

 

47. Основних систем організму існує:

1. 5;
2. 7;
3. 9;
4. 11.

 

48. Відображенням психічних функцій людини являються:

1. Думки;
2. Емоції;
3. Логіка;
4. Жодне з перерахованих.

 

49. Перевод сексуальної енергії на енергію творчості або інши види діяльності, називається:

1. Сублімація;
2. Трансформація;
3. Транскіпція;
4. Субстанція.

 

50. Період статевого дозрівання дівчат починається з:

1. 7-8 років:
2. 8-9 років;
3. 9-11 років;
4. 11-13 років.

 

51. Період статевого дозрівання хлопчиків починається з:

1. 7-8 років:
2. 8-9 років;
3. 9-11 років;
4. 11-13 років.

 

52. Період першого  дитинства у людини в:

1. 1-2 років;
2. 2-3 років;
3. 4-7 років;
4. 7-10 років.

 

53. Періодом раннього дитинства вважається вік від:

1. 0-1 років;
2. 1-3 років;
3. 4-5 років;
4. 5-6 років;
5. 6-7 років.

 

54. Харчову, транспортну, захисну, а також опорну функцію виконує . . . тканина:

1. Сполучна;
2. Хрящова;
3. Епітеліальна;
4. М’язева.

 

55. На думку лікарів, небезпеку для здоров’я людини становить збільшення ваги тіла на:

1. 5%;
2. 10%;
3. 15%;
4. 20%.

 

56. Під корою головного мозку знаходиться:

1. Біла речовина;
2. Сіра речовина;
3. Мозочок;
4. Гіпоталамус

 

57. Рекомендується відвідувати ланзю ........  на тиждень:

1. 1-2 рази;
2. 2-3 рази;
3. 3-4 рази;
4. 4-5 рази.

 

58. Сталість хімічного складу і фізико-хімічних властивостей внутрішнього середовища, називається:

1. Дисбалансом;
2. Гомеопатією;
3. Гомеостазом;
4. Жодне з перерахованих.

 

59. Попередження від механічних взаємодій, різких коливань температури повітря, пилу, хімічних агентів, мікробів виконує така функція шкіри, як:

1. Захисна;
2. Дихальна;
3. Видільна;
4. Бактерицидна.
5. Енергетична.

 

60. При загартуванні  повітрям велике  значення  відіграє:

1. Стан організму;
2. Стан зовнішнього середовища;
3. Самоконтроль;
4. Жодне з перерахованих.

 

61. При наркотичному оп’янінні існують наступні стадії: 1) розслаблення, 2) кома, 3) сон, 4) стан галюцинації,  5) збудження. Правильним є:

1. 1;
2. 1,4;
3. 1,3,5;
4. 2,3,5 .

 

62. При розщепленні їжі в процесі  травлення один грам білка виділяє:

1. 3,7 ккал;
2. 4,1 ккал;
3. 5,5 ккал;
4. 8,5 ккал;
5. 9,3 ккал.

 

63. При розщепленні їжі в процесі  травлення один грам жирів виділяє:

1. 3,7 ккал;
2. 4,1 ккал;
3. 5,5 ккал;
4. 8,5 ккал;
5. 9,3 ккал.

 

64. При розщеленні  їжі в процесі  травлення один грам вуглеводів виділяє:

1. 3,7 ккал;
2. 4,1 ккал;
3. 5,5 ккал;
4. 8,5 ккал;
5. 9,3 ккал.

 

65. Після теплового удару на відкритому сонці недопустимо перебувати на протязі:

1. 1-2 днів;
2. 2-3 днів;
3. 3-4 днів;
4. 4-5 днів.

 

66. Ознаками психічного здоров’я являються: 1) якість життя, 2) незалежність, 3) правильне харчування, 4) повага до  себе,  5) вміння переживати невдачі, 6) турбота про інших, 7) оптимізм, 8) еффективна боротьба зі стрессом,  9) якість взаємовідносин з іншими. Правильним відповідем є:

1. 1,3,7;
2. 2,4,5,6,8,9;
3. 1,3,4,5,7.
4. 2,3,4,5,7.

 

67. Причиною, що сприяє розвитку раку у курців є:

1. Нікотин;
2. Нікотинова кислота;
3. Смоли;
4. Ціна сигарет.

 

68. Програма спеціально розроблених фізичних вправ для розвитку серцево-дихальної виносливості називається:

1. Гімнастика;
2. Аеробіка;
3. Йога;
4. Бокс.

 

69. Прохолодні повітряні ванни приймають при температурі:

1. +10 - +14С;
2. +15 - +25 С;
3. +20 - +14 С;
4. +20-+25 С.

 

70. Процедура, при якій до дії холоду приєднюється невеликий тиск води на поверхню тіла, називається:

1. Обливання;
2. Обтирання;
3. Контрастний душ;
4. Жодне з перерахованих.

 

71. Розрізняють . . . основних груп тканин:

1. 2;
2. 4;
3. 6;
4. 8.

 

72. Розслаблення свідомості шляхом зфокусування думок, називається:

1. Медитація;
2. Відпочинок;
3. Розмишлення;
4. Жодне з перерахованих.

 

73. СНІД – це синдром:

1. Набутого імунодефіциту;
2. Вродженого імунодефіциту;
3. Набутої вади серця;
4. Жодне з перерахованих.

 

74. Самостійно існуюча одиниця органічного світу, що представляє собою саморегулюючу систему, яка реагує як єдине ціле на різні зміни зовнішнього середовища, називається:

1. Клітина;
2. Орган;
3. Система;
4. Організм.

 

75. Сексуальний потяг людини до осіб ідентичної статі, протилежної статі або обох статей одночасно, називається:

1. Гермафродитизм;
2. Сексуальна орієнтація;
3. Гомосексуалізм;
4. Жодне з перерахованих.

 

76. Сіра речовина головного мозку утворює кору товщиною:

1. 1-2 мм;
2. 2-3 мм;
3. 3-4 мм;
4. 4-5 мм.

 

77. Система взаємовідносин людини з самим собою і факторами зовнішнього середовища, називається:

1. Орієнтація людини;
2. Образ життя;
3.  Поведінка;
4. Стрес.

 

78. Сукупність неспецифічних захисних реакцій організму, викликаних будь-яким із стресових факторів, називається:

1. Стрес;
2. Стресор;
3.  Образ життя;
4.  Поведінка;

 

79. Складових  здорового образу життя існує:

1. 1;
2. 3;
3. 5;
4. 7;

 

80. Здатність до роздумів, самоспостереження, самопізнання, розуміння своїх дій, називається:

1. Релаксація;
2. Медитація;
3. Рефлексія;
4. Жодне з перерахованих.

 

81. Середня тривалість життя в СРСР була в середньому:

1. 60 років;
2. 65 років;
3. 70 років;
4. 72 роки.

 

82. Середня тривалість  сну для більшості  людей складає:

1. 3-4 год.;
2. 5-6 год.;
3. 7-8 год;
4. 9-10 год.

 

83. Старечий вік у людини:

1. 60-65 років;
2. 70-74 років;
3. 75-90 років;
4. 90-100 років.

 

84. Стрес знижується до більш низького, але більш стійкого рівня в стадії:

1. Адаптації;
2. Релаксації;
3.  Дії стресора;
4. Мобілізації.

 

85. Стрес, який робить організм людини готовим до оптимальному режиму роботи, називається:

1. Стресор;
2. Еустрес;
3. Адаптація;
4. Дистрес.

 

86. Стрес, який сприяє шкідливому впливу на організм людини, і призводить до захворювань, називається:

1. Стресор;
2. Еустрес;
3. Адаптація;
4. Дистрес.

 

87. Добова потреба дітей віком  4-6 років складає:

1. 2000 ккал;
2. 2500 ккал;
3. 2800 ккал;
4. 3000 ккал.

 

88. Добова потреба людей віком 20-25 років, які займаються  розумовою працею або фізичною роботою середньої важкості, складає:

1. 2000 ккал;
2. 2500 ккал;
3. 2800 ккал;
4. 3000 ккал.

 

89. Існує ........ соціальних факторів здорового способу життя людини:

1. 3;
2. 4;
3. 5;
4. 6;
5. 7.

 

90. Фізіологічні  зміни в організмі, при яких здатність протидіяти стресу зменшується, наступають в стадії:

1. Адаптації;
2. Дії стресора;
3. Виснаження;
4. Мобілізації.

 

91. Теплові, холодові, дотикові і больові рецептори  виконують таку . . . функцію шкіри:

1. Рецепторну;
2. Дихальну;
3. Видільну;
4. Бактерицидну.
5. Енергетичну.

 

92. Теплі повітряні ванни приймають при температурі:

1. +10 о - +15о С;
2. +15о- +20о С;
3. +20 о- +30о С;
4. +30 о- +35о С.

 

93. Термін валеологія вперше був запропонований:

1. І. Брехманом;
2. Г. Шелтоном;
3. Р.Кохом;
4. Л.Пастером;

 

94. Тривога у відповідь на дію стресора виникає  в стадії:

1. Адаптації;
2. Релаксації;
3.  Дії стресора;
4. Мобілізації.

 

95. Вуглеводи разщеплюються в організмі людини на молекули:

1. Холестерину;
2. Воду;
3. Глюкози;
4. Целюлози.

 

96. Доцільно застосовувати при загартуванні  сонцем:

1. Розсіяну радіацію;
2. Енергію сонця;
3. Силу повітря;
4. Жодне з перерахованих.

 

97. Людині достатньо застосувати . . . чайної ложки кухонної солі  за добу:

1. 0,5-1,5;
2. 1,5-2,0;
3. 2,5-3,0;
4. 3,5-4,0.

 

98. Економічне становище окремої родини складає. . . фактор здорового способу життя:

1. Макросоціальний;
2. Мікросоціальний;
3. Мікрополітичний;
4. Психологічний.

 

99. Елементарна, структурна, функціональна і генетична одиниця багатоклітинного організму називається:

1. Молекула;
2. Клітина;
3. Тканина;
4. Орган;
5. Організм.

 

100. Отруйна речовина, яка міститься в димі сигарет, що знижує здатність крові насищувати  клітини організму необхідною кількістю кисню, являється:

1. Нікотин;
2. Смола;
3. Чадний газ;
4. Нікотинова кислота.

 

Антропометричні дані

1. Ідеальна маса тіла людини розраховується за формулою:

А. Брока.

В. Черноруцького.

С. Спасокукоцького.

Д. Василенко.

Е. Стражеско.

 

2. Ідеальна маса тіла людини (кг) вважається така, що становить:

А. Суму зросту (см) та ширини плечей.

В. Різницю зросту (см) мінус 100.

С. Різницю зросту (см) мінус 150.

Д. Різницю зросту (см) мінус 50.

Е. Різницю зросту (см) мінус 110.

 

3. При вимірюванні росту хворий повинен:

А. Стояти спиною до планки, доторкуючись до неї одночасно п´ятками, сідницями, лопатками і потилицею.

В. Стояти так, щоб кути очей і верхній край вушної раковини знаходились на одній горизонтальній лінії.

С. Стояти боком, доторкуючись до планки плечем та бедром.

Д. Всі відповіді вірні.

Е. Всі відповіді невірні.

 

4. Для вимірювання окружності живота м´яку сантиметрову стрічку розміщують :

А. На рівні ІІІ поперекового хребця ззаду і на рівні пупка - спереду.

В. На рівні ІІ поперекового хребця ззаду і на рівні пупка - спереду.

С. На рівні ІУ поперекового хребця ззаду і на рівні пупка - спереду.

Д. На рівні ХІ грудного хребця ззаду і на рівні пупка - спереду.

Е. На рівні ХІІ грудного хребця ззаду і на рівні пупка - спереду.

 

5. При розпитуванні способу і умов харчування уточнюють:

А. Кількість і якість споживаної їжі

Б. Режим харчування.

В. Кількість споживаної рідини.

Г. Все вище перераховане.

Д. Нічого з вищевказаного не треба з’ясовувати.

 

 

6. У разі астенічної будови тіла від одержаного за формулою Брока значення ідеальної маси тіла треба:

А. Відняти 1% від цього показника.

В. Додати 3% від цього показника.

С. Відняти 5% від цього показника.

Д. Додати 5% від цього показника.

Е. Відняти 7% від цього показника.

 

7. Формулу Брока  використовують для визначення ідеальної маси тіла:

А. Чоловіків віком 20-30 років нормостенічної будови при зрості 155-170 см.

В. Чоловіків віком 30-50 років нормостенічної будови при зрості 155-170 см.

С. Чоловіків віком 20-30 років нормостенічної будови при зрості більше 170 см.

Д. Чоловіків віком старше 50 років астенічної будови при зрості 155-170 см.

Е. Чоловіків віком 20-30 років гіперстенічної будови при зрості 155-170 см.

 

 

8. Загальні біографічні дані про хворого, зокрема, вік і стать необхідно знати для:

А. Можливості передбачення певного захворювання, яке характерне для даної вікової категорії людей.

Б. Можливості передбачення певного захворювання, яке частіше зустрічається у чоловіків чи жінок.

В. Можливості передбачення наслідків хвороби.

Г. Встановлення можливості лікування хвороби взагалі.

Д. Все вище перераховане.

 

9. Для того, щоб вирахувати ідеальну масу тіла чоловіків, зріст яких перевищує 170 см, від показника зросту в см потрібно відняти:

А. 100.

В. 110.

С. 105.

Д. 102.

Е. 95.

 

10. Нормальною вважають таку масу тіла, яка:

А. Не відхиляється від показників ідеальної маси більш ніж на ±1%.

В. Не відхиляється від показників ідеальної маси більш ніж на ±5%.

С. Не відхиляється від показників ідеальної маси більш ніж на ±3%.

Д. Не відхиляється від показників ідеальної маси більш ніж на ±7%.

Е. Не відхиляється від показників ідеальної маси більш ніж на ±10%.

 

11. Про надмірну масу тіла і схильність до ожиріння свідчить перевищення ідеальної маси тіла на:

А. 6-14%.

В. 1-6%.

С. 10-20%.

Д. 30-49%.

Е. 15-29%.

 

12. Антропометрія це:

А. Сукупність методів визначення психічного розвитку людини.

В. Сукупність методів визначення фізичного розвитку людини: зросту, маси тіла, окружності грудної клітки та живота, сили м´язів (динамометрія).

С. Сукупність методів визначення тренованості людини.

Д. Сукупність методів визначення фізичного розвитку людини: маси тіла.

Е. Всі відповіді вірні.

 

13. Ідеальна маса тіла людини (кг) вважається така, що становить:

А. Суму зросту (см) та ширини плечей.

В. Різницю зросту (см) мінус 100.

С. Різницю зросту (см) мінус 150.

Д. Різницю зросту (см) мінус 50.

Е. Різницю зросту (см) мінус 110.

 

14. У разі гіперстенічної будови тіла до одержаного за формулою Брока значення ідеальної маси тіла треба додати:

А. 1% від цього показника.

В. 3% від цього показника.

С. 5% від цього показника.

Д. 10% від цього показника.

Е. 7% від цього показника.

 

15. Ріст вимірюється:

А. Динамометром.

В. Тонометром.

С. Ростоміром.

Д. Медичними десятичними вагами.

Е. Секундоміром.

 

16. При вимірюванні росту планшетку зверху опускають обережно на голову і роблять відповідну позначку:

А. По нижньому краю планшетки.

В. По верхньому краю планшетки.

С. По обом краям планшетки.

Д. Всі відповіді вірні.

Е. Всі відповіді невірні.

 

17. Найчастіше хворих зважують:

А.У лежачому положенні.

В.У сидячому положенні.

С.У стоячому положенні.

Д. Положення не має значення.

 

18. Для вимірювання окружності живота м´яку сантиметрову стрічку розміщують :

А. На рівні ІІІ поперекового хребця ззаду і на рівні пупка - спереду.

В. На рівні ІІ поперекового хребця ззаду і на рівні пупка - спереду.

С. На рівні ІУ поперекового хребця ззаду і на рівні пупка - спереду.

Д. На рівні ХІ грудного хребця ззаду і на рівні пупка - спереду.

Е. На рівні ХІІ грудного хребця ззаду і на рівні пупка - спереду.

 

19. Генотипічні захворювання:

А. Спадкові.

В. Неспадкові.

С. Мутаційні.

Д. Ідіоматичні.

Е. Автоімунні.

 

20. За допомогою динамометра вимірюють:

А. Силу м´язів ніг.

В. Масу м´язів ніг.

С. Силу м´язів рук.

А. Масу м´язів рук.

Е. Довжину м´язів рук.

 

21. Ідеальна маса тіла жінок на:

А. 10% менша від ідеальної маси тіла чоловіків відповідного зросту та конституції.

В. 5% більша від ідеальної маси тіла чоловіків відповідного зросту та конституції.

С. 2% менша від ідеальної маси тіла чоловіків відповідного зросту та конституції.

Д. 5% менша від ідеальної маси тіла чоловіків відповідного зросту та конституції.

Е. 2% більша від ідеальної маси тіла чоловіків відповідного зросту та конституції.

 

22. Нормальною вважають таку масу тіла, яка:

А. Не відхиляється від показників ідеальної маси більш ніж на ±1%.

В. Не відхиляється від показників ідеальної маси більш ніж на ±5%.

С. Не відхиляється від показників ідеальної маси більш ніж на ±3%.

Д. Не відхиляється від показників ідеальної маси більш ніж на ±7%.

Е. Не відхиляється від показників ідеальної маси більш ніж на ±10%.

 

23. Під час зважування необхідно стежити за тим:

А. Щоб хворий обережно розміщувався на краю площі терезів, уникаючи різних рухів і поштовхів.

В. Щоб хворий обережно розміщувався посередині площі терезів, роблячи різні рухи і поштовхи.

С. В. Щоб хворий обережно розміщувався на краю площі терезів, роблячи різні рухи і поштовхи.

Д. Щоб хворий обережно розміщувався посередині площі терезів, уникаючи різних рухів і поштовхів.

Е. Всі відповіді вірні.

 

24. Окружність грудної клітки вимірюється:

А. При опущених руках і спокійному диханні сантиметровою стрічкою, яку розміщують спереду по 4-му ребру, а ззаду – під кутами лопаток.

В. При опущених руках і спокійному диханні сантиметровою стрічкою, яку розміщують спереду по 5-му ребру, а ззаду – над кутами лопаток.

С. При піднятих руках і спокійному диханні сантиметровою стрічкою, яку розміщують спереду по 4-му ребру, а ззаду – під кутами лопаток.

Д. При піднятих руках і спокійному диханні сантиметровою стрічкою, яку розміщують спереду по 5-му ребру, а ззаду – над кутами лопаток.

Е. При опущених руках і спокійному диханні сантиметровою стрічкою, яку розміщують спереду по 10-му ребру, а ззаду – під кутами лопаток.

 

25. При розпитуванні способу і умов харчування уточнюють:

А. Кількість і якість споживаної їжі

Б. Режим харчування.

В. Кількість споживаної рідини.

Г. Все вище перераховане.

Д. Нічого з вищевказаного не треба з’ясовувати.

 

26. Про надмірну масу тіла і схильність до ожиріння свідчить перевищення ідеальної маси тіла на:

А. 6-14%.

В. 1-6%.

С. 10-20%.

Д. 30-49%.

Е. 15-29%.

 

27. При вимірюванні росту хворий повинен:

А. Стояти спиною до планки, доторкуючись до неї одночасно п´ятками, сідницями, лопатками і потилицею.

В. Стояти так, щоб кути очей і верхній край вушної раковини знаходились на одній горизонтальній лінії.

С. Стояти боком, доторкуючись до планки плечем та стегном.

Д. Всі відповіді вірні.

Е. Всі відповіді невірні.

 

28. Тяжкохворих слід зважувати:

А.У лежачому положенні.

В.У сидячому положенні.

С.У стоячому положенні.

Д. Положення не має значення.

 

29. У разі астенічної будови тіла від одержаного за формулою Брока значення ідеальної маси тіла треба:

А. Відняти 1% від цього показника.

В. Додати 3% від цього показника.

С. Відняти 5% від цього показника.

Д. Додати 5% від цього показника.

Е. Відняти 7% від цього показника.

 

 

ТЕМА: Профілактика променевих уражень.

 

1. Що не враховано в оцінці негативних наслідків аварії на ЧАЕС?

А. Радіобіологічне значення стресового фактору.

В. Подвійна роль енергопоглинача.

С. Індивідуальна якість тканин.

Д. Період життя клітин.

Е. Все вище вказане.

 

1. Який радіоактивний елемент був актуальний в перші дні після аварії?

А. Pl.

B. Co.

C. Cs.

Д. I.

E. Str.

 

1. В зоні аварії на ЧАЕС взаємодіяли такі фактори:

А. Сонячне випромінювання, важкі атоми.

В. Космічне та сонячне випромінювання.

С. Важкі атоми, радіаційний фактор.

Д. Все вище вказане.

 

1. Одиницею активності радіоактивної речовини є:

А. Кюрі.

В. Беккерель.

С. Грей.

Д. Рад.

Е. Зіверт.

 

1. Внаслідок аварії на ЧАЕС основну небезпеку для населення в віддалений післяаварійний період становлять:

А. Cs, I, Co.

B. Str, Cs, Pb, Co.

C. Cs, I, Pb, Str.

Д. K, Th, Ra.

E. Все вище вказане.

 

1. Викид радіоактивного йоду в перші дні після аварії на ЧАЕС викликав у опроміненого населення клінічну картину:

А. Бронхіальної астми.

В. Серцевої астми.

С. Запалення легень.

Д. Гострого живота.

Е. Всього вище вказаного.

 

1. Перерахуйте всі властивості іонізуючого випромінювання:

А. Іонізуюча, люмінесцентна, фотохімічна, велика енергія, велика проникаюча здатність, теплова дія, сильна біологічна дія.

В. Фотохімічна, велика енергія, велика проникаюча здатність, теплова дія, сильна біологічна дія.

С. Іонізуюча, люмінесцентна, фотохімічна, велика енергія, велика проникаюча здатність, теплова дія.

Д. Велика енергія, велика проникаюча здатність, теплова дія.

Е. Іонізуюча, люмінесцентна.

 

1. Іонізуюча властивість це

А. Здатність активувати молекули срібла броміду чи інших сполук.

В. Здатність розкладати атоми на позитивні та негативні іони.

С. Здатність проникати через непрозорі для видимого світла речовини.

Д. Здатність деяких хімічних речовин до світіння.

Е. Здатність енергії іонізуючого випромінювання перетворюва­тися в тепло.

 

1.  Фотохімічна властивість це

А. Здатність активувати молекули срібла броміду чи інших сполук.

В. Здатність розкладати атоми на позитивні та негативні іони.

С. Здатність проникати через непрозорі для видимого світла речовини.

Д. Здатність деяких хімічних речовин до світіння.

Е. Здатність енергії іонізуючого випромінювання перетворюва­тися в тепло.

 

1.  Теплова властивість це

А. Здатність активувати молекули срібла броміду чи інших сполук.

В. Здатність розкладати атоми на позитивні та негативні іони.

С. Здатність проникати через непрозорі для видимого світла речо­вини.

Д. Здатність деяких хімічних речовин до світіння.

Е. Здатність енергії іонізуючого випромінювання перетворюва­тися в тепло.

 

1. Термін радіоактивності введений

А. Греєм.

В. Беккерелем.

С. Кюрі.

Д. Джоулем.

Е. Рентгеном.

 

1. Синтез ядер відбувається при температурі:

А. Кілька тисяч градусів.

В. Кілька мільйонів градусів.

С. До тисячі градусів.

Д. 200° С.

Е. Вище вказаній.

 

1. Позитрон це

А. Елементарна часточка з масою, що в стані спокою дорівнює 1/1836 часточки маси протона, та зарядом –1.

В. Елементрана часточка з масою 1,008 атомних одиниць маси і зарядом +1.

С. Електронейтральна елементарна часточка з масою 1,009 атомних одиниць маси.

Д. Елементарна часточка, маса якої дорівнює масі електрона, а заряд +1.

Е. Елементарна часточка, маса якої дорівнює масі електрона, а заряд -1.

 

1.  Електрон це

А. Елементарна часточка з масою, що в стані спокою дорівнює 1/1836 часточки маси протона, та зарядом –1.

В. Елементрана часточка з масою 1,008 атомних одиниць маси і зарядом +1.

С. Електронейтральна елементарна часточка з масою 1,009 атомних одиниць маси.

Д. Елементарна часточка, маса якої дорівнює масі електрона, а заряд +1.

Е. Елементарна часточка, маса якої дорівнює масі електрона, а заряд -1.

 

1.  Протон це

А. Елементарна часточка з масою, що в стані спокою дорівнює 1/1836 часточки маси протона, та зарядом –1.

В. Елементрана часточка з масою 1,008 атомних одиниць маси і зарядом +1.

С. Електронейтральна елементарна часточка з масою 1,009 атомних одиниць маси.

Д. Елементарна часточка, маса якої дорівнює масі електрона, а заряд +1.

Е. Елементарна часточка, маса якої дорівнює масі електрона, а заряд -1.

 

1.  Нейтрон це

А. Елементарна часточка з масою, що в стані спокою дорівнює 1/1836 часточки маси протона, та зарядом –1.

В. Елементрана часточка з масою 1,008 атомних одиниць маси і зарядом +1.

С. Електронейтральна елементарна часточка з масою 1,009 атомних одиниць маси.

Д. Елементарна часточка, маса якої дорівнює масі електрона, а заряд +1.

Е. Елементарна часточка, маса якої дорівнює масі електрона, а заряд -1.

 

1. Для виявлення радіоактивного забруднення середовища викорис­товують

А. Лабораторні радіометри.

В. Клінічні радіометри.

С. Пошукові радіометри.

 

1.  Поглинута доза опромінення характеризує

А. Вид іонізуючого випромінювання.

В. Джерело випромінювання.

С. Енергію опромінення, поглинуту одиницею маси опроміню­ваного середовища.

Д.Середню енергію іонізуючого випромінювання, поглинуту пев­­ною масою тканин.

 

1.  Еквівалентна доза характеризує

А. Вид іонізуючого випромінювання.

В. Джерело випромінювання.

С. Енергію опромінення, поглинуту одиницею маси опроміню­ваного середовища.

Д.Середню енергію іонізуючого випромінювання, поглинуту певною масою тканин.

 

1. Для людей, які проживають в зоні з підвищеним радіаційним фоном характерна ГДД

А. 0,1 Бер на рік.

В. 5 Бер на рік.

С. 0,5 Бер на рік.

Д. 0,05 Бер на рік.

 

1. Гранично допустима доза опромінення це

А. Найбільше значення індивідуальної еквівалентної дози за рік , яка при рівномірній дії на протязі 50 років не зумовлює в стані здоров¢я персоналу патологічних змін, що виявляються сучас­ними методами дослід­ження.

В. Найбільше значення індивідуальної інтегральної дози за рік, яка при рівномірній дії на протязі 50 років не зумовлює в стані здоров¢я персоналу патологічних змін, що виявляються сучас­ними методами дослідження.

С. Найбільше значення індивідуальної еквівалентної дози за 5 років, яка при рівномірній дії на протязі 50 років не зумовлює в стані здоров¢я персоналу патологічних змін, що виявляються сучас­ними методами дослідження.

Д. Найбільше значення індивідуальної поглинутої дози за рік, яка при рівномірній дії на протязі 50 років не зумовлює в стані здоров¢я персоналу патологічних змін, що виявляються сучас­ними методами дослідження.

 

1. Радіаційний фон Землі складається з таких компонентів:

А. Випромінювання від розсіяних у земній корі, грунті, повітрі, воді та інших об¢єктів зовнішнього середовища природних радіонуклідів.

В. Космічного випромінювання.

С. Земних джерел випромінювання.

Д. Все вище вказане.

 

1. Космічне випромінювання складається з

А. Випромінювання від розсіяних у земній корі, грунті, повітрі, воді та інших об¢єктів зовнішнього середовища природних радіо­нуклідів.

В. Галактичного і сонячного випромінювання.

С. Земних джерел випромінювання.

 

1. До космогенних радіонуклідів належать

А. К-40, С-14.

В. С-14, Ве-17, Na-22.

С. Ra-226.

Д. Th-228.

Е. Bi-214.

 

1. Основну частину дози опромінення від радону людина одержує:

А. Перебуваючи в закритому, непровітрюваному приміщенні.

В. Вживаючи м¢ясні продукти харчування.

С. Вживаючи молочні продукти харчування.

Д. Вживаючи рибу.

 

1. Джерелом надходження радону в житлові приміщення є

А. Вода.

В. Природний газ.

С. Найпоширеніші будівельні матеріали – дерево, цегла та бетон.

Д. Кип¢ятіння води, прання білизни.

Е. Все вище вказане.

 

1. Під біологічною дією іонізуючого випромінювання розуміють :

А.Здатність спричиняти функціональні, анатомічні та мета­болічні зміни на молекулярному, клітинному та організмовому рівнях.

В. Здатність не спричиняти на протязі 50 років функціональних.

анатомічних та метаболічних змін в організмі, які реєструються сучасними методами дослідження.

С.Здатність спричиняти метаболічні зміни на організмовому рівні.

Д.Здатність не спричиняти анатомічні зміни на молекулярному рівні.

 

1. В основі біологічної дії іонізуючих випромінювань лежать такі процеси:

А. Поглинання енергії випромінювання біосубстратом.

В. Іонізація атомів та молекул.

С. Збудження атомів та молекул із наступним радіолізом.

Д. Утворення активних вільних радикалів і розвиток первинних радіаційно –  хімічних реакцій.   

       Е. Все вище перераховане.

 

1. Пусковим механізмом прямої первинної дії іонізуючого випромінювання опроміненої тканини є :

А. Поглинання енергії випромінювання тканиною.

В. Іонізація і збудження атомів та молекул опроміненої тканини.

С. Радіоліз і утворення активних вільних радикалів.

Д. Пошкодження крупномолекулярних сполучень.

Е. Все вище вказане.

 

1. Основним субстратом первинних окисних реакцій є:

А. Ферменти.

В. Жири.

С. Біоліпіди та нуклеопротеїди.

Д. Вуглеводи.

Е. Все вище перераховане.

 

1. Залежність біологічного ефекту іонізуючого випромінювання від поглинутої дози:

А. Оберненопропорційна.

В. Прямопропорційна.

С. Не залежить біологічний ефект від поглинутої дози.

 

1. Розподіл дози за часом це :

А. Наростання дози за часом.

В. Розподіл енергії випрмінювання на весь організм.

С. Розподіл енергії випромінювання локально, на якусь ділянку тіла.

Д. Розподіл однієї й тієї ж сумарної дози на окремі фракції.

Е. Все вище перераховане.

 

1. Найнесприятливіші наслідки спостерігаються при опроміненні:

А. Верхніх кінцівок.

В. Нижніх кінцівок.

С. Живота.

Д. Голови.

Е. Все вище перераховане.

 

1. Швидкі нейтрони дозою в 100 рад справляють такий біологічний вплив на людину, як :

А. 10 рад -  g - випромінювання.

В. 1000 рад - g випромінювання.

С. 1 Гр g - випромінювання.

Д. 100 Гр g - випромінювання.

Е 10000 рад g - випромінювання.

 

1. Прихованим періодом називається проміжок часу :

А. Від моменту збудження до іонізації молекул тканини.

В.Від моменту радіолізу до утворення активних вільних радикалів.

С.Від моменту опромінення до появи змін, які реєструються клінічно.

Д.Все вище вказане

 

1. Тривалість латентного періоду дії реакції на організм людини :

А.Тим довша, чим більша доза опромінення.

В.Тим коротша, чим менша доза опромінення.

С.Тим коротша, чим більша доза опромінення.

 

1. Суть теорії «мішені» полягає :

А.При опроміненні в організмі з’являється велика кількість ферментів з новими властивостями, які ведуть до зміни швидкості протікання і напряму хімічних реакцій.

В.При опроміненні в організмі пошкоджуються життєво важливі центри.

С.При опроміненні в організмі утворюються отруйні речовини – це продукти розпаду білків, гістамінів.

Д.При опроміненні в організмі іонізація і збудження атомів і молекул є тільки пусковим механізмом, який веде до порушення біохімічних реакцій, які носять ланцюговий характер.

Е.При опроміненні в організмі в дуже малих обємах утворюється тепло, яке веде до загибелі клітин.

 

38.  Теорія точкової теплоти це коли :

А.При опроміненні в організмі з’являється велика кількість ферментів з новими властивостями, які ведуть до зміни швидкості протікання і напряму хімічних реакцій.

В.При опроміненні в організмі пошкоджуються життєво важливі центри.

С.При опроміненні в організмі утворюються отруйні речовини – це продукти розпаду білків, гістамінів.

Д.При опроміненні в організмі іонізація і збудження атомів і молекул є тільки пусковим механізмом, який веде до порушення біохімічних реакцій, які носять ланцюговий характер.

Е.При опроміненні в організмі в дуже малих об¢ємах утворюється тепло, яке веде до загибелі клітин.

 

39. Теорія «ферментативного вибуху» це коли :

А.При опроміненні в організмі з’являється велика кількість ферментів з новими властивостями, які ведуть до зміни швидкості протікання і напряму хімічних реакцій.

В.При опроміненні в організмі пошкоджуються життєво важливі процеси.

С.При опроміненні в організмі утворюються отруйні речовини – це продукти розпаду білків, гістаміні.

Д.При опроміненні в організмі іонізація і збудження атомів і молекул є тільки пусковим механізмом, який веде до порушення біохімічних реакцій, які носять ланцюговий характер.

Е.При опроміненні в організмі в дуже малих обємах утворюється тепло, яке веде до загибелі клітин.

 

40. Суть теорії токсичної дії полягає в тому, що :

 А.При опроміненні в організмі з’являється велика кількість ферментів з новими властивостями, які ведуть до зміни швидкості протікання і напряму хімічних реакцій.

В.При опроміненні в організмі пошкоджуються життєво важливі центри.

С.При опроміненні в організмі утворюються отруйні речовини – це продукти розпаду білків, гістамінів.

Д.При опроміненні в організмі іонізація і збудження атомів і молекул є тільки пусковим механізмом, який веде до порушення біохімічних реакцій, які носять ланцюговий характер.

Е.При опроміненні в організмі в дуже малих об¢ємах утворюється тепло, яке веде до загибелі клітин.

 

41.  Теорія ланцюгових реакцій, це коли :

А.При опроміненні в організмі з’являється велика кількість ферментів з новими властивостями, які ведуть до зміни швидкості протікання і напряму хімічних реакцій.

В.При опроміненні в організмі пошкоджуються життєво важливі центри.

С.При опроміненні в організмі утворюються отруйні речовини – це продукти розпаду білків, гістамінів.

Д.При опроміненні в організмі іонізація і збудження атомів і молекул є тільки пусковим механізмом, який веде до порушення біохімічних реакцій, які носять ланцюговий характер.

Е.При опроміненні в організмі в дуже малих об¢ємах утворюється тепло, яке веде до загибелі клітин.

 

42. Радіочутливість :

А. Обернено пропорційна проліферативній активності і прямо пропорційна ступеню диференціювання клітин.

В. Прямо пропорційна загибелі клітин.

С. Прямо пропорційна проліферативній активності і обернено пропорційно ступеню диференціювання клітин.

Д. Все вище вказане.

 

43. До радіочутливих тканин відносять :

А. Нервову, статеву, кровотворну, ембріональну.

В. Нервову, кісткову, статеву, м¢язеву.

С. Кісткову, статеву, ембріональну.

Д. М¢язеву, кровотворну, ембріональну.

Е. Сполучну, статеву, ембріональну, м¢язеву.

 

44. До середньої чутливості відносяться :

А. Нервові клітини, залози внутрішньої секреції.

В. М¢язеві клітини, епітелій травного тракту, шкіра.

С. Статеві клітини, шкіра, нервові клітини.

Д. Залози внутрішньої секреції, епітелій шлунково – кишкового тракту, легені, шкіра.

Е. Головний та спинний мозок, м¢язеві та ембріональні клітини.

 

45. До радіорезистентних тканин належать:

А. Нервова, ембріональна, кровотворна.

В. Сполучна, статева, м¢язева.

С. Сполучна, м¢язева, кісткова.

Д. Кровотворна, статева, кісткова.

Е. Сполучна, м¢язева, ембріональна.

 

46. Всмоктування радіоактивних речовин в організмі людини пероральним шляхом залежить від:

А. Місця розташування елементу в таблиці Менделєєва, здатності його окислюватись або відновлюватись, утворювати розчинні чи нерозчинні сполуки.

В. Від дисперсності, від схильності до гідролізу і утворення хім. комплексів, від періоду напіврозпаду .

С. Від часу контакту із шкірою, місця контакту і площі забрудненої шкіри.

Д. Від часу контакту зі шкірою, дисперсності , періоду напіврозпаду.

Е. Від схильності до гідролізу і утворення хім. комплексів, від часу контакту та місця шкіри.

 

47. Всмоктування радіоактивних речовин дихальним шляхом в організмі людини залежить від:

 А. Місця розташування елементу в таблиці Менделєєва, здатності його окислюватися чи відновлюватися, утворювати розчинні чи нерозчинні сполуки .

В. Від дисперсності, схильності до гідролізу і утворення хім. комплексів, від періоду напіврозпаду.

С.Від часу контакту зі шкірою, місця контакту і площини забрудненої шкіри

 Д. Від часу контакту зі шкірою, дисперсності, періоду напіврозпаду

 Е. Від схильності до гідролізу і утворення хім. комплексів, від часу контакту та місця шкіри.

 

48. Всмоктування радіоактивних речовин в організмі людини трансдермальним шляхом залежить від:

А.Місця розташування елементу в таблиці Менделєєва, здатності його окислюватися чи відновлюватися, утворювати розчинні чи нерозчинні сполуки

В.Від дисперсності, схильності до гідролізу і утворення хім. комплексів, від періоду напіврозпаду

С.Від часу контакту зі шкірою, місця контакту і площини забрудненої шкіри

 Д.Від часу контакту зі шкірою, дисперсності , періоду напіврозпаду

Е.Від схильності до гідролізу і утворення хім. комплексів, від часу контакту та місця шкіри.

 

49. При інгаляційному шляху поступлення радіоактивних речовин в носоглотці затримуються радіоактивні речовини, розміри яких :

А.100 мкн

В. 500 мкн

С. 1 мкн

Д. 1-3 мкн

Е. 10 мкн

 

50. При інгаляційному шляху поступлення радіоактивних речовин в верхні дихальні шляхи затримуються радіоактивні речовини, розміри яких :

А.100 мкн

В. 50 мкн

С. 1 мкн

Д. 1-3 мкн

Е. 10 мкн

 

51.При інгаляційному шляху поступлення радіоактивних речовин в альвеолах всмоктуються радіоактивні речовини, розміри яких:

А.100 мкн

В. 50 мкн

С. 1 мкн

Д. 1-3 мкн

Е. 10 мкн

 

52. Ступінь місцевих променевих реакцій організму людини залежить від :

А. Дози опромінення

В. Часу опромінення

С. Виду опромінення

Д. Площі опромінення/

Е. Все вище вказане

 

53. Променеві реакції це :

А. Глибокі ураження, які потребують лікування і залишають за собою стійкі органічні зміни

В. Зміни в шкірі, які зникають самостійно без лікування і не залишають за собою ніяких органічних змін

С. Зміни в шкірі, які не зникають самостійно і потребують лікування

Д. Зміни в шкірі, які залишають після себе стійкі органічні зміни

Е. Глибокі ураження, які не потребують лікування, але залишають після себе стійкі органічні зміни

 

54. Зразу після аварії на ЧАЕС основними дозоутворюючими радіо­нуклідами були:

 А. I¹³¹,Cs.

 В. Ксенон, криптон.

 С. Свинець.

 Д. Калій, торій.

 Е. Всі вище вказані.

 

55. Протягом перших діб та тижнів після аварії головним джерелом забруднення харчових продуктів був:

А. Со.

В.Cs.

C. Str.

Д. I¹³¹.

Е. Pb.

 

56. Профілактичні і санітарно-гігієнічні заходи після аварії на ЧАЕС включали:       

А. Організацію постійного посиленого контролю за радіаційною обстановкою на території з підвищеним рівнем радіаційного забруднення, за реалізацією продуктів харчування і водопостачання.                                                                                                                                                                                                        

В. Йодну профілактику.                                                                                                                                                                             

С. Введення в дію “ Тимчасових допустимих рівнів вмісту радіо­активного йоду для питної води і харчових продуктів”

Д. Розроблення і введення в дію нормативних документів, що регламентують порядок обробки, переробки та підготовки до реалізації продуктів тваринництва, птахівництва тощо, виготовленої на радіоактивно забруднених територіях.

Е. Все вище вказане.

 

 

Рани

1. Хвора прооперована з приводу флегмони сідничної ділянки. Післяопераційна рана  розміром 10х6х5 см з ділянками некрозу по краях та на дні рани та помірними гнійно-геморагічними виділеннями. Що можна застосувати для місцевого лікування рани?

А - розчини антибіотиків;

Б - мазеві пов’язки;

В - пов’язки з гіпертонічним розчином, протеолітичними ферментами;

Г - дублячі препарати;

Д - все вище перераховане.

 

1. Які з перерахованих поранень мають найбільш благоприємну клінічну картину?

А - нанесені сокирою;

Б - вогнепальні поранення;

В - різані рани;

Г - укушені рани;

Д - колоті рани.

 

1. В які строки необхідно провести первинну хірургічну обробку рани у хворого, що знаходиться в стані важкого шоку?

А - зразу при поступленні;

Б - через 2-4 години після поступлення;

В - після виведення хворого з шоку;

Г - після налагодження інфузійно-трансфузійної терапії;

Д - на наступний день.

 

1. Рання первинна хірургічна обробка рани проводиться:

А - протягом перших 24 годин;

Б - протягом 36 годин;

В - протягом 48 годин;

Г - протягом 3-х діб;

Д - після 3-х діб на фоні антибактеріальної терапії.

 

1. Інтенсивність болів в рані визначає все, крім:

А – кількості нервових закінчень в ділянці пошкодження;

Б – нервово-психічного стану потерпілого;

В – швидкості поранення;

Г – величини травмуючого агенту;

Д – гостроти травмуючого агенту.

 

1. Наскрізна рана з невеликим вхідним і великим вихідним отворами характерна при пораненні:

А - фінкою;

Б - штиком;

В – осколком;

Г – кулею з близької відстані;

Д – саблею.

 

1. По інфікованості рани поділяють на:

А – гнійні, асептичні, отруєні;

Б – асептичні, скальповані, гнійні;

В – укушені, асептичні, свіжоінфіковані;

Г – чисті, свіжоінфіковані, заражені;

Д – гнійні, свіжоінфіковані, асептичні.

 

1. Непроникаючою різаною раною передньої стінки черевної порожнини називається рана з пошкодженням:

А – шкіри;

Б - м¢язів;

В – парієтальної очеревини;

Г – вісцеральної очеревини;

Д – внутрішніх органів.

 

1. Яка рана гоїться швидше?

А – різана;

Б – рубана;

В – укушена;

Г – рвана;

Д – вогнепальна.

 

1. Через який час після попадання в рану мікроорганізми починають проявляти свою активність?

А – 1-4 год;

Б – 6-8 год;

В – 10-12 год;

Г – 14-18 год;

Д – 24 год.

 

1. Розвитку інфекції в рані сприяє багато факторів, крім:

А – гематоми;

Б – крововтрати;

В – шоку;

Г – кахексії;

Д – відсутність інородних тіл.

 

1. Для місцевих ознак запалення характерно все, крім:

А – набряку;

Б – ціанозу;

В – підвищення температури;

Г – порушення функції;

Д – болів.

 

1. В якій рані найбільш імовірний розвиток інфекції?

А – різаній;

Б – укушеній;

В – рубленій;

Г – розміщеній на обличчі;

Д – скальпованій.

 

1. Для прискорення заживлення рани  в фазі дегідратації не допомогає:

А – часті перев¢язки;

Б – використання ферментів;

В – використання мазєвих пов¢язок;

Г – використання пов¢язок з гіпертонічним розчином;

Д – лікувальна гімнастика.

 

15.Існують різні види заживлення рани, крім:

А – первинного;

Б – під струпом;

В – повторного;

Г – вторинного;

Д  - відстроченого.

 

16. Коли не можна проводити первинну хірургічну обробку рани?

А – при кровотечі;

Б – при шоці;

В – в перші години після поранення;

Г – при її забрудненні;

Д – при СНІДі.

 

17. Який спосіб відноситься до механічної антисептики?

А - протічне дренування рани;

Б - вакумне дренування рани;

В - первинна хірургічна обробка рани;

Г - ультразвукова обробка рани;

Д - протічний ферментативний діаліз.

 

18.Помилки антибіотикотерапії:

А - комбінація антибіотиків з ністатіном;

Б - комбінація однотипних антибіотиків;

В - комбінація різних шляхів введення антибіотиків;

Г - комбінація антибіотиків і протеолітичних ферментів;

Д - комбінація антибіотиків і нітрофуранів.

 

19.Які способи відносяться до біологічної антисептики:

А - використання вакцин і сироваток, сульфаніламідів, нітрофуранів, антибіо­ти­ків, протеолітичних ферментів;

Б - використання вакцин і сироваток, сульфаніламідів, нітрофуранів;

В - використання вакцин і сироваток, антибіотиків, протеолітичних фермен­тів;

Г - використання антибіотиків, протеолітичних ферментів;

Д - використання сульфаніламідів, нітрофуранів, антибіотиків, протеолітич­них фер­ментів.

 

1. Методи фізичної антисептики основані на використанні законів:

А – капілярності;

Б – гігроскопічності;

В – дифузії;

Г – осмосу;

Д - всі перераховані.

 

21.Які захворювання передаються через взуття?

А – педікульоз;

Б - Бешихове запалення;

В - епідермофітія;

Г - сибірська виразка;

Д - хвороба Боткіна.

 

 

 

 

 

 

 

Лікарські форми

1. Які з лікарських засобів відносяться до твердих лікарських форм?

                    А. Драже.

                    В. Свічки.

                    С. Настої.

                    Д .Мікстури.

                    Е.  Все вище перераховане.

      

1. Які із зазначених засобів застосовують методом втирання в шкіру хворого?

              А.Присипки.

              В. Настої.

              С. Піни.

              Д. Пасти.

              Е.  Все вище перераховане.

 

1. Які з перерахованих засобів відносяться до рідких лікарських  форм?

               А.  Мазі.

               В. Бальзами.

               С. Екстракти.

               Д. Порошки.

               Е   Жодна з  перерахованих форм.

 

1. Якщо у хворого на шкірі мають місце мілкі висипання, почервоніння, які лікарські форми не слід застосовувати  для   лікування?

                А. Порошки.

                В. Мазі.

                С. Бальзами.

                Д. Розчини.

                Е. Все перераховане.

 

1. Який спосіб введення лікарського засобу застосуємо, якщо порушено акт ковтання або пацієнт  психічно   хворий ?

           А.  Мікстури.

                        В. Таблетки.

                        С.  Лікувальну клізму.  

                        Д.  Ін‘ єкції.

                        Е.   Жодна з перерахованих форм.   

 

6.        Які ознаки придатності твердих лікарських форм?

                  А  .Цілісність упаковки.

                   В. Відповідний строк придатності на упаковці.

                  С. Колір  відповідає описаному в  листі-вкладці.

                  Д.  Все перераховане.

                  Е.  Нічого  з перерахованого .

 

   7.         Як  довго настоюємо відвари?

                   А.  5 хвилин.

                   В.   10  хвилин.

                   С.   45 хвилин.

                   Д.    1 год.

                   Е.    Жодна  відповідь   не   є  вірною.

 

 

8.Які шляхи введення лікарських форм в організм ви знаєте?

А.Через ротову порожнину.

В.Через дихальні шляхи.

С.Через слизові оболонки, шкіру.

Д.Ін’єкційний

Е.Всі вище згадані способи.

 

9. Який з перерахованих шляхів введення ліків протипоказаний, якщо у  хворого виявлено множинні гнійничкові висипи по тілу?

А.Через ротову порожнину.

В.Через дихальні шляхи.

С.Через слизові оболонки, шкіру.

Д.Ін’єкційний

Е.Всі вище згадані способи.

 

10. Який спосіб введення ліків протипоказаний при травмі ротової порожнини?

А.Через ротову порожнину.

В.Через дихальні шляхи.

С.Через слизові оболонки, шкіру.

Д.Ін’єкційний

Е.Всі вище згадані способи.

 

11.На що слід звернути увагу перед початком прийому нових ліків?

А.Інструкцію до ліків.

В.Термін придатності.

С.Зовнішній вигляд.

Д.Цілісність (герметичність) упаковки.

Е.Все вище згадане.

 

12. Скільки водної витяжки (настою) лікарських рослин міститься в 1 столовій ложці?

А. 20 мл.

В. 15 мл.

С. 10 мл.

Д. 5 мл.

 

13. До твердих лікарських форм належать:

А. Таблетки.

В. Драже.

С. Мікстура.

Д. Настоянка.

 

14. Для зовнішнього, внутрішнього та ін¢єкційного застосування використовують:

А. Відвари.

В. Порошки.

С. Таблетки.

Д. Емульсії.

 

15. Екстракти – це:

А. Тверда лікарська форма, яка отримана шляхом подрібнення лікарського засобу, який має властивість розсипчастості.

В. Тверда дозована лікарська форма, отримана пресуванням лікарських речовин або суміші лікарських і допоміжних речовин, призначених для внутрішнього або ін¢єкційного (після розчинення) застосування.

С. Лікарська форма, що містить концентровану витяжку із лікарської рослинної сировини, призначена для внутрішнього і зовнішнього використання.

Д. Тверда дозована лікарська форма для внутрішнього застосування, яка отримується шляхом нашарування лікарських засобів і допоміжних речовин на гранули.

 

16. Порошки це:

А. Тверда лікарська форма, яка отримана шляхом подрібнення лікарського засобу, який має властивість розсипчастості.

В. Тверда дозована лікарська форма, отримана пресуванням лікарських речовин або суміші лікарських і допоміжних речовин, призначених для внутрішнього або ін¢єкційного (після розчинення) застосування.

С. Лікарська форма, що містить концентровану витяжку із лікарської рослинної сировини, призначена для внутрішнього і зовнішнього використання.

Д. Тверда дозована лікарська форма для внутрішнього застосування, яка отримується шляхом нашарування лікарських засобів і допоміжних речовин на гранули.

 

17. Таблетки – це:

А. Тверда лікарська форма, яка отримана шляхом подрібнення лікарського засобу, який має властивість розсипчастості.

В. Тверда дозована лікарська форма, отримана пресуванням лікарських речовин або суміші лікарських і допоміжних речовин, призначених для внутрішнього або ін¢єкційного (після розчинення) застосування.

С. Лікарська форма, що містить концентровану витяжку із лікарської рослинної сировини, призначена для внутрішнього і зовнішнього використання.

Д. Тверда дозована лікарська форма для внутрішнього застосування, яка отримується шляхом нашарування лікарських засобів і допоміжних речовин на гранули.

 

18. Порошки – це:

А. Тверда лікарська форма, яка отримана шляхом подрібнення лікарського засобу, який має властивість розсипчастості.

В. Тверда дозована лікарська форма, отримана пресуванням лікарських речовин або суміші лікарських і допоміжних речовин, призначених для внутрішнього або ін¢єкційного (після розчинення) застосування.

С. Лікарська форма, що містить концентровану витяжку із лікарської рослинної сировини, призначена для внутрішнього і зовнішнього використання.

Д. Тверда дозована лікарська форма для внутрішнього застосування, яка отримується шляхом нашарування лікарських засобів і допоміжних речовин на гранули.

 

19. Драже – це:

А. Тверда лікарська форма, яка отримана шляхом подрібнення лікарського засобу, який має властивість розсипчастості.

В. Тверда дозована лікарська форма, отримана пресуванням лікарських речовин або суміші лікарських і допоміжних речовин, призначених для внутрішнього або ін¢єкційного (після розчинення) застосування.

С. Лікарська форма, що містить концентровану витяжку із лікарської рослинної сировини, призначена для внутрішнього і зовнішнього використання.

Д. Тверда дозована лікарська форма для внутрішнього застосування, яка отримується шляхом нашарування лікарських засобів і допоміжних речовин на гранули.

 

20. Рідка лікарська форма, отримана при повному розчиненні лікарських речовин у розчиннику або при змішуванні рідких речовин – це:

А. Емульсії.

В. Відвари.

С. Розчини.

Д. Настої.

 

21. Настоянки – це:

А. Лікарська форма, яка є спиртовою, спиртово-ефірною, спиртово-водяною прозорою витяжкою із лікарської рослинної сировини, призначеної для внутрішнього чи зовнішнього використання.

В. Лікарська форма, що містить концентровану витяжку із лікарської рослинної сировини, призначена для внутрішнього і зовнішнього використання.

С. Водяна витяжка із лікарської рослинної сировини. Їх готують із м¢яких частин рослини (листки, трава, квітки).

Д. Настій, що відрізняється режимом екстракції (довша витримка, ніж у настою).

Е. Рідка лікарська форма, що становить суміш взаємно нерозчинених у воді рідин масла і води.

Є. Лікарський засіб, що складається із розчинника і частинок мілко подрібненої лікарської сировини, що знаходиться у завислому стані.

 

22. Екстракти – це:

А. Лікарська форма, яка є спиртовою, спиртово-ефірною, спиртово-водяною прозорою витяжкою із лікарської рослинної сировини, призначеної для внутрішнього чи зовнішнього використання.

В. Лікарська форма, що містить концентровану витяжку із лікарської рослинної сировини, призначена для внутрішнього і зовнішнього використання.

С. Водяна витяжка із лікарської рослинної сировини. Їх готують із м¢яких частин рослини (листки, трава, квітки).

Д. Настій, що відрізняється режимом екстракції (довша витримка, ніж у настою).

Е. Рідка лікарська форма, що становить суміш взаємно нерозчинених у воді рідин масла і води.

Є. Лікарський засіб, що складається із розчинника і частинок мілко подрібненої лікарської сировини, що знаходиться у завислому стані.

 

23. Настої – це:

А. Лікарська форма, яка є спиртовою, спиртово-ефірною, спиртово-водяною прозорою витяжкою із лікарської рослинної сировини, призначеної для внутрішнього чи зовнішнього використання.

В. Лікарська форма, що містить концентровану витяжку із лікарської рослинної сировини, призначена для внутрішнього і зовнішнього використання.

С. Водяна витяжка із лікарської рослинної сировини. Їх готують із м¢яких частин рослини (листки, трава, квітки).

Д. Настій, що відрізняється режимом екстракції (довша витримка, ніж у настою).

Е. Рідка лікарська форма, що становить суміш взаємно нерозчинених у воді рідин масла і води.

Є. Лікарський засіб, що складається із розчинника і частинок мілко подрібненої лікарської сировини, що знаходиться у завислому стані.

 

24. Відвари – це:

А. Лікарська форма, яка є спиртовою, спиртово-ефірною, спиртово-водяною прозорою витяжкою із лікарської рослинної сировини, призначеної для внутрішнього чи зовнішнього використання.

В. Лікарська форма, що містить концентровану витяжку із лікарської рослинної сировини, призначена для внутрішнього і зовнішнього використання.

С. Водяна витяжка із лікарської рослинної сировини. Їх готують із м¢яких частин рослини (листки, трава, квітки).

Д. Настій, що відрізняється режимом екстракції (довша витримка, ніж у настою).

Е. Рідка лікарська форма, що становить суміш взаємно нерозчинених у воді рідин масла і води.

Є. Лікарський засіб, що складається із розчинника і частинок мілко подрібненої лікарської сировини, що знаходиться у завислому стані.

 

25. Емульсії – це:

А. Лікарська форма, яка є спиртовою, спиртово-ефірною, спиртово-водяною прозорою витяжкою із лікарської рослинної сировини, призначеної для внутрішнього чи зовнішнього використання.

В. Лікарська форма, що містить концентровану витяжку із лікарської рослинної сировини, призначена для внутрішнього і зовнішнього використання.

С. Водяна витяжка із лікарської рослинної сировини. Їх готують із м¢яких частин рослини (листки, трава, квітки).

Д. Настій, що відрізняється режимом екстракції (довша витримка, ніж у настою).

Е. Рідка лікарська форма, що становить суміш взаємно нерозчинених у воді рідин масла і води.

Є. Лікарський засіб, що складається із розчинника і частинок мілко подрібненої лікарської сировини, що знаходиться у завислому стані.

 

26. Суспензії – це:

А. Лікарська форма, яка є спиртовою, спиртово-ефірною, спиртово-водяною прозорою витяжкою із лікарської рослинної сировини, призначеної для внутрішнього чи зовнішнього використання.

В. Лікарська форма, що містить концентровану витяжку із лікарської рослинної сировини, призначена для внутрішнього і зовнішнього використання.

С. Водяна витяжка із лікарської рослинної сировини. Їх готують із м¢яких частин рослини (листки, трава, квітки).

Д. Настій, що відрізняється режимом екстракції (довша витримка, ніж у настою).

Е. Рідка лікарська форма, що становить суміш взаємно нерозчинених у воді рідин масла і води.

Є. Лікарський засіб, що складається із розчинника і частинок мілко подрібненої лікарської сировини, що знаходиться у завислому стані.

 

27. Мазь – це:

А.  М¢яка лікарська форма, яка отримана шляхом змішування порошкоподібного лікарського засобу з мазевою основою (вазелін, ланолін, свинячий очищений смалець та ін.).

В. Щільна мазь тістоподібної консистенції з вмістом порошкоподібних речовин не менше 25%.

С. Дозо­вана лікарська форма, яка при температурі тіла розплавляється і вивільняє діючі лікарські речовини.

 

28. Паста – це:

А.  М¢яка лікарська форма, яка отримана шляхом змішування порошкоподібного лікарського засобу з мазевою основою (вазелін, ланолін, свинячий очищений смалець та ін.).

В. Щільна мазь тістоподібної консистенції з вмістом порошкоподібних речовин не менше 25%.

С. Дозо­вана лікарська форма, яка при температурі тіла розплавляється і вивільняє діючі лікарські речовини.

 

29. Свічка – це:

А.  М¢яка лікарська форма, яка отримана шляхом змішування порошкоподібного лікарського засобу з мазевою основою (вазелін, ланолін, свинячий очищений смалець та ін.).

В. Щільна мазь тістоподібної консистенції з вмістом порошкоподібних речовин не менше 25%.

С. Дозо­вана лікарська форма, яка при температурі тіла розплавляється і вивільняє діючі лікарські речовини.

 

30. При підшкірному введенні голку тримають до поверхні шкіри під кутом:

А. 30°.

В. 45°.

С. 90°.

Д. 10°.

 

31. При внутрішньо-м¢язевому  введенні голку тримають до поверхні шкіри під кутом:

А. 30°.

В. 45°.

С. 90°.

Д. 10°.

Е. Під гострим кутом.

 

32. При внутрішньо-шкірному введенні голку тримають до поверхні шкіри під кутом:

А. 30°.

В. 45°.

С. 90°.

Д. 10°.

Е. Гострим.’

 

33.Що розуміють під терміном “токсикоманія”?

А. Отруєння різними токсичними речовинами.

В. Патологічна пристрасть до різних лікарських засобів та хімічних речовин.

С. Патологічна пристрасть до алкоголю.

Д. Тяга до наркотиків.

 

34.Який спосіб введення лікарських речовин  називається парентеральним?

А. Застосування лікарських засобів за допомогою ін‘єкцій.

В. Будь-який спосіб введення лікарських  препаратів поза шлунковий  тракт.

С. Зовнішнє застосування лікарських засобів.

Д. Введення лікарських речовин через  пряму кишку.

 

35. В яких випадках лікарські препарати призначають всередину після прийому їжі?

А.Якщо вони подразнюють слизову оболонку.

В. Якщо вони приймають участь у процесі травлення.

С. Якщо вони руйнуються соляною кислотою шлункового соку і травними ферментами.

Д. Якщо препарат руйнується харчовим компонентом.

 

36. В яких випадках використовують ректальний спосіб введення лікарських препаратів?

А. Якщо неможливий або небажаний їх пероральний прийом.

В. Якщо необхідно отримати місцеву чи локальну  лікувальну дію.

С. Якщо необхідно отримати швидкий і виразний ефект або відсутні інші методи.

Д. Всі відповіді вірні.

 

37. В яких випадках доцільно використовувати ін‘єкційні способи введення лікарських засобів?

А. Якщо необхідно отримати швидкий лікувальний ефект.

В. Якщо препарат діє досить короткочасно.

С. Якщо препарат має високу токсичність.

Д. Якщо потрібно забезпечити точну концентрацію препарату в крові.

 

38.Які ділянки тіла найбільш зручні для підшкірних ін‘єкцій?

А.Зовнішня поверхня плеча.

В. Внутрішня поверхня плеча.

С. Зовнішня поверхня стегна.

Д. Підлопаткова ділянка.

 

39. Які ділянки найбільш зручні для проведення внутрішньом‘язевих ін‘єкцій?

А. Бокова поверхня черевної стінки.

В. Внутрішня поверхня стегна.

С. Верхньозовнішній квадрант сідниці.

Д. Підлопаткова ділянка.

 

40. Які існують показання для проведення внутрішньовенних вливань?

А. Зниження об‘єму циркулюючої крові.

В. Підвищення артеріального тиску.

С. Порушення водно-електролітного балансу і кислотно-лужного стану.

Д. Всі випадки вірні.

 

41. При пероральному призначенні лікарських препаратів слід враховувати такі чинники:

А. Препарати, що допомагають травленню (панкреатин, мезім-форте тощо) вживати під час прийому їжі.

 В. Антацидні препарати, що зменшують кислотність шлункового соку, вживати перед  прийомом їжі.

 С. Якщо лікарський препарат подразнює травний канал, слід вживати його після їди.

 Д. Все з вище наведеного є вірним.

 

42. В яких випадках застосовують гірчичники?

А. Гострі респіраторні захворювання.

В.Захворювання шкіри.

С. В період ремісії при захворювання органів дихання.

Д. Відразу після травми.

Е. Радикуліти, ішіас.

 

43. Назвіть найбільш імовірні місця накладання гірчичників.

А. Верхня частина грудної клітки.

 В. Потилиця, литки, стопи.

 С. Уражений м‘яз.

 Д. Все вище перераховане вірно.

 

44. Яка тривалість постановки банок?

А. 5-10 хв.

В. Установлюють індивідуально.

С. Визначають по зміні кольору шкіри під банками.

Д. 2-5 хв.

Е. 10-15 хв.

 

45. Коли показано застосування банок?

А. Пневмонія в стадії розсмоктування.

В. Активна форма туберкульозу легень.

С. Захворювання шкіри.

Д. Злоякісні новоутворення.

 

46. В яких випадках застосовують міхур з льодом?

А. Внутрішня кровотеча.

В. Сильні головні болі й марення на висоті лихоманки.

С. Ниркова коліка.

Д. Гострий холецистит або гострий панкреатит.

Е. Для розсмоктування післяін‘єкційних інфільтратів.

 

47. Які протипоказання для застосування грілок на ділянку живота?

А. Болі при загостренні виразкової хвороби.

В. Внутрішня кровотеча.

С. Підозра на гостре хірургічне захворювання органів черевної порожнини.

Д. Всі відповіді вірні.

 

48. Назвіть стани, коли доцільне використання водяних грілок.

А. Біль у животі невідомого генезу.

В. Невралгія, радикуліт, спазматичні явища у черевній порожнині.

С. Кровотечі різного генезу.

Д. Підшкірні інфільтрати при внутрішньом‘язевих, підшкірних ін‘єкціях без нагноєння.

Е. Свіжі травми, забиті місця.

 

49. Які ви знаєте  показання до застосування компресів?

А. Ангіна без нагноєння.

В. Гострі (без нагноєння) запалення суглобів.

С. Запалення середнього вуха (крім гнійного).

Д. Все перераховане вірно.

 

50. Вкажіть протипоказання до накладання компресу.

А. Гарячковий стан з високою температурою.

В. Запальні процеси на шкірі та підшкірній ділянці (п/і інфільтрати).

С. Септичний стан.

Д. Негнійне запалення молочної залози.

Е. Забите місце.

 

51. Скільки шарів повинен мати вологий компрес?

А. Один шар, що складається з марлі змоченої у рідині.

В. Два шари: один вологий , інший сухий.

С. Три шари: вологий марлевий, сухий та вощеного паперу.

Д. Чотири шари: вологий, вощеного паперу, вати, суха марлева серветка.

 

52. Який ефект отримують при застосуванні  грілок?

А. Місцевий зігріваючий, розсмоктуючий.

В. Трофічний.

С. Протинябряковий

Д. Всі відповіді вірні.

 

53. Яка дія на організм хворого спричинена накладанням банок?

А. Протизапальна.

В. Загальностимулююча, відволікаюча.

С. Рефлекторна, зменшуюча набряк стінок бронхів.

Д. Кровоспинна.

 

 

54. Як перевірити, чи вірно накладений вологий зігріваючий компрес?

А. Через 1-2 години зняти компрес і перевірити його стан.

В. Через 1-2 години просунути  палець під компрес і визначити стан його внутрішнього шару.

С. Через 1-2 години запитати про суб‘єктивні відчуття хворого.

Д. Через  2-4 години шкіра під компресом повинна бути волога, тепла, злегка гіперемована.

 

55. Лікувальна дія холодових процедур використовується при:

А.Різного роду кровотечах (носова, стравохідна, шлункова, легенева).

В. Нудоті.

С. Трофічних ураженнях шкіри.

Д. Паралічах.

 

56. На який час накладають міхур з льодом?

А. На 30 хв.

В.  На  1-2 год з перервою на 10 хв кожні 20-30 хв .

С. Протягом доби, з поповненням льоду кожні 2-3 год.

Д. На 1 год не знімаючи холоду.

 

57.На яку глибину вводиться ін‘єкційна голка при проведенні внутрішньошкірної ін‘єкції?

А. 0,1-0,2 мм

В. 0,3-0,5 мм.

С. 0,6-0,8 мм.

Д. 0,9-10 мм.

 

58. У яких випадках  на шкірі з‘являються зміни у вигляді “лимонної шкірки”?

А. При втиранні у шкіру цедри.

В. При жовтяниці.

С. При тривалому вживанні моркви.

Д. При проведенні внутрішньошкірної ін‘єкції.

 

59. Які із зазначених лікарських засобів можуть бути введені внутрішньовенно?

А. 0,5 % водний розчин новокаїну.

В. Олійний (20% ) розчин камфори.

С. 2% водний розчин соляної кислоти.

Д. 40% розчин глюкози.

 

60. Яку максимальну кількість лікарського розчину можна ввести одноразово в організм за допомогою крапельного вливання?

А. 150- 200 мл.

В. 400-500 мл.

С. 600-800 мл.

Д. 1000-1500 мл.

Е. 2000-3000 мл.

 

61. Які ускладнення можуть виникнути при   застосуванні міхура з льодом?

А. Пухирі на шкірі.

В. Прорив інфільтрату.

С. Переохолодження.

Д. Виразки шкіри.

 

62. У яких випадках Ви застосовуєте холодний компрес?

А. Приступ ядухи.

В. Ниркова колька.

С. Головний біль.

Д. Кровотеча.

Е. Гнійний інфільтрат.

 

63. Визначте у запропонованому переліку ділянки, на які банки ставити не показано.

А. Поперек.

В. Ділянка серця.

С. Молочна залоза.

Д. Підключична ділянка.

 

64. Чим спричинена подразнююча дія гірчичників?

А. Терпенові сполуки.

В. Органічні кислоти.

С. Ефірні олії.

Д. Фенольні сполуки.

Е. Спирти.

 

65. На шкірі  грудної клітки у хворого виявлена екзема.

Застосування яких із зазначених процедур не показане?

А. Банки.

В. Гірчичники.

С. Зігріваючий компрес.

Д. Грілка.

Е. Всі вище перераховані.

 

 

1. Вкажіть інфекційні хвороби, при яких може зустрічатися ураження  мигдаликів:

в) інфекційний мононуклеоз;

 

1. Вкажіть збудника стрептококової ангіни:

б) β- гемолітичний стрептокок групи А;

 

1. Які інфекційні захворювання спричиняє β- гемолітичний стрептокок групи А?

г) ангіна;

б) скарлатина                                                      е) бешиха.

 

1. Назвіть основні джерела інфікування β- гемолітичним стрептококом:

                  г) хворі на ангіну;                            д) хворі на інші форми стрептококової інфекції.

 

5.Вкажіть вхідні ворота для стрептококової інфекції:

в) слизова оболонка ротогорла;

 

1. Вкажіть основні діагностичні критерії стрептококової ангіни у дітей:

в)  гострий тонзиліт;

г) катаральний реґіонарний лімфаденіт;

д) біль у горлі при ковтанні;

 

 

1. Вкажіть, які  інфекційно-алергічні ускладнення розвиваються при стрептококовій ангіні у дітей:

а)  міокардит;                             

б) гломерулонефрит;                 д) синовіїт;

 

8. Для якої ангіни характерне однобічне ураження мигдаликів?

в) Сімановського-Венсана;

9.Протягом якого часу при скарлатині діти заразні?

б) 10 днів;

.

10. Перерахуйте основні клінічні ознаки скарлатини:

а) інтоксикація;                             е) лімфаденіт;

в) ангіна;                                         є) висипка;

                            ж) зміни з боку язика.

 

11. Дайте характеристику висипань при скарлатині:

 

г) дрібно крапкові, зливаються, утворюючи гіперемійований фон, блідий носо-губний трикутник, найбільше локалізовані на згинальних поверхнях, в складках.

 

12. З якими захворюваннями слід проводити диференційну діагностику типових форм скарлатини?

в) кором;                                 е) алергічними висипаннями;

є) менінгококемією. ддддддд

 

13. Виберіть септичні ускладнення скарлатини:

                                  д) виразково-некротична ангіна;

б) отит;                                              е) синусит;

.

г) гнійний лімфаденіт;

 

14. Виберіть інфекційно-алергічні ускладнення скарлатини:

г) гломерулонефрит;

 д) ревматизм;

в) синовії

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КІР.

 

1.Яка середня тривалість інкубаційного періоду при кору?

в) 9-17 днів;

 

2. Який симптом у катаральному періоді є безперечним на користь кору?

б) плями Бєльського-Філатова-Коплика;               

тіла.

 

3. Дайте правильну характеристику висипу при кору:

;

 в)  плямисто-папульозний, яскраво-рожевий, на незміненому фоні шкіри, з тенденцією до злиття, виникає  етапно, покриває рівномірно як зовнішню так і внутрішню поверхню рук і ніг,  залишає пігментацію;

 

1. Які періоди розрізняють у клінічній картині кору?

а) інкубаційний;                          д) пігментації;

б) початковий;                             

в) висипань;                                  є) видужання.

 

5. В чому полягає етапність висипань при кору?

г) 1-й день – висип поширюється на обличчя, шию, верхню частину спини, 2-й день висип покрива тулуб і проксимальні відділи рук, 3-й день – висип поширюється на руки і ноги.

 

6. Перерахуйте протиепідемічні заходи, що застосовують в осередку корової інфекції:

б) хворих ізолюють на 4 дні від початку висипу, при наявності ускладнень – не менше 10 днів;

г) діти, які були в контакті з хворим на кір, не допускаються в дитячі колективи ( дитячі садки і перші 2 класи школи ) протягом 21 дня з моменту контакту.

 

1. В якому віці імунізують дітей проти кору?

в)у 12 -15 місяців вакцинація і ревакцинація у 6 років (11 років, якщо не проводилась у 6);

 

8. З якими захворюваннями диференціюють кір в катаральному періоді?

а)  грип;                                              б) аденовірусна інфекція;                 д) стоматит;

е) кашлюк.

 

9. З якими захворюваннями диференціюють кір в періоді висипань?

 а)  скарлатиноюб) менінгококовою інфекцією;                 д)алергічними висипаннями;

в) краснухою;                                              

 

10. Перерахуйте ускладнення кору :

а) пневмонія;                            г) ларингіт;

 б) енцефаліт;                           д) отит; 

 е) менінгіт.

                                  

 

КРАСНУХА

1. Назвіть основні джерела інфекції при краснусі:

г) вірусоносій;

д) хвора людина;

 

2. Механізм передачі інфекції при краснусі:

в) повітряно-краплинний;

 

3. Вкажіть вади розвитку плода, що найчастіше зустрічаються при уродженій краснусі:

а) глухота;                              г) вади серця;

                               д) катаракта;

 

1. Вкажіть тривалість інкубаційного періоду при краснусі:

                      г) 15-24 дні;

1. Характеристика висипу при краснусі:

а) дрібно плямистий

 

 

1. Які групи лімфовузлів збільшуються при краснусі?

д) потиличні;

в) задньошийні

 

7.  Перерахуйте ускладнення при краснусі :

б) енцефаліт

в) енцефаломієліт;                                  .           

 

1. Коли спостерігається тривале носійство вірусу краснухи?

в) уродженій краснусі;

 

1. Вкажіть строки проведення планової вакцинації живою вакциною:

в) у 12 місяців;

 

 

Дифтерія

1.Збудником дифтерії у дітей є:

д) токсигенний штам коринебактерій.

 

2. Дифтерія найчастіше у дітей передається :

б) контактно - побутовим і повітряно – краплинним шляхом;

 

 

3. Інкубаційний період при дифтерії складає :

а) до 7 днів;

 

 

4. Не характерним симптомом при справжньому дифтерійному крупі у дітей є:

д) болі в череві.

5. До загальної профілактики дифтерії відноситься все, крім:

г) вакцинація АКДП;

 

6. Типовими формами дифтерії зіва є:

б) локалізована;

в) поширена;

г) токсична;

7. Атиповими формами дифтерії зіва є:

      а) катаральна;

д) гіпертоксична.

 

8. дифтерія носа у дітей буває:

а) катарально – виразкова;

б) плівчаста;

 

9. Рідкими формами дифтерії є:

а) дифтерія вуха;

в) дифтерія шкіри;

г) дифтерія ран;

10. Істинний круп гортані буває:

а) первинний;

в) локалізований;

г) низхідний;

11. Специфічними ускладненнями дифтерії є:

а) міокардит;

б) парез м'якого піднебіння;

в) поліневрит;

г) токсичний нефроз;

.

 

12. Диференціальний діагноз дифтерії проводиться з:

а) некротичною ангіною;

б) лакунарною ангіною;

в) інфекційним мононуклеозом;

г) ангіною Сімановського – Венсана;

.

 

13. Токсична форма дифтерії II ступеня характеризується:

а) загальним важким станом;

в) набряком підшкірної клітковини до рівня ключиці;

д) стенозом глотки.

 

14. Токсична форма дифтерії III ступеня характеризується:

а) стенозом глотки;

б) набряком підшкірної клітковини нижче за  рівень ключиці;

в) загальним важким станом;

д) характерним запахом з рота.

 

 

Невідкладна долікарняна допомога при захворюваннях органів серцево-судинної системи. Вимірювання артеріального тиску, дослідження пульсу.

Тести для самоконтролю:

1. Провісниками втрати свідомості є:

А. Період дурноти, слабості, нудоти.

В. Закладеність носа, позіхання.

С. Сухий кашель.

Д. Відчуття стиснення в грудях і гострої нестачі повітря.

Е. Все вище вказане.

 

1. Невідкладні заходи при непритомності:

А. Повний фізичний і психічний спокій; при холоді – зігріти, при нагріванні – нормалізувати температуру.

В. Повний фізичний і психічний спокій; гірчичники на литкові м¢язи; холод до голови.

С. Звільнення хворого від одягу, який стискує тіло; надання йому напівсидячого положення; забезпечення максимального доступу свіжого повітря; гірчичники чи банки на грудну клітку.

Д. Перенесення хворого у прохолодне місце; покладення обличчям доверху; звільнення від одягу; на голову і ділянку серця покласти холод.

Е. Покласти хворого на спину, припіднявши ноги; розстебнути одежу, що стискує тіло; забезпечити доступ свіжого повітря; зробити розтирання шкіри і оприснути її холодною водою.

 

1. Частота пульсу в нормі становить:

А. 80-100 ударів за 1 хвилину.

В. 40-60 ударів за 1 хвилину.

С. 60-80 ударів за 1 хвилину.

Д. Більше 80 ударів за 1 хвилину.

Е. Менше 60 ударів за 1 хвилину.

 

1. Тахікардія (збільшення частоти пульсу) це:

А. 80-100 ударів за 1 хвилину.

В. 40-60 ударів за 1 хвилину.

С. 60-80 ударів за 1 хвилину.

Д. Більше 80 ударів за 1 хвилину.

Е. Менше 60 ударів за 1 хвилину.

 

1. Брадікардія (зменшення частоти пулса) це:

А. 80-100 ударів за 1 хвилину.

В. 40-60 ударів за 1 хвилину.

С. 60-80 ударів за 1 хвилину.

Д. Більше 80 ударів за 1 хвилину.

Е. Менше 60 ударів за 1 хвилину.

 

1. Прискорення пульсу в нормі буває при

А. Видосі, під час сну.

В. Психічному збудженні, фізичному навантаженні після прийому їжі, глибокому вдосі.

С. Горизонтальному положенні.

Д. Вертикальному положенні.

Е. Всіх вище вказаних станах.

 

1. Нормальний систолічний (максимальний) тиск коливається в межах:

А. 100-139 мм. рт. ст.

В. 90-120 мм. рт. ст.

С. 100-140 мм. рт. ст.

Д. 60-80 мм. рт. ст.

Е. 60-100 мм. рт. ст.

 

1. Нормальний діастолічний (мінімальний) тиск коливається в межах:

А. 100-120 мм. рт. ст.

В. 90-120 мм. рт. ст.

С. 100-140 мм. рт. ст.

Д. 60-89 мм. рт. ст.

Е. 60-100 мм. рт. ст.

 

1. Підвищення тиску в нормі спостерігається

А. Вночі, під час сну.

В. В вертикальному положенні.

С. Фізичному навантаженні, психічному стресі, після прийому їжі, особливо збуджуючих напоїв, прийому алкоголю і помірному курінні.

Д. Ранком, натще серце, в період перебування людини в ліжку, зразу після сну.

Е. При всіх вище вказаних станах.

 

1.  Найбільш низький нормальний тиск реєструється:

А. Вночі, під час сну.

В. В вертикальному положенні.

С. Фізичному навантаженні, психічному стресі, після прийому їжі, особливо збуджуючих напоїв, прийому алкоголю і помірному курінні.

Д. Ранком, натще серце, в період перебування людини в ліжку, зразу після сну.

Е. При всіх вище вказаних станах.

 

1.  Основними скаргами хворого при нападі стенокардії є:

А. Задишка, сухий кашель.

В. Загрудинний стискаючий біль, який віддає в ліву руку, між лопатки, ліву половину шиї і голови, який триває від декількох секунд до 20 хвилин.

С. Загрудинний біль стискаючий, роздираючий іноді пекучий, що віддає в ліве плече, руку, лопатку і триває від 20 хвилин до кількох годин або діб.

Д. Головним болем, підвищенням температури тіла.

Е. Все вище вказане.

 

1.  При інфаркті міокарда виникає:

А. Задишка, сухий кашель.

В. Загрудинний стискаючий біль, який віддає в ліву руку, між лопатки, ліву половину шиї і голови, який триває від декількох секунд до 20 хвилин.

С. Загрудинний біль стискаючий, роздираючий іноді пекучий, що віддає в ліве плече, руку, лопатку і триває від 20 хвилин до кількох годин або діб.

Д. Головним болем, підвищенням температури тіла.

Е. Все вище вказане.

 

1.  Перша допомога при стенокардії:

А. Повний фізичний і психічний спокій; гірчичники на литкові м¢язи; холод до голови.

В. Звільнення хворого від одягу, який стискує тіло; надання йому напівсидячого положення; забезпечення максимального доступу свіжого повітря; гірчичники чи банки на грудну клітку.

С. Перенесення хворого у прохолодне місце; покладення обличчям доверху; звільнення від одягу; на голову і ділянку серця покласти холод.

Д. Повний фізичний і психічний спокій; при холоді – зігріти, при перегріванні – нормалізувати температуру; негайно дати нітрогліцерин (1 таблетку під язик) або таблетку валідолу під язик, валокордін; прикласти грілку до ніг, на ліву лопатку, де найбільше концентрується біль.

Е. Повний фізичний і психічний спокій; заборона хворому рухатись; ніякі перекладання хворого та переодягання не дозволяються; негайна госпіталізація хворого в лікувальний заклад або викликати «швидку допомогу».

 

1.  Долікарняна медична допомога при інфаркті міокарда полягає в:

А. Повному фізичному і психічному спокої; при холоді – зігріти, при перегріванні – нормалізувати температуру; негайно дати нітрогліцерин (1 таблетку під язик) або таблетку валідолу під язик, валокордін; прикласти грілку до ніг, на ліву лопатку, де найбільше концентрується біль.

В. Повному фізичному і психічному спокої; забороні хворому рухатись; ніякі перекладання хворого та переодягання не дозволяються; негайній госпіталізації хворого в лікувальний заклад або викликати «швидку допомогу».

С. Звільнення хворого від одягу, який стискує тіло; надання йому напівсидячого положення; забезпечення максимального доступу свіжого повітря; гірчичники чи банки на грудну клітку.

Д. Перенесення хворого у прохолодне місце; покладення обличчям доверху; звільнення від одягу; на голову і ділянку серця покласти холод.

Е. Заспокоєння хворого; надання йому напівсидячого положення; заборонення розмовляти і приймати гарячу їжу; на грудну клітку прикласти холод; рекомендується холодне пиття – розчин кухонної солі (1 ст. л. на склянку води) по 1 ст. л., відвар кропиви по півсклянки щодня.

 

1.  Основними ознаками гіпертонічної хвороби є:

А. Задишка, сухий кашель, загальна слабість.

В. Підвищення температури тіла, безсоння, зниження апетиту.

С. Головний біль, серцебиття, інколи біль в ділянці серця, головокружіння, шум у вухах, безсоння, задишка при підйомі на гору; зниження працездатності, загальна кволість.

Д. Загрудинний стискаючий біль, який віддає в ліву руку, між лопатки, ліву половину шиї і голови, який триває від декількох секунд до 20 хвилин.

С. Загрудинний біль стискаючий, роздираючий іноді пекучий, що віддає в ліве плече, руку, лопатку і триває від 20 хвилин до кількох годин або діб.

Е. Головні болі, підвищенням температури тіла.

 

1.  Головна причина у виникненні гіпертонічної хвороби:

А. Вірусна інфекція.

В. Перенапруження ЦНС, викликане тривалими сильними хвилюваннями, розумовим перевантаженням, емоційним потрясінням.

С. Куріння, зловживання алкоголем.

Д. Зловживання жирною і смаженою їжею.

Е. Все вище вказане.

 

1.  Гіпертонічний криз супроводжується:

А. Різким головним болем, серцебиттям, головокружінням, колючими болями в ділянці серця, порушення зору, нудотою, блюванням, носовими кровотечами.

В. Задишкою, сухим кашлем, загальною слабістю.

С. Підвищенням температури тіла, безсонням, зниженням апетиту.

Д. Загрудинним стискаючим болем, який віддає в ліву руку, між лопатки, ліву половину шиї і голови, який триває від декількох секунд до 20 хвилин.

Е. Загрудинним болем стискаючого, роздираючого іноді пекучого характеру, що віддає в ліве плече, руку, лопатку і триває від 20 хвилин до кількох годин або діб.

 

1.  Долікарняна медична допомога при гіпертонічному кризі полягає в:

А. Забезпеченні повного психічного і фізичного спокою; прикладанні гірчичників на литкові м′язи, холоду до голови; при серцебитті – валокордін до 30 крапель на прийом; при болях в ділянці серця – валідол або нітрогліцерин під язик; гарячі або гірчичні ніжні ванни.

В. Повному фізичному і психічному спокої; при холоді – зігріти, при перегріванні – нормалізувати температуру; негайно дати нітрогліцерин (1 таблетку під язик) або таблетку валідолу під язик, валокордін; прикласти грілку до ніг, на ліву лопатку, де найбільше концентрується біль.

С. Повному фізичному і психічному спокої; забороні хворому рухатись; ніякі перекладання хворого та переодягання не дозволяються; негайній госпіталізації хворого в лікувальний заклад або викликати «швидку допомогу».

Д. С. Звільнення хворого від одягу, який стискує тіло; надання йому напівсидячого положення; забезпечення максимального доступу свіжого повітря; гірчичники чи банки на грудну клітку.

Е. Заспокоєння хворого; надання йому напівсидячого положення; заборонення розмовляти і приймати гарячу їжу; на грудну клітку прикласти холод; рекомендується холодне пиття – розчин кухонної солі (1 ст. л. на склянку води) по 1 ст. л., відвар кропиви по півсклянки щодня.

 

1.  Кардіоневроз характеризується:

А. Задишкою, сухим кашлем, загальною слабістю.

В. Підвищенням температури тіла, безсонням, зниженням апетиту.

С. Пітливістю, легко виникаючою гіперемією обличчя шиї, серцебиттям, екстрасистолією, короткочасними поколюваннями, ниючими болями в ділянці верхівки серця, «відчуття завмирання».

Д. Загрудинним стискаючим болем, який віддає в ліву руку, між лопатки, ліву половину шиї і голови, який триває від декількох секунд до 20 хвилин.

С. Загрудинним болем стискаючого, роздираючого іноді пекучого характеру, що віддає в ліве плече, руку, лопатку і триває від 20 хвилин до кількох годин або діб.

Е. Головним болем, підвищенням температури тіла.

 

1.  Для лікування кардіоневрозу застосовують:

А. Валідол, нітрогліцерин.

В. Заспокійливі засоби (препарати валеріани, собачої кропиви).

С. Антибіотики.

Д. Збуджуючі засоби (жень-шень, лимонник).

Е. Все вище вказане.

 

1.  У хворого раптом виник приступ серцебиття. Які із зазначених засобів застосуєте хворому?

А. Холодний компрес, краплі корвалолу, настойку валеріани.

В. Нітрогліцерин.

С. Приймання міцного чаю.

Д. Вдихання нашатирного спирту.

Е. Все вище вказане.

 

22. У хворого з недостатністю кровообігу раптово виник приступ ядухи.Обличчя набуло синьо-багрового відтінку. Яку невідкладну допомогу потрібно провести?

А. Створити хворому напівсидяче положення

В. Забезпечити інгаляцію кисню.

С. Визначити частоту і наповнення пульсу.

Д. Провести непрямий масаж серця.

Е. Виміряти артеріальний тиск.

 

23. Які із зазначених ознак найхарактерніші для захворювань серцево-судинної системи?

А. Закрепи.

В.Метеоризм.

С. Ядуха.

Д. Набряклість гомілок.

Е. Гіркота в роті.

 

24. У хворого раптом виник стискуючий біль за грудиною і в ділянці серця. Які з наведених засобів можна призначити хворому?

А. Компрес з камфорного спирту.

В. Гірчичник на ділянку серця.

С. Вдихання нашатирного спирту.

Д. Оксигенотерапія.

Е. Нітрогліцерин під язик.

 

25. Які із зазначених засобів застосуєте при раптовому приступі серцебиття?

А. Настойку валеріани.

В. Прийом міцного теплого чаю.

С. Краплі корвалолу.

Д. Холодний компрес. 

Е. 1% розчин нітрогліцерину довенно.

 

26.  При появі болю за грудиною слід  провести слідуюче:

А. Дати під язик нітрогліцерин.

В. До ніг прикласти грілку, а на ділянку серця гірчичник.

С. Покласти міхур з льодом на ділянку  грудної клітки.

Д. Провести інгаляцію киснем.

Е.  Розташувати головний кінець нижче рівня тулуба.

 

27. Коли виникають різкі загрудинні болі  з іррадіацією різної локалізації?

А. Під час фізичного навантаження

В. Під час приступу стенокардії.

С. При переїданні .

Д. При простудних зазворюваннях.

Е.  При інфаркті міокарду.

 

28. Які засоби доцільно застосувати при болях  у грудній клітці?

А. Банки.

В. Компрес з камфорним спиртом.

С. Оксигенотерапія.

Д. Аналгін.

Е. Примочка.

 

29. Чим проявляється гостра судинна недостатність?

А. Різкою гіперемією обличчя.

В. Втратою свідомості.

С. Збільшеним потовиділенням.

Д. Зниженням наповнення пульсу та артеріального тиску.

Е. Частим шумним диханням.

 

30. Коли виникає гостра судинна недостатність?

А. При різкому підйомі артеріального тиску.

В. При зменшенні кровозабезпечення мозку.

С. У здорових людей внаслідок дії на організм патогенних чинників.

Д. При збільшенні пульсу до 110 уд за хв.

Е.  При блюванні.

 

31. При яких станах може виникати непритомність?

А. У практично здорових детренованих осіб при тривалій гіпокінезії.

В.  При захворюваннях серцево-судинної системи.

С.  При перебуванні у накурених душних задимлених приміщеннях.

Д. При тривалому голодуванні.

Е.  При раптових емоціях.

 

32.  Чим проявляється  стан непритомності?

А.  Підвищеною збудливістю.

В.  Різким почервонінням обличчя.

С.  Сухістю шкірних покривів.

Д.  Різкою слабістю памороченням голови.

Е.  Холодним потом.

 

33. Як допомогти хворому при непритомності?

А. Забезпечити сидяче положення тіла  з опущеними вниз ногами.

В. Забезпечити горизонтальне положення тіла причому голову розташувати нижче рівня тулуба.

С.  Дати понюхати хворому тампон змочений нашатирним спиртом.

Д.  Занести  в закрите тепле приміщення.

Е.  Збризнути обличчя холодною водою

 

34. Назвіть причини виникнення колапсу?

А.  Різке зниження артеріального тиску.

В.  Різкий підйом артеріального тиску.

С.  Больовий  синдром  при інфаркті міокарду.

Д.  Масивна крововтрата.

Е.  Жодна з причин невірна.

 

35.Які заходи Ви здійсните для виведення хворого з колапсу?

А. Застосувати тонізуючі засоби.

В. Підшкірно ввести кофеїн.

С. Обкласти грілками.

Д. Охолодити  міхуром з льодом.

Е. Застосувати заспокійливі.

36.Чим супроводжється підйом артеріального тиску?

А. Відчуттям жару.

В. Відчуттям холоду.

С. Порушенням зору.

Д. Нудотою, блюванням.

Е. Різким головним болем.

 

37. Яку допомогу  потрібно надати при підвищеному артеріальному тиску?

А. Ліжковий режим.

В. Гарячу ванну до ніг.

С. Гірчичник на потилицю.

Д. Міхур з льодом на потилицю.

Е.  Дати збуджуючі засоби.

 

ТЕМА: Невідкладна долікарняна медична допомога при захворюваннях органів дихання.

 

Тести для самоконтролю:

1. Провісниками нападу бронхіальної астми є:

А. Закладеність носа.

В. Позіхання.

С. Сухий кашель.

Д. Відчуття стиснення в грудях і гострої нестачі повітря.

Е. Все вище вказане.

 

1. При нападі бронхіальної астми хворий приймає вимушене положення:

А. Лежить на хворому боці.

В. Сідає на ліжко і впирається в нього руками.

С. Лежить на здоровому боці.

Д. Горизонтальне положення з низько опущеною головою.

Е. Лежить на спині із зігнутими колінами.

 

1. Невідкладні заходи при нападі бронхіальної астми включають:

А. Повний фізичний і психічний спокій; при холоді – зігріти, при нагріванні – нормалізувати температуру.

В. Повний фізичний і психічний спокій; гірчичники на литкові м¢язи; холод до голови.

С. Звільнення хворого від одягу, який стискує тіло; надання йому напівсидячого положення; забезпечення максимального доступу свіжого повітря; гірчичники чи банки на грудну клітку.

Д. Перенесення хворого у прохолодне місце; покладення обличчям доверху; звільнення від одягу; на голову і ділянку серця покласти холод.

Е. Заспокоєння хворого; надання йому напівсидячого положення; заборонення розмовляти і приймати гарячу їжу; на грудну клітку прикласти холод; рекомендується холодне пиття – розчин кухонної солі (1 ст. л. на склянку води) по 1 ст. л., відвар кропиви по півсклянки щодня.

 

1. При легеневій кровотечі невідкладні заходи включають:

А. Повний фізичний і психічний спокій; гірчичники на литкові м¢язи; холод до голови.

В. Повний фізичний і психічний спокій; при холоді – зігріти, при нагріванні – нормалізувати температуру.

С. Звільнення хворого від одягу, який стискує тіло; надання йому напівсидячого положення; забезпечення максимального доступу свіжого повітря; гірчичники чи банки на грудну клітку.

Д. Перенесення хворого у прохолодне місце; покладення обличчям доверху; звільнення від одягу; на голову і ділянку серця покласти холод.

Е. Заспокоєння хворого; надання йому напівсидячого положення; заборонення розмовляти і приймати гарячу їжу; на грудну клітку прикласти холод; рекомендується холодне пиття – розчин кухонної солі (1 ст. л. на склянку води) по 1 ст. л., відвар кропиви по півсклянки щодня.

 

1. Для зігріваючого компресу використовують:

А. Воду.

В. Слабий розчин оцту (1 чайна ложка на 0,5 л).

С. Одеколон, розведений водою в співвідношенні 1:1.

Д. Спирт, розведений водою в співвідношенні 1:1.

Е. Все вище вказане.

 

1. Зігріваючий компрес складається із:

А. Вати, марлевої пов¢язки.

В. Куска чистої, щільної, але м¢якої тканини, змоченої в рідині кімнатної температупи; клейонки; вати.

С. Шарфу.

Д. Еластичного бинта, клейонки.

Е. Всього вище вказаного.

 

1. Основними факторами, які сприяють розвитку хронічного бронхіту є:

А. Малорухливий спосіб життя, зловживання алкоголем.

В. Зловживання смаженою і гострою їжею.

С. Забруднення навколишнього повітря двоокисом сірки і іншими продуктами неповного згорання горючих речовин, органічного і неорганічного пилу (хлопку, зерна, цементу, вугілля); куріння.

Д. Порушення режиму харчування, куріння.

Е. Все вище вказане.

 

1. Протипоказом до накладання зігріваючого компресу є:

А. Катаральне запалення верхніх дихальних шляхів.

В. Захворювання шкіри.

С. Ангіна.

Д. Нежить.

Е Все вище вказане.

 

1. Зігріваючий компрес накладають на:

А. 1 годину.

В. 12 годин.

С. 3-4 години.

Д. 24 год.

Е. 30 хв.

 

1. Холодні компреси накладають при:

А. Бронхіальній астмі.

В. Гіпертонічному кризі.

С. Сечо-кам¢яній хворобі.

Д. Забитті, кровотечі.

Е. Всіх вище вкзаних станах.

 

1.  Для гарячого компресу використовують воду:

А. 20-30° С.

В. 45-50° С.

С. 70° С.

Д. Більше 50° С.

Е. 70-100° С.

 

1.  Зігріваючий компрес не накладають:

А. На шию.

В. На верхні кінцівки.

С. На нижні кінцівки.

Д. На грудну клітку дітей раннього віку.

Е. На живіт.

 

1.  Холодний компрес накладають на:

А. 1 хв.

В. Поки компрес не зігріється.

С. 5 хв.

Д. 30 хв.

Е. 1 годину.

 

1. Грілку накладають з метою:

А. Зменшення кровонаповнення внаслідок звуження судин.

В. Швидкого розсмоктування запального вогнища; зменшення болю; зігрівання тіла.

С. Різкого охолодження тіла.

Д. Всього вище вказаного.

 

1. Протипоказанням до призначення грілки є:

А. Гострі запальні процеси в черевній порожнині (апендецит, холецистит, панкреатит), пухлини, кровотечі, забиття (в перші години).

В. Катаральне запалення верхніх дихальних шляхів.

С. Переохолодження.

Д. Бронхіт.

Е. Все вище згадане.

 

1.  При ураженні органів дихання хворі скаржаться на:

А. Біль у серці, задишку, загальну слабість.

В. Головний біль, збільшення температури тіла, судоми.

С. Кашель; задишку; болі у грудній клітці, пов¢язані з актом дихання; підвищення температури тіла.

Д. Головокружіння, запаморочення, загальну слабість.

Е. Всі відповіді вірні.

 

1.  Причинами розвитку захворювань легень можуть бути:

А. Різні віруси та бактерії, фізичні і хімічні фактори.

В. Стрес.

С. Зловживання жирною, смаженою і гострою їжею.

Д. Ожиріння.

Е. Всі причини вірні.

 

1.  У хворого із скаргою на сухий кашель діагностовано гострий бронхіт. Які процедури із зазначених Ви йому порекомендуєте?

А. Міхур з льодом.

В. П¢явки.

С. Зігрівальний компрес, гірчичники.

Д. Примочку.

Е. Банки.

 

1.  На шкірі грудної клітки у хворого виявлено шкірне захворювання – екзема. Засосування яких із зазначених процедур не показане?

А. Банки.

В. Гірчичники.

С. Зігрівальний компрес.

Д. П¢явки.

Е. Все вище перераховане.

 

20. Які ускладнення можуть виникнути при застосуванні міхура з льодом?

А. Пухирі на шкірі.

В. Прорив інфільтрату.

С. Затвердіння інфільтрату.

Д. Виразки шкіри.

Е. Все вище вказане.

 

21.Визначте у запропонованому переліку ділянки, на які банки ставити не показано.

А. Поперек.

В. Підключична ділянка.

С. Ділянка серця, молочної залози, хребта, шкіри обличчя.

Д. Міжлопаткова ділянка.

Е. Всі вище вказані.

 

22. Яка тривалість перебування банок на шкірі?

А. 5-10 хвилин.

В. 11-14 хвилин.

С. 15-20 хвилин.

Д. 21-25 хвилин.

Е. 26-30 хвилин.

 

23. Які ознаки правильного одноразового застосування гірчичників?

А. Виникнення дрібних пухирців на шкірі.

В. Почервоніння шкіри.

С. Виникнення пігментації.

Д. Відсутність почервоніння шкіри.

Е. Всі ознаки вірні.

 

24. Чим спичинена подразнююча дія гірчичників?

А. Терпенові сполуки.

В. Органічні кислоти.

С. Ефірні олії.

Д. Фенольні сполуки.

Е. Спирти.

 

25.Який тип дихання властивий чоловікам:

А. Грудний.

В. Черевний.

С. Змішаний.

Д. Ортопное.

Е. Тахіпное.

 

26. Яка частота дихання за 1 хвилину у стані спокою у здорової людини?

А. 10-12

В. 12-15

С. 16-20

Д. 20-24

Е. 24-26

 

27.Який середній об’єм вдихуваного повітря у здорової людини?

А. до 200 мл

В. В середньому 300 мл.

С. В середньому 500 мл.

Д. В середньому 900 мл

Е. В середньому 1000 мл

 

28.Загальна життєва ємність легенів складає:

А. 1-2 л

В. 2-3 л

С. 3-4 л

Д. 4-5 л

Е. 5-6 л

 

29.Перерахуйте типи дихання у здорової людини:

А. Грудний

В. Черевний

С. Змішаний

Д. Носовий

Е. Всі вище вказані.

 

30. Яка нормальна частота дихання дорослої людини у стані спокою?

А. 22- 25 за 1 хв.

В. 16- 18  за 1 хв.

С. 26- 30  за 1 хв.

Д. 19-20  за 1 хв.

Е. 12-15  за 1 хв.

 

31. Який тип дихання властивий жінкам:

А. Грудний.

В. Черевний.

С. Змішаний.

Д. Ортопное.

Е. Тахіпное.

 

32. Що таке брадипное:

А. Задишка в положенні сидячи з опущеними ногами.

В. Підвищена частота дихальних рухів за 1 хв.

С. Знижена частота дихальних рухів за 1 хв.

Д. Дихання з частотою 5-8 дихальних рухів за 1 хв.

Е. Зупинка дихання або подовження дихальної паузи.

 

33.Охарактеризуйте грудний тип дихання:

А.Дихальні рухи грудної клітки здійснюються в основному за рахунок скорочення міжреберних м’язів.

В. Дихальні рухи грудної клітки здійснюються в основному за рахунок діафрагми.

С. Дихальні рухи грудної клітки здійснюються в всіма м’язами за виключенням міжреберних.

Д. Нічого з вище наведеного не є вірним.

Е. Все з вище наведеного є вірним.

 

34.Охарактеризуйте черевний тип дихання:

А.Дихальні рухи грудної клітки здійснюються в основному за рахунок скорочення міжреберних м’язів.

В. Дихальні рухи грудної клітки здійснюються в основному за рахунок діафрагми.

С. Дихальні рухи грудної клітки здійснюються за рахунок скорочення міжреберних м’язів та діафрагми  LINK Word.Document.8 "G:\\Тести до догляду_2007.doc" OLE_LINK1 \a \r  \* MERGEFORMAT .

Д. Нічого з вище наведеного не є вірним.

Е. Все з вище наведеного є вірним.

 

35.Охарактеризуйте змішаний тип дихання:

А.Дихальні рухи грудної клітки здійснюються в основному за рахунок скорочення міжреберних м’язів.

В. Дихальні рухи грудної клітки здійснюються в основному за рахунок діафрагми.

С. Дихальні рухи грудної клітки здійснюються за рахунок скорочення міжреберних м’язів та діафрагми.

Д. Нічого з вище наведеного не є вірним.

Е. Все з вище наведеного є вірним.

 

36.Грудний тип дихання переважно зустрічається у:

А. Жінок

В. Чоловіків

С. Дітей

Д. Людей похилого віку

Е. У всіх.

 

37. При виниклому приступі ядухи необхідно:

А. Підняти ножний кінець.

В. Створити напівсидяче положення ліжка.

С. Дати прилив свіжого повітря.

Д. Створити повний фізичний і психологічний спокій.

Е.  Поставити гірчичник на ділянку серця.

 

38. Характерні особливості гіперстенічної форми грудної клітки:

А. Грудна клітка нагадує циліндр, епігастральний кут більший за 90°, розташування ребер майже горизонтальне, надключичні ямки згладжені;

В. Грудна клітка видовжена і сплощена, епігастральний кут гострий; ребра косо розміщені, надключичні ямки добре виражені, лопатки відстають від грудної клітки;

С. Дошкоподібна грудна клітка, епігастральний кут менший за 45°;

Д. Грудна клітка має втиснення в нижній частині груднини;

Е. Грудна клітка у вигляді конуса, передньо-задній розмір менший за бічний, епігастральний кут наближається до 90°.

 

39. Статичний огляд грудної клітки передбачає:

А. Визначення рухів обох половин грудної клітки.

В. Огляд обох половин грудної клітки поза актом дихання.

С. Огляд м¢язів грудної клітки.

Д. Визначення ступеня участі обох половин грудної клітки в акті дихання.

Е. Визначення частоти, глибини і ритму дихання.

 

40.Змішаний тип дихання  у здорових людей переважно зустрічається у:

А. Жінок

В. Чоловіків

С. Дітей

Д. Людей похилого віку

Е. У всіх.

 

41.Поява черевного типу дихання у жінок свідчить про:

А. Утруднення нормального руху ребер.

В. Вагітність.

С. Патологічні зміни серця.

Д. Патологічне ураження бронхів.

Е. Все вище вказане.

 

 42. Які  з наведених ознак функціональних порушень властиві для захворювань бронхо-легеневої системи?

А. Нудота.

В. Біль в епігастрії.

С. Метеоризм.

Д. Кашель.

Е.  Експіраторна задишка.

 

43.  Gibbus:

А. Схуднення;

В. Депігментація шкіри;

С. Бічне викривлення хребта;

Д. Викривлення хребта опуклістю вперед;

Е. Горб.

 

44. Лордоз:

А. Викривлення хребта опуклістю назад;

В. Викривлення хребта опуклістю вперед;

С. Бічне викривлення хребта;

Д. Горб.

 

45. Кіфоз:

А. Викривлення хребта опуклістю назад;

В. Викривлення хребта опуклістю вперед;

С. Бічне викривлення хребта;

Д. Горб.

 

46. Причини зменшення частоти дихання:

А. Пригнічення функції  дихального центру, наявність значних перешкод для проходження повітря.

В. Збудження функції дихального центру, наявність значних перешкод для проходження повітря.

С. Стрес.

Д. Вагітність

Е. Все вище наведене.

 

47.Правильний ритм дихання характеризується:

А. Однаковою тривалістю і глибиною кожного дихального циклу.

В. Різною тривалістю і глибиною кожного дихального циклу.

С. Тільки однаковою тривалістю кожного дихального циклу.

Д. Тільки однаковою глибиною кожного дихального циклу.

Е. Жодна відповідь не є правильною.

 

48.Коли спостерігається дихальна аритмія у здорових людей:

А. Під час сну.

В. Під час вагітності.

С. Під час бадьорості.

Д. Взагалі не зустрічається.

Е. Жодна відповідь не є правильною.

 

49. З метою підрахунку частоти дихання слідкують за:

А. Рухом тільки грудної клітки.

В. Рухом тільки черевної стінки.

С. Рухом грудної клітки або черевної стінки.

Д. Частотою серцевих скорочень.

Е.  Частотою пульсу.

 

 50. Надчеревний кут:

А. Епігастральний кут.

В. Кут, під яким ребра відходять від хребта.

С. Кут, утворений тілом груднини та її ручкою.

Д. Кут, який утворює груднина в яремній ямці.

Е. Кут, утворений ключицею і грудниною.

 

51.Який середній об’єм вдихуваного повітря у здорової людини?

А. до 200 мл

В. В середньому 300 мл.

С. В середньому 500 мл.

Д. В середньому 900 мл

Е. В середньому 1000 мл

 

52. Динамічний огляд грудної клітки передбачає:

А. Визначення рухів обох половин грудної клітки.

В. Визначення розмірів обох половин грудної клітки поза актом дихання.

С. Огляд м¢язів грудної клітки.

Д. Визначення симетричності участі обох половин грудної клітки в акті дихання, частоти, глибини і ритму дихання.

Е. Оцінку симетричності обох половин грудної клітки.

 

53.Причини патологічного збільшення частоти дихання:

А.Звуження просвіту бронхів

В.Зменшення дихальної поверхні легенів

С.Неповноцінна глибина дихання у зв’язку з ураженням нервово-м’язевого апарату

Д. Неповноцінна глибина дихання у зв’язку з ураженням кістково-хрящевого апарату

Е. Все вище наведене.

 

54. Причини зменшення частоти дихання:

А. Пригнічення функції  дихального центру, наявність значних перешкод для проходження повітря.

В. Збудження функції дихального центру, наявність значних перешкод для проходження повітря.

С. Стрес.

Д. Вагітність

Е. Все вище наведене.

 

55. Чим супроводжується зростання частоти дихання?

А.Збільшенням амплітуди дихальних рухів, зменшенням дихального об’єму і ефективності альвеолярної вентиляції.

В. Зниженням амплітуди дихальних рухів, зменшенням дихального об’єму і ефективності альвеолярної вентиляції.

С. Зниженням амплітуди дихальних рухів, збільшенням дихального об’єму і ефективності альвеолярної вентиляції.

Д. Збільшенням амплітуди дихальних рухів, збільшенням дихального об’єму і ефективності альвеолярної вентиляції.

Е. Жодна відповідь не є правильною

 

 

 

Опіки

Опікова хвороба

Відмороження

 

1. Постраждалий отримав опік окропом 1 годину тому. Об’єктивно – гіперемія (почервоніння) шкіри, набряк, біль, больове відчуття збережене. Яка ступінь опіку?

А - опік І ст;

Б - опік ІІІа ст;

В - опік ІІІб ст;

Г - опіку немає;

Д - алергічна реакція на опік.

 

2. Постраждалий отримав опік полум’ям. З часу травми пройшло 3 години.  Об’єктивно - місцево на шкірі утворилися товстостінні міхурі, наповнені мутною рідиною. Яка ступінь опіку?

А - опік ІІ ст;.

Б - опік ІV ст;

В - опік ІІІа ст;

Г - опік І ст;

Д - опік ІІ-ІІІа ст.

 

3. Пройшло 4 години після опіку окропом стегна. Об’єктивно - місцево злущений епідерміс, різка блідість рани, больова чутливість відсутня. Яка  ступінь опіку?

А - опік І ст.;

Б - опік ІІ ст.;

В - опік ІІІа ст.;

Г - опік ІІІб ст.;

Д - опік ІV ст.

 

4. Постраждалий отримав опік полум’ям. Опікова рана глибиною до кістки розміщена на плечі,  покрита темно-коричневим струпом. З часу травми пройшло 4 доби. Яка ступінь опіку ?

А  -опік І ст.;

Б - опік ІІ ст.;

В - опік ІІІа ст.;

Г - опік ІІІб ст.;

Д - опік ІV ст.

 

5. Постраждалий отримав опік окропом. З часу травми пройшло 30 хвилин. Об’єктивно - опікова поверхня розміщена на гомілці, на шкірі міхурі, заповнені серозною рідиною. Яка ступінь опіку?

А - опік І ст.;

Б  - опік ІІ ст.;

В - опік ІІІа ст.;

Г - опік ІІІб ст.;

Д - опік ІV ст.

 

6. Опікова поверхня займає  обличчя і праву руку. Яка площа опікової рани?

А - 5%;

Б - 7%;

В - 15%;

Г - 13%;

Д - 9%.

 

7. Опікова рана займає всю нижню кінцівку і праву кисть. Яка площа опіку?

А - 15%;

Б - 20%;

В - 23%;

Г - 17%;

Д - 9%.

 

8. Опікова рана займає поясницю з сідницями, промежину, ліве стегно. Яка площа опікової поверхні?

А -  8%;

Б - 13%;

В - 19%;

Г - 23%;

Д - 30%.

 

9. У закритому приміщенні від розриву автоклаву, постраждалий отримав опік паром. Опікова поверхня локалізована на спині, голові, шиї, верхніх кінцівках і займає всю поверхню шкіри. Яка площа опікової поверхні?

А - 36%;.

Б -  42%;

В - 32%;

Г - 45%;

Д - 17%.

 

10. Постраждалий отримав опік полум’ям у закритому приміщенні. Опікова поверхня займає всю передню поверхню тулуба, обличчя. Яким ускладненням визначається важкість перебігу  даного опіку?

А - опіком носа;

Б - опіком вух;

В - опіком дихальних шляхів;

Г - опіком язика;

Д - випадінням волосся.

 

11. При якій мінімальній площі глибоких опіків ми говоримо про опікову хворобу?

А - 5%;

Б - 6%;

В - 3%;

Г - 10%;

Д - 8%.

 

12. Скільки триває перший період опікової хвороби - опіковий шок?

А - 1-3 доби;

Б - 1-5 діб;

В - 1-8 діб;

Г - 1-6 діб;

Д - 1-7 діб.

 

13. У потерпілого відмороження обох стоп, кінчика носа, кистей. Потерпілого знайшли на дорозі, через 3 години він доставлений в приймальне відділення. Що необхідно зробити?

А - призначити серцеві препарати;

Б - поставити кінцівки в гарячу воду;

В - розтерти снігом ступні;

Г - накласти теплоізолюючу пов’язку, ввести судиннорозширюючі препарати;

Д - накласти спиртовий компрес;

 

14. Постраждалий отримав електроопік, вхід струму - права рука, вихід - ліва нога. Що може викликати дана травма?

А - глибокі опіки обличчя;

Б - колапс;

В - зупинку серця;

Г - вогнищеву симптоматику;

Д - ураження головного мозку.

 

15. Постраждалий отримав опік концентрованою сірчаною кислотою. Що в першу чергу необхідно зробити при наданні першої медичної допомоги?

А - накласти асептичну пов’язку;

Б - нейтралізувати кислоту основою;

В - промити водою;

Г - обробити антисептиком;

Д - дати анальгетики (знеболюючі препарати).

 

16. У постраждалого опікова рана, після травми пойшло 10 днів. Які мазі або розчини будете застосовувати для лікування?

А – гормональні;

Б - мазь Вишневського;

В - мазі на водорозчинній основі;

Г - гіпертонічні розчини;

Д – 0,125% розчин новокаїну.

 

17. Потерпілому на передпліччя вилилася невідома рідина. При огляді -  омертвіння м’ких тканин. Чим міг бути викликаний опік?

А - концентрованою масляною рідиною;

Б - лугом;

В – кислотою;

Г - закиссю азоту;

Д - фторотаном.

 

18. Постраждалий отримав опік кистей рук ІІІб-IV ст. Після закінчення лікування можливі ускладнення:

А - набряк кінцівок;

Б - порушення обміну речовин;

В - гепатит;

Г – рубці;

Д - порушення гемодинаміки.

 

19. Постраждалий отримав опіки тулуба І-ІІІа ст. загальною площею ураження 5%. Заживлення ран можливе:

А - накладанням вторинних швів;

Б - рубцюванням;

В - спонтанною епітелізацією;

Г - автодермопластикою;

Д - ксенопластикою.

 

20. При відмороженні ІІ ступеня дно міхура на шкірі має колір:

А – білий;

Б – рожевий;

В – синюшний;

Г – фіолетовий;

Д – чорно-сірий.

 

ОТРУЄННЯ

1.Що необхідно для діагностики отруєння?

А.При можливості - з’ясувати вигляд токсичної речо­вини,

Б.При можливості вияснити кількість спожитої  отрути і шлях надходження її  в організм.

В.По можливості дізнатися час отруєння, концен­трацію токсичної речовини в розчині або дозування у лікарських препаратах.

Г. Вищевказані відомості повідомити лікареві, який госпіталізує хворого.

Д.Все вищеперераховане.

 

2.Назвіть шляхи проникнення токсичної речовини в організм.

А.Через рот (перорально). 

Б.Через дихальні шляхи (інгаляційно).

В.Через шкірні покриви (трансдермально).

Г.При ін’єкційному введенні у організм.

Д.Все вище перераховане.

 

3.Де можливі отруєння чадним газом?

А.При пожарах.

Б. При неправильному розпалюванні вогнищ у печках.

В. У гаражах, де погана вентиляція.

Г. Жодна відповідь не є правильною.

Д.Перші три відповіді вірні.

 

4.Які елементи крові уражаються у першу чергу при отруєнні чадним газом?

А.Еритроцити.

Б.Лейкоцити.

В.Тромбоцити.

Г.Всі елементи крові.

Д.Ніякі елементи крові.

 

5.Які ранні симптоми отруєння чадним газом?

А.Головний біль, головокружіння.

Б.Важкість у голові.

В.Нудота.

Г.Шум у вухах.

 Д.Серцебиття.

Е.Все вище перераховане.

 

6.Які сиптоми виникають при тривалому вдиханні чадного газу?

А. Наростає слабіть, виникає сонливість, потьмарення свідомості, задишка.

Б.Постраждали блідий з яскраво-червоними плями на тілі.

В.Пульс слабого наповнення.

Г.При подальшому видиханні чадного газу свідомість втрачається, обличчя стає яскраво-червоним, темпе­ратура тіла 39-400С, дихання аритмічне, виникають судоми, наростає серцево-судинна недостатність.

Д.Все вище перераховане.

 

7.Яка причина смерті хворих, що отруїлися чадним газом?

А.Параліч дихального центру.

Б.Розлади кровообігу.

 В.Серцебиття.

Г.Загальна слабість.

 Д.Нудота, блювання.

 

8.У чому полягає невідкладна долікарська допомога потерпілому з отруєнням чадним газом?

А.Негайно перенести хворого із забрудненого приміщення.

Б. Дати вдихнути кисню (кисень розглядається як антидот при отруєнні чадним газом).

В.Засто­сувати рефлекторні заходи дії на кровообіг (дати понюхати нашатирний спирт, бризнути в обличчя холодну воду).

Г. При різкому пригніченні або зупинці дихання провес­тиочати штучне дихання, закритий масаж серця.

Д. Одночасно викликати лікаря чи яко­мога швидше транспор­тувати потерпілого у лікарню.

 

9.Як  можуть проникнути в організм кислоти і луги?

А.Через шкіру (у такому випадку виникають хімічні опіки шкіри),

Б.Через шлунково-кишковий тракт (розвива­ються хімічні опіки слизової оболонки ротової порожнини, глотки, стравоходу,  шлунку).

В.При ін’єкційному введенні в організм людини.

Г.При ректальному введенні.

Д.Все вище перераховане.

 

10.Клінічні прояви отруєння оцтовою кислотами.

А.На слизовій ротової порожнини виникають опіки, що супроводжуються сильним болем при ковтанні.

Б.Біль за грудиною, у череві, блювання, часто з домішками крові.

В.Швидко розви­вається больовий шок.

Г.Можли­вий набряк гортані з подальшим розвитком асфіксії.

 Д.Наростає серцева недостат­ність, можли­вий колапс.

Е.Все вище перераховане.

 

11.У чому полягає невідкладна долікарська допомога потерпілим з отруєнням кислотою?

А.Необхідно промити ротову порожнину 2% розчином питтєвої соди (але не ковтати!).

Б.Дати потерпілому збитий яєчний білок, холодне молоко, знеболюючі.

В.Самостійно викликати блювання теж не бажане, оскільки може погіршити стан хворого. Г.На епігастральну ділянку можна покласти пухир з льодом.

Д.Одночасно слід негайно транспортувати хворого у лікарню.

 

12.У випадку отруєння якою кислотою та її похідними протипоказано вживання молока, масла та жирів?

А.Карболовою кислотою і її похідними (фенол, лізол).

Б.Оцтовою есенцією.

В.Соляною кислотою і її похідними.

Г.Сірчаною кислотою і її похідними.

Д.Всіми вищевказаними кислотами.

 

13.Чим слід проводити промивання шлунку при отруєнні лугами?

А. Теплою водою  з додаванням у неї трохи лимонної або оцтової кислоти.

Б. Теплою водою  з додаванням у неї трохи соди.

В.Мінеральною водою.

Г. Холодною водою  з додаванням у неї трохи соди.

Д.Міцним розчином соди.

 

14.Який об’єм рідини необхідний для промивання шлунку при отруєнні лугами?

А.До 1 л.

Б.1-2 л.

В.2-4 л.

Г.4-5 л.

Д.6-10 л.

Е. Більше 10 л.

 

15.Що дають хворому пити у разі неможливості промивання шлунку при отруєнні лугами?

А.Обволікаючі засоби або 2-3% р-н лимонної кислоти (лимонний сок).

Б.Соду.

В.Концентровану кислоту.

Г.Мінеральну воду.

Д.Все вищеперераховане.

 

16.При споживанні яких продуктів виникають харчові отруєння?

А.Недоброякісних (інфікованих) продуктів харчування тваринного походження (м’ясо, риба, ковбасні вироби, молоко та вироби з нього – крем, морозиво тощо).

Б.Недоброякісних продуктів харчування рослинного походження.

В.Все вище перераховане.

Г.Нічого з вищенаведеного.

 

17.Коли виникають перші симптоми харчового отруєння?

А.Через 2-4 год після вживання недоброякісного продукта. Інколи – через більший проміжок часу (20-24 год).

Б. Через 30 год.

В.Через 36 год.

Г.Одразу після вживання продукта.

Д. Через 5-10 хвилин після вживання продукта.

 

18.Загальні ознаки харчового отруєння.

А.Загальна слабість, нудота, багаторазове блювання, колікоподібний біль у животі, частий рідкий стілець, інколи з домішками слизу, прожилками крові.

Б.Швидко наростають явища інтоксикації, знижується артеріальний тиск, пульс стає частим, слабого наповнення.

В. Шкірні покрови бліді, виникає спрага, наростає температура тіла (38-40 С).

Г. Якщо хворому своєчасно не надати невідкладну допомогу, то розвивається гостра серцево-судинна недостат­ність.

Д.Виникають судомні скорочення м’язів, насту­пає колапс і смерть.

 

19.У чому полягає невідкладна долікарська допомога при харчовому отруєнні?

А.Промивання шлунку слабим розчином марганцево кислого калію, після чого дати потерпілому адсорбенти, провести очисну клізму.

Б.Тільки промивання шлунку.

В.Тільки у проведенні очисної клізми.

Г.У проведенні мікроклізми.

Д.Все вище вказане.

 

20.Техніка проведення промивання шлунку.

А.Промивання шлунку проводять водою темпера­турою 18-200 С, за допомогою шлункового зонду або шляхом штучного викликання блювоти (дають 3-5 л води, з послідуючим подразненням кореня язика).

Б.Промивання слід проводити до появи чистої води.

В.Цю процедуру протипоказано проводити дітям до 5 років, а також хворим у сопорозному або несвідомому стані, а також тим, хто отруївся припікаючими отрутами.

Г.Все вище перераховане.

 

21.Яку кількість карболену слід дати хворому після промивання шлунку?

А.Карболен дають із розрахунку 0,5 г на 10 кг ваги хворого.

Б.Карболен дають із розрахунку 0,1 г на 10 кг ваги хворого.

В.Карболен дають із розрахунку 1 г на 10 кг ваги хворого.

Г.Карболен дають із розрахунку 0,5 г на 20 кг ваги хворого.

Д.Карболен дають із розрахунку 50 г на 10 кг ваги хворого.

 

22.Клінічні прояви фосфорорганічними сполуками.

А.Появляються кашель, задуха, звуження зіниць, головний біль, слюнотеча, підвищена пітливість, сонливість, спітана свідомість,

Б.Порушення координації рухів, посмикування м’язів, тремтіння рук, голови, судоми.

В. При попаданні в очі – почервоніня, сльозотеча, звуження зіниць.

Г.Все вищеперераховане.

Д.Тільки Б.

 

23.Перша долікарська допомога при отруєнні фосфорорга­нічними сполуками.

А.Дають випити 6-10 склянок розчину питної соди (1чайна ложка на склянку води )

Б.Викливають блювоту, подразнюючи задню стінку клотки, або надавлююіи на корінь язика ( 2-3 рази).

В.Далі дають випити 2% розчин питної соди з добавленням 2-3 ложок активованого вугілля, Г.Сольове проносне (1-2 ложки сульфату магнію на стакан води),яке запивають 2-3 склянками води.

Д. Хворому дають міцний чай, вкривають. При зупинці дихання – роблять шлучне дихання.

 

24.Причини розвитку ботулізму.

А.Споживання консервованої їжі ( м’яса, в’яленої риби), що містить клостридії ботулізму.

Б.Споживання рослинної їжі.

В.Споживання вареної їжі.

Г.Споживання жареної їжі.

Д.Все вище перераховане.

 

25.Клінічні прояви ботулізму.

А.Загальна слабість, головний біль.

Б.Іноді блювання, поносу звичайно немає, болі в животі, слабість у руках і ногах, розлад ру­хів, порушення функції очних м'язів, птоз.

В.Розлад ковтання, мови, дихання і серцевої діяль­ності.

Г.Параліч дихально­го центра.

Д.Все вище перераховане.

 

26.Тривалість інкубаційного періоду при ботулізмі.

А.Від 2 год до 10 діб (в середньому 6-24 год.)

Б. Нема інкубаційного періоду.

В.Кілька хвилин.

Г. В середньому 24-36 год.

Д. В середньому 4-7 діб.

 

27.Від чого залежить тривалість інкубаційного періоду?

А.Від дози ботулінічного токсину, що потрапив в організм.

Б.Стану шлунково-кишкового тракту на момент отруєння.

В.Віку потерпілого.

Г.Статі потерпілого.

Д.Все вище згадане.

 

28.Чим відмінне отруєння метиловим спиртом від отруєння етиловим спиртом?

А.При отруєнні метиловим спиртом спостерігають швидкий розвиток важких розладів зору.

Б.При отруєнні етиловим спиртом спостерігають швидкий розвиток важких розладів зору.

В.При отруєнні метиловим спиртом спостерігають швидкий розвиток важких розладів мови.

Г.При отруєнні метиловим спиртом спостерігають швидкий розвиток важких розладів кординації рухів.

Д.Відмінностей нема.

 

29.Ознаки отруєння алкоголем?

А.Запах алкоголя з роту, нудота, блювання.

Б. Порушення кординації рухів.

В.Пітливість

Г.Ниження артеріаль­ного тиску і температури тіла.

Д.Ознаки алкогольного сп’яніння.

 

30.У чому полягає невідкладна долікарська допомога при алкогольному спянінні?

А.Провести промивання шлунку, після чого дати адсорбенти (карболен) хворому.

Б.Можна також напоїти хворого міцним чаєм або кавою.

В.Транспортувати хворого у лікувальний заклад.

Г.Все вище згадане.

Д.Дати хворому ще алкоголь.

 

31.Максимальний об’єм, що можна одномоментно ввести при постановці лікувальної клізми.

А. 50 мл.

 Б.100 мл.

В.150 мл.

 Г.200 мл.

Д.250 мл.

 

32. Алкоголь метаболізується в:

А. Селезінці.

Б. Підшлункбїй залозі.

В. Печінці.

Г. Всі варіанти правильні.

Д. Жодної правильної відповіді.

 

33. Найбільша концентрація алкоголю в мозку:

А. В білій речовині.

Б. В сірій речовині.

В. В мозочку.

Г. В підкоркових структурах.

Д. У всіх структурах головного мозку.

 

34. Летальна доза метилового спирту становить:

А.             1-5 г/кг.

Б.             1 г/кг.

В.             2-3 г/кг.

Г.             7-10 г/кг.

Д.             10-12 г/кг.

 

35. Першими симптомами отруєння метиловим спиртом є:

А. Погіршення зору, трата зору.

Б. Втрата слуху.

В. Порушення координації рухів зразу після вживання.

Г. Блювання після невеликої кількостівипитого.

Д. Негайна смерть.

 

36. При отруєнні метиловим спиртом треба негайно:

А. Дати хворому молока.

Б. Дати хворому оцтового альдегіду з розрахунку 0,6 г/кг та 10 грам щогодини.

В. Дати хворому розчин етанолу з розрахунку 0,6 г/кг та 10 грам щогодини.

Г. Промити шлунок.

Д. Ні одна відпоідь не правильна.

 

37. Лікування алкогольної інтоксикації слід починати з:

А. Виділення алкоголю зі шлунка.

Б. Застосування активованого вугілля, якщо алкоголь випитий недавно.

В. Глибокого спокійного сну.

Г. Вживання проносних засобів.

Д. Ні одна відповідь не правильна.

 

38. У тяжких випадках інтоксикації алкоголем :

А. Хворі не мають шансу на одужання .

Б. Хворим дають масивні дози вітамінів групи В, передусім тіамін (до 100 мг).

В. Хворим дають 40% розчин глюкози.

Г. Переводять на гемодіаліз.

Д. Переводять на штучну вентиляцію легень.

 

 

39. До отрут, що вибірково уражають печінку і нирки належать:

А. Тетрахлоретан.

Б. Чотирихлористий вуглець.

В. Снодійні.

Г. Дикумарин.

Д. Всі варіанти правильні.

 

40. Отрути, що паралізують дихальні ферменти:

А. Дикумарин.

Б. Аконітин.

В. Ціаніди.

Г. Миш»яковий водень.

Д. Всі відповіді правильні.

 

41. До отрут, що пригнічують дихальний центр, належать:

А. Наркотики.

Б. Етанол.

В. Снодійні.

Г. Група опію.

Д. Всі відповіді правильні.

 

42. Отрути, що перетворюють гемоглобін на метгемоглобін:

А. Етанол.

Б. Ртуть.

В. Щавлева кислота.

Г. Анілін.

Д. Нітробензол.

 

43. До гемолітичних отрут належать:

А.                Толуїдин.

Б.                Опіати.

В.                Зміїна отрута.

Г.                Снодійні.

Д.                Миш»яковий водень.

 

44. До ниркових отрут належать:

А. Ртуть.

Б. Хром.

В. Свинець.

Г. Щавлева кислота.

Д. Всі відповіді правильні.

 

45. До судомних отрут належать:

А.Зміїна отрута.

Б. Чотирихлористий вуглець.

В. Треморин.

Г. Коразол.

Д. Стрихнін.

 

46. У випадку отруєння оксидом вуглецю смерть наступає від:

А. Ураження нирок.

Б. Ураження печінки.

В. Ураження серця.

Г. Паралічу дихання.

Д. Всі відповіді правильні.

 

47. Хронічне отруєння СО супроводжується:

А.          Болями в ділянці серця.

Б.          Загальною слабкістю.

В.          Нудотою.

Г.          Безсонням.

Д.          Збудженням нервової системи.

 

48. У випадку отруєння тетраетилсвинцем:

А. Спостерігається 100 % смертність.

Б. У разі одужання хворий переходить у затяжний психотичний стан.

В. Спостерігаються розлади мови.

Г. Посилюється діяльність серця.

Д. Ця речовина не призводить до тяжких наслідків.

 

49. При хронічній інтоксикації пестицидами спостерігається:

А. Смерть.

Б. Головний біль.

В. Нудота.

Г. Підвищення кров»яного тиску.

Д. Фібриляція серцевого м»язу.

 

50. До біологічних отруєть належать:

А. Харчові отруєння грибами, ягодами, рослинами.

Б. Токсичні ефекти контактів з отруйними тваринами (змії, комахи, риби) та рослинами.

В. Інтоксикації лікарськими речовинами.

Г. Отруєння пестицидами.

Д. Радіація.

 

51. До хімічних отруєнь належать:

А. Вплив біологічного знаряддя (токсинів біологічного походження).

Б. Отруєнняаакцинами, імуноглобулінами.

В. Іонізуючі випромінювання.

Г. Інтоксикація лікарськими речовинами.

Д. Отруєння металами.

 

52. Відключення свідомості і занурення у фантастичні бачення найастіше бувають під час отруєння:

А. Пестицидами.

Б. Метиловим спиртом.

В. Ацетоном.

Г. Ефіром.

Д. Чадним газом.

 

53. Галюцинації найчастіше зустрічаються при отруєннях:

А. Бензином.

Б. Метаном.

В. Ботулізмі.

Г. Отруєннях грибами.

Д. Ні одна відповідь не правильна.

 

54. Атропін міститься в листках і коренях таких рослин:

А. Помідори.

Б. Беладона.

В. Картопля.

Г. Дурман.

Д. Всі варіанти правильні.

 

55. Ознаками отруєння олеандром звичайним є:

А.            Галюцинації.

Б.             Швидка смерть.

В.            Часте болюче сечовипускання.

Г.             Наявність крові в сечі.

Д.            Затримка сечі.

 

56. При отруєнні болиголовом спостерігається:

А. Часте болюче сечовипускання.

Б. Наявність крові в сечі.

В. Затримка сечі.

Г. Сеча має запах ацетону.

Д. Сеча має мишачий запах.

 

57. При отруєнні вовчою ягодою необхідно:

А. Промити шлунок.

Б. Ковтати лід.

В. Пити слизисті напої (кисіль, відвари).

Г. Випити мінеральної води.

Д. Жоден з заходів не допоможе.

 

58. Після отруєння шампіньонами найдоцільніше зробити:

А. Прийняти пеніцилін.

Б. Промити шлунок і кишечник.

В. Прийняти заспокійливі засоби.

Г. Ввести 40% розчин глюкози.

Д. Ввести вітамін С.

 

59. До грибів, що впливають на нервові центри, належать:

А. Білий гриб.

Б. Дубовик.

В. Мухомор.

Г. Бліда поганка.

Д. Підберезовик.

 

60. Перші ознаки отруєння мухоморами виявляються через:

А. 1-2 дні.

Б. 1-2 хвилини.

В. 1-2 години.

Г. 1-2 тижні.

Д. 5 днів.

 

61. Ознаки отруєння блідою поганкою проявляються через:

А. 1-2 хвилини.

Б. 1-2 години.

В. 8-72 години.

Г. 1-2 дні.

Д. 1-2 тижні.

 

62. Отруєння блідою поганкою успішно лікують за допомогою:

А. Пеніциліну.

Б. Етанолу.

В. 5% розчину глюкози.

Г. Вітамінів С.

Д. Вітаміном В12.

 

63. При отруєнні блідою поганкою відбувається переродження:

А. Селезінки.

Б. Серця.

В. Печінки.

 Г. Нирок.

Д. М»язів.

 

64. Ознаки отруєння блідою поганкою стають вираженими після того, як токсини досягнуть:

А.            Кровоносної системи.

Б.             Шлунку.

В.            Печінки.

Г.             Нирок.

Д.            Головного мозку.

 

65. Через неправильне приготування може наступити отруєння такими грибами:

А. Блідою поганкою.

Б. Мухомором білим.

В. Сироїжками.

Г. Білим грибом.

Д. Підберезовик.

 

66. У випадках отруєння з пероральним прийманням отрути:

А. Проводиться промивання шлунку через зонд.

Б. Забезпечують інгаляцію кисню.

В. Водять 100-130 мл 30% розчину натрію сульфату, як проносне.

Г. Виконують сифонні клізми.

Д. Вводять 2-3 столові ложки активованого вугілля.

 

67. У випадку інгаляційного отруєння:

А. Виносять з ураженої атмосфери.

Б. Забезпечують інгаляцію кисню.

В. Виконують сифонні клізми.

Г. Проводять промивання шлунку.

Д. Всі відповіді правильні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ОТРУЄННЯ

1.Що необхідно для діагностики отруєння?

А.При можливості - з’ясувати вигляд токсичної речо­вини,

Б.При можливості вияснити кількість спожитої  отрути і шлях надходження її  в організм.

В.По можливості дізнатися час отруєння, концен­трацію токсичної речовини в розчині або дозування у лікарських препаратах.

Г. Вищевказані відомості повідомити лікареві, який госпіталізує хворого.

Д.Все вищеперераховане.

 

2.Назвіть шляхи проникнення токсичної речовини в організм.

А.Через рот (перорально). 

Б.Через дихальні шляхи (інгаляційно).

В.Через шкірні покриви (трансдермально).

Г.При ін’єкційному введенні у організм.

Д.Все вище перераховане.

 

3.Де можливі отруєння чадним газом?

А.При пожарах.

Б. При неправильному розпалюванні вогнищ у печках.

В. У гаражах, де погана вентиляція.

Г. Жодна відповідь не є правильною.

Д.Перші три відповіді вірні.

 

4.Які елементи крові уражаються у першу чергу при отруєнні чадним газом?

А.Еритроцити.

Б.Лейкоцити.

В.Тромбоцити.

Г.Всі елементи крові.

Д.Ніякі елементи крові.

 

5.Які ранні симптоми отруєння чадним газом?

А.Головний біль, головокружіння.

Б.Важкість у голові.

В.Нудота.

Г.Шум у вухах.

 Д.Серцебиття.

Е.Все вище перераховане.

 

6.Які сиптоми виникають при тривалому вдиханні чадного газу?

А. Наростає слабіть, виникає сонливість, потьмарення свідомості, задишка.

Б.Постраждали блідий з яскраво-червоними плями на тілі.

В.Пульс слабого наповнення.

Г.При подальшому видиханні чадного газу свідомість втрачається, обличчя стає яскраво-червоним, темпе­ратура тіла 39-400С, дихання аритмічне, виникають судоми, наростає серцево-судинна недостатність.

Д.Все вище перераховане.

 

7.Яка причина смерті хворих, що отруїлися чадним газом?

А.Параліч дихального центру.

Б.Розлади кровообігу.

 В.Серцебиття.

Г.Загальна слабість.

 Д.Нудота, блювання.

 

8.У чому полягає невідкладна долікарська допомога потерпілому з отруєнням чадним газом?

А.Негайно перенести хворого із забрудненого приміщення.

Б. Дати вдихнути кисню (кисень розглядається як антидот при отруєнні чадним газом).

В.Засто­сувати рефлекторні заходи дії на кровообіг (дати понюхати нашатирний спирт, бризнути в обличчя холодну воду).

Г. При різкому пригніченні або зупинці дихання провес­тиочати штучне дихання, закритий масаж серця.

Д. Одночасно викликати лікаря чи яко­мога швидше транспор­тувати потерпілого у лікарню.

 

9.Як  можуть проникнути в організм кислоти і луги?

А.Через шкіру (у такому випадку виникають хімічні опіки шкіри),

Б.Через шлунково-кишковий тракт (розвива­ються хімічні опіки слизової оболонки ротової порожнини, глотки, стравоходу,  шлунку).

В.При ін’єкційному введенні в організм людини.

Г.При ректальному введенні.

Д.Все вище перераховане.

 

10.Клінічні прояви отруєння оцтовою кислотами.

А.На слизовій ротової порожнини виникають опіки, що супроводжуються сильним болем при ковтанні.

Б.Біль за грудиною, у череві, блювання, часто з домішками крові.

В.Швидко розви­вається больовий шок.

Г.Можли­вий набряк гортані з подальшим розвитком асфіксії.

 Д.Наростає серцева недостат­ність, можли­вий колапс.

Е.Все вище перераховане.

 

11.У чому полягає невідкладна долікарська допомога потерпілим з отруєнням кислотою?

А.Необхідно промити ротову порожнину 2% розчином питтєвої соди (але не ковтати!).

Б.Дати потерпілому збитий яєчний білок, холодне молоко, знеболюючі.

В.Самостійно викликати блювання теж не бажане, оскільки може погіршити стан хворого. Г.На епігастральну ділянку можна покласти пухир з льодом.

Д.Одночасно слід негайно транспортувати хворого у лікарню.

 

12.У випадку отруєння якою кислотою та її похідними протипоказано вживання молока, масла та жирів?

А.Карболовою кислотою і її похідними (фенол, лізол).

Б.Оцтовою есенцією.

В.Соляною кислотою і її похідними.

Г.Сірчаною кислотою і її похідними.

Д.Всіми вищевказаними кислотами.

 

13.Чим слід проводити промивання шлунку при отруєнні лугами?

А. Теплою водою  з додаванням у неї трохи лимонної або оцтової кислоти.

Б. Теплою водою  з додаванням у неї трохи соди.

В.Мінеральною водою.

Г. Холодною водою  з додаванням у неї трохи соди.

Д.Міцним розчином соди.

 

 

 

 

 

14.Який об’єм рідини необхідний для промивання шлунку при отруєнні лугами?

А.До 1 л.

Б.1-2 л.

В.2-4 л.

Г.4-5 л.

Д.6-10 л.

Е. Більше 10 л.

 

15.Що дають хворому пити у разі неможливості промивання шлунку при отруєнні лугами?

А.Обволікаючі засоби або 2-3% р-н лимонної кислоти (лимонний сок).

Б.Соду.

В.Концентровану кислоту.

Г.Мінеральну воду.

Д.Все вищеперераховане.

 

16.При споживанні яких продуктів виникають харчові отруєння?

А.Недоброякісних (інфікованих) продуктів харчування тваринного походження (м’ясо, риба, ковбасні вироби, молоко та вироби з нього – крем, морозиво тощо).

Б.Недоброякісних продуктів харчування рослинного походження.

В.Все вище перераховане.

Г.Нічого з вищенаведеного.

 

17.Коли виникають перші симптоми харчового отруєння?

А.Через 2-4 год після вживання недоброякісного продукта. Інколи – через більший проміжок часу (20-24 год).

Б. Через 30 год.

В.Через 36 год.

Г.Одразу після вживання продукта.

Д. Через 5-10 хвилин після вживання продукта.

 

18.Загальні ознаки харчового отруєння.

А.Загальна слабість, нудота, багаторазове блювання, колікоподібний біль у животі, частий рідкий стілець, інколи з домішками слизу, прожилками крові.

Б.Швидко наростають явища інтоксикації, знижується артеріальний тиск, пульс стає частим, слабого наповнення.

В. Шкірні покрови бліді, виникає спрага, наростає температура тіла (38-40 С).

Г. Якщо хворому своєчасно не надати невідкладну допомогу, то розвивається гостра серцево-судинна недостат­ність.

Д.Виникають судомні скорочення м’язів, насту­пає колапс і смерть.

 

19.У чому полягає невідкладна долікарська допомога при харчовому отруєнні?

А.Промивання шлунку слабим розчином марганцево кислого калію, після чого дати потерпілому адсорбенти, провести очисну клізму.

Б.Тільки промивання шлунку.

В.Тільки у проведенні очисної клізми.

Г.У проведенні мікроклізми.

Д.Все вище вказане.

 

 

 

 

 

 

20.Техніка проведення промивання шлунку.

А.Промивання шлунку проводять водою темпера­турою 18-200 С, за допомогою шлункового зонду або шляхом штучного викликання блювоти (дають 3-5 л води, з послідуючим подразненням кореня язика).

Б.Промивання слід проводити до появи чистої води.

В.Цю процедуру протипоказано проводити дітям до 5 років, а також хворим у сопорозному або несвідомому стані, а також тим, хто отруївся припікаючими отрутами.

Г.Все вище перераховане.

 

21.Яку кількість карболену слід дати хворому після промивання шлунку?

А.Карболен дають із розрахунку 0,5 г на 10 кг ваги хворого.

Б.Карболен дають із розрахунку 0,1 г на 10 кг ваги хворого.

В.Карболен дають із розрахунку 1 г на 10 кг ваги хворого.

Г.Карболен дають із розрахунку 0,5 г на 20 кг ваги хворого.

Д.Карболен дають із розрахунку 50 г на 10 кг ваги хворого.

 

22.Клінічні прояви фосфорорганічними сполуками.

А.Появляються кашель, задуха, звуження зіниць, головний біль, слюнотеча, підвищена пітливість, сонливість, спітана свідомість,

Б.Порушення координації рухів, посмикування м’язів, тремтіння рук, голови, судоми.

В. При попаданні в очі – почервоніня, сльозотеча, звуження зіниць.

Г.Все вищеперераховане.

Д.Тільки Б.

 

23.Перша долікарська допомога при отруєнні фосфорорга­нічними сполуками.

А.Дають випити 6-10 склянок розчину питної соди (1чайна ложка на склянку води )

Б.Викливають блювоту, подразнюючи задню стінку клотки, або надавлююіи на корінь язика ( 2-3 рази).

В.Далі дають випити 2% розчин питної соди з добавленням 2-3 ложок активованого вугілля, Г.Сольове проносне (1-2 ложки сульфату магнію на стакан води),яке запивають 2-3 склянками води.

Д. Хворому дають міцний чай, вкривають. При зупинці дихання – роблять шлучне дихання.

 

24.Причини розвитку ботулізму.

А.Споживання консервованої їжі ( м’яса, в’яленої риби), що містить клостридії ботулізму.

Б.Споживання рослинної їжі.

В.Споживання вареної їжі.

Г.Споживання жареної їжі.

Д.Все вище перераховане.

 

25.Клінічні прояви ботулізму.

А.Загальна слабість, головний біль.

Б.Іноді блювання, поносу звичайно немає, болі в животі, слабість у руках і ногах, розлад ру­хів, порушення функції очних м'язів, птоз.

В.Розлад ковтання, мови, дихання і серцевої діяль­ності.

Г.Параліч дихально­го центра.

Д.Все вище перераховане.

26.Тривалість інкубаційного періоду при ботулізмі.

А.Від 2 год до 10 діб (в середньому 6-24 год.)

Б. Нема інкубаційного періоду.

В.Кілька хвилин.

Г. В середньому 24-36 год.

Д. В середньому 4-7 діб.

 

27.Від чого залежить тривалість інкубаційного періоду?

А.Від дози ботулінічного токсину, що потрапив в організм.

Б.Стану шлунково-кишкового тракту на момент отруєння.

В.Віку потерпілого.

Г.Статі потерпілого.

Д.Все вище згадане.

 

28.Чим відмінне отруєння метиловим спиртом від отруєння етиловим спиртом?

А.При отруєнні метиловим спиртом спостерігають швидкий розвиток важких розладів зору.

Б.При отруєнні етиловим спиртом спостерігають швидкий розвиток важких розладів зору.

В.При отруєнні метиловим спиртом спостерігають швидкий розвиток важких розладів мови.

Г.При отруєнні метиловим спиртом спостерігають швидкий розвиток важких розладів кординації рухів.

Д.Відмінностей нема.

 

29.Ознаки отруєння алкоголем?

А.Запах алкоголя з роту, нудота, блювання.

Б. Порушення кординації рухів.

В.Пітливість

Г.Ниження артеріаль­ного тиску і температури тіла.

Д.Ознаки алкогольного сп’яніння.

 

30.У чому полягає невідкладна долікарська допомога при алкогольному спянінні?

А.Провести промивання шлунку, після чого дати адсорбенти (карболен) хворому.

Б.Можна також напоїти хворого міцним чаєм або кавою.

В.Транспортувати хворого у лікувальний заклад.

Г.Все вище згадане.

Д.Дати хворому ще алкоголь.

 

31.Максимальний об’єм, що можна одномоментно ввести при постановці лікувальної клізми.

А. 50 мл.

 Б.100 мл.

В.150 мл.

 Г.200 мл.

Д.250 мл.

 

32. Алкоголь метаболізується в:

А. Селезінці.

Б. Підшлункбїй залозі.

В. Печінці.

Г. Всі варіанти правильні.

Д. Жодної правильної відповіді.

 

33. Найбільша концентрація алкоголю в мозку:

А. В білій речовині.

Б. В сірій речовині.

В. В мозочку.

Г. В підкоркових структурах.

Д. У всіх структурах головного мозку.

 

 

 

34. Летальна доза метилового спирту становить:

А.             1-5 г/кг.

Б.             1 г/кг.

В.             2-3 г/кг.

Г.             7-10 г/кг.

Д.             10-12 г/кг.

 

35. Першими симптомами отруєння метиловим спиртом є:

А. Погіршення зору, трата зору.

Б. Втрата слуху.

В. Порушення координації рухів зразу після вживання.

Г. Блювання після невеликої кількостівипитого.

Д. Негайна смерть.

 

36. При отруєнні метиловим спиртом треба негайно:

А. Дати хворому молока.

Б. Дати хворому оцтового альдегіду з розрахунку 0,6 г/кг та 10 грам щогодини.

В. Дати хворому розчин етанолу з розрахунку 0,6 г/кг та 10 грам щогодини.

Г. Промити шлунок.

Д. Ні одна відпоідь не правильна.

 

37. Лікування алкогольної інтоксикації слід починати з:

А. Виділення алкоголю зі шлунка.

Б. Застосування активованого вугілля, якщо алкоголь випитий недавно.

В. Глибокого спокійного сну.

Г. Вживання проносних засобів.

Д. Ні одна відповідь не правильна.

 

38. У тяжких випадках інтоксикації алкоголем :

А. Хворі не мають шансу на одужання .

Б. Хворим дають масивні дози вітамінів групи В, передусім тіамін (до 100 мг).

В. Хворим дають 40% розчин глюкози.

Г. Переводять на гемодіаліз.

Д. Переводять на штучну вентиляцію легень.

 

 

39. До отрут, що вибірково уражають печінку і нирки належать:

А. Тетрахлоретан.

Б. Чотирихлористий вуглець.

В. Снодійні.

Г. Дикумарин.

Д. Всі варіанти правильні.

 

40. Отрути, що паралізують дихальні ферменти:

А. Дикумарин.

Б. Аконітин.

В. Ціаніди.

Г. Миш»яковий водень.

Д. Всі відповіді правильні.

 

 

 

 

41. До отрут, що пригнічують дихальний центр, належать:

А. Наркотики.

Б. Етанол.

В. Снодійні.

Г. Група опію.

Д. Всі відповіді правильні.

 

42. Отрути, що перетворюють гемоглобін на метгемоглобін:

А. Етанол.

Б. Ртуть.

В. Щавлева кислота.

Г. Анілін.

Д. Нітробензол.

 

43. До гемолітичних отрут належать:

А.                Толуїдин.

Б.                Опіати.

В.                Зміїна отрута.

Г.                Снодійні.

Д.                Миш»яковий водень.

 

44. До ниркових отрут належать:

А. Ртуть.

Б. Хром.

В. Свинець.

Г. Щавлева кислота.

Д. Всі відповіді правильні.

 

45. До судомних отрут належать:

А.Зміїна отрута.

Б. Чотирихлористий вуглець.

В. Треморин.

Г. Коразол.

Д. Стрихнін.

 

46. У випадку отруєння оксидом вуглецю смерть наступає від:

А. Ураження нирок.

Б. Ураження печінки.

В. Ураження серця.

Г. Паралічу дихання.

Д. Всі відповіді правильні.

 

47. Хронічне отруєння СО супроводжується:

А.          Болями в ділянці серця.

Б.          Загальною слабкістю.

В.          Нудотою.

Г.          Безсонням.

Д.          Збудженням нервової системи.

 

 

 

 

 

48. У випадку отруєння тетраетилсвинцем:

А. Спостерігається 100 % смертність.

Б. У разі одужання хворий переходить у затяжний психотичний стан.

В. Спостерігаються розлади мови.

Г. Посилюється діяльність серця.

Д. Ця речовина не призводить до тяжких наслідків.

 

49. При хронічній інтоксикації пестицидами спостерігається:

А. Смерть.

Б. Головний біль.

В. Нудота.

Г. Підвищення кров»яного тиску.

Д. Фібриляція серцевого м»язу.

 

50. До біологічних отруєть належать:

А. Харчові отруєння грибами, ягодами, рослинами.

Б. Токсичні ефекти контактів з отруйними тваринами (змії, комахи, риби) та рослинами.

В. Інтоксикації лікарськими речовинами.

Г. Отруєння пестицидами.

Д. Радіація.

 

51. До хімічних отруєнь належать:

А. Вплив біологічного знаряддя (токсинів біологічного походження).

Б. Отруєнняаакцинами, імуноглобулінами.

В. Іонізуючі випромінювання.

Г. Інтоксикація лікарськими речовинами.

Д. Отруєння металами.

 

52. Відключення свідомості і занурення у фантастичні бачення найастіше бувають під час отруєння:

А. Пестицидами.

Б. Метиловим спиртом.

В. Ацетоном.

Г. Ефіром.

Д. Чадним газом.

 

53. Галюцинації найчастіше зустрічаються при отруєннях:

А. Бензином.

Б. Метаном.

В. Ботулізмі.

Г. Отруєннях грибами.

Д. Ні одна відповідь не правильна.

 

54. Атропін міститься в листках і коренях таких рослин:

А. Помідори.

Б. Беладона.

В. Картопля.

Г. Дурман.

Д. Всі варіанти правильні.

 

 

 

 

55. Ознаками отруєння олеандром звичайним є:

А.            Галюцинації.

Б.             Швидка смерть.

В.            Часте болюче сечовипускання.

Г.             Наявність крові в сечі.

Д.            Затримка сечі.

 

56. При отруєнні болиголовом спостерігається:

А. Часте болюче сечовипускання.

Б. Наявність крові в сечі.

В. Затримка сечі.

Г. Сеча має запах ацетону.

Д. Сеча має мишачий запах.

 

57. При отруєнні вовчою ягодою необхідно:

А. Промити шлунок.

Б. Ковтати лід.

В. Пити слизисті напої (кисіль, відвари).

Г. Випити мінеральної води.

Д. Жоден з заходів не допоможе.

 

58. Після отруєння шампіньонами найдоцільніше зробити:

А. Прийняти пеніцилін.

Б. Промити шлунок і кишечник.

В. Прийняти заспокійливі засоби.

Г. Ввести 40% розчин глюкози.

Д. Ввести вітамін С.

 

59. До грибів, що впливають на нервові центри, належать:

А. Білий гриб.

Б. Дубовик.

В. Мухомор.

Г. Бліда поганка.

Д. Підберезовик.

 

60. Перші ознаки отруєння мухоморами виявляються через:

А. 1-2 дні.

Б. 1-2 хвилини.

В. 1-2 години.

Г. 1-2 тижні.

Д. 5 днів.

 

61. Ознаки отруєння блідою поганкою проявляються через:

А. 1-2 хвилини.

Б. 1-2 години.

В. 8-72 години.

Г. 1-2 дні.

Д. 1-2 тижні.

 

 

 

 

 

62. Отруєння блідою поганкою успішно лікують за допомогою:

А. Пеніциліну.

Б. Етанолу.

В. 5% розчину глюкози.

Г. Вітамінів С.

Д. Вітаміном В12.

 

63. При отруєнні блідою поганкою відбувається переродження:

А. Селезінки.

Б. Серця.

В. Печінки.

 Г. Нирок.

Д. М»язів.

 

64. Ознаки отруєння блідою поганкою стають вираженими після того, як токсини досягнуть:

А.            Кровоносної системи.

Б.             Шлунку.

В.            Печінки.

Г.             Нирок.

Д.            Головного мозку.

 

65. Через неправильне приготування може наступити отруєння такими грибами:

А. Блідою поганкою.

Б. Мухомором білим.

В. Сироїжками.

Г. Білим грибом.

Д. Підберезовик.

 

66. У випадках отруєння з пероральним прийманням отрути:

А. Проводиться промивання шлунку через зонд.

Б. Забезпечують інгаляцію кисню.

В. Водять 100-130 мл 30% розчину натрію сульфату, як проносне.

Г. Виконують сифонні клізми.

Д. Вводять 2-3 столові ложки активованого вугілля.

 

67. У випадку інгаляційного отруєння:

А. Виносять з ураженої атмосфери.

Б. Забезпечують інгаляцію кисню.

В. Виконують сифонні клізми.

Г. Проводять промивання шлунку.

Д. Всі відповіді правильні.

 

 

 

 

 

Кровотечі

1.Причини кровотеч:

А.Повний розрив судини

Б.Пристінкове руйнування судини

В.Роздавлення судини.

Г.Стиснення судини.

Д.Все вище перераховане.

 

2.Види кровотеч залежно від величини пошкодженої судини:

А.Артеріальна.

Б.Венозна.

В.Капілярна.

Г.Паренхіматозна.

Д.Зовнішня.

 

3.Види кровотеч залежно від того, куди витікає кров:

А.Артеріальна.

Б.Венозна.

В.Капілярна.

Г.Внутрішня.

Д.Зовнішня.

 

4.Величина крововтрати, що загрожує смертю для дорослого складає:

А.2-2,5 л.

Б.1-1,5 л.

В.1-1,3 л.

Г.0,5-1 л.

Д.300-500 мл.

 

5.Найбільш чутливі до крововтрати є:

А.Діти.

Б.Люди похилого віку.

В.Голодні, виснажені люди

Г.Люди, що перебувають у стані страху.

Д.Все вище перераховане.

 

6.Що впливає на величину кровотечі?

А.Кількость пошкоджених судин.   

Б.Характер травми (повний розрив судини, пристінкове руйнування тощо).

В.Вид ураженої судини (вена, артерія, капіляр).

Г.Стану згортувальної системи крові.

Д.Все вище перераховане.

 

7.Ознаки артеріальної кровотечі.

А.Кров витікає яскраво-червоного кольору, швидко, пульсуючим струменем.

Б.Кров витікає темно-червоного кольору,  повільно, пульсуючим струменем.

В.Кров витікає темно-червоного кольору, в незначній кількості.

Г.Кров витікає яскраво-червоного кольору, в незначній кількості.

Д.Кров витікає яскраво-червоного кольору, в незначній кількості, повільно.

 

8.Ознаки венозної кровотечі.

А.Кров витікає яскраво-червоного кольору, швидко, пульсуючим струменем.

Б.Кров витікає темно-червоного кольору,  повільно, рівномірним струменем.

В.Кров витікає темно-червоного кольору, в незначній кількості.

Г.Кров витікає яскраво-червоного кольору, в незначній кількості.

Д.Кров витікає яскраво-червоного кольору, в незначній кількості, повільно.

 

9.Ознаки капілярної кровотечі.

А.Кров витікає яскраво-червоного кольору, швидко, пульсуючим струменем.

Б.Кров витікає темно-червоного кольору,  повільно, рівномірним струменем.

В.Кров витікає червоного кольору, в незначній кількості, кровоточить вся ранева поверхня.

Г.Кров витікає бурого кольору, в незначній кількості.

Д.Кров витікає яскраво-червоного кольору, в незначній кількості, повільно.

 

10. Причини паренхіматозної кровотечі.

А.Пошкодження внутрішніх органів (легенів, печінки, селезінки, нирок).

Б.Пошкодження шлунку.

В.Пошкодження трахеї.

Г.Пошкодження вуха.

Д.Пошкодження кишечника.

 

11.Ознаки зовнішньої кровотечі.

А.Кров поступає безпосередньо на поверхню тіла через рану.

Б.Кров поступає у просвіт порожнинного органу (шлунок, кишечник тощо), які мають сполучення із зовнішнім середовищем.

В.Кров не поступає безпосередньо на поверхню тіла через рану.

Г.Кров поступає у просвіт паренхіматозного органу, що не сполучений із зовнішнім середовищем (печінка, селезінка).

Д.Кров поступає у черевну порожнину.

 

12.Ознаки внутрішньої кровотечі.

А.Кров поступає безпосередньо на поверхню тіла через рану.

Б.Кров поступає у просвіт порожнинного органу (шлунок, кишечник тощо), які мають сполучення із зовнішнім середовищем.

В.Кров не поступає безпосередньо на поверхню тіла через рану.

Г.Кров поступає у просвіт паренхіматозного органу, що не сполучений із зовнішнім середовищем (печінка, селезінка).

Д.Кров поступає у закриті порожнини (при розриві внутрішніх органів).

 

13.Способи тимчасової зупинки кровотеч.

А.Пальцеве придавлення судини вище місця пошкодження.

Б.Фіксація кінцівки у положенні максимального зігнення або розігнення кінцівки в суглобі.

В.Придавлення судини у місці пошкодження за допомогою тиснучої пов’язки.

Г.Накладання жгута, закрутки.

Д.Все вище перераховане.

 

14.Невідкладна долікарська допомога при артеріальній кровотечі.

А.Пальцеве притиснення артерії до кістки вище місця пошкодження.

Б.Накладення жгута, закрутки.

В.Накладення тугої давлячої пов’язки.

Г.Фіксація кінцівки у положенні максимального зігнення або розігнення кінцівки в суглобі.

Д. Все вище перераховане.

 

15.Невідкладна долікарська допомога при венозній кровотечі.

А.Пальцеве притиснення судини.

Б.Накладення жгута, закрутки.

В.Накладення тугої давлячої пов’язки.

Г.Фіксація кінцівки у положенні максимального зігнення або розігнення кінцівки в суглобі.

Д. Все вище перераховане.

 

16.Невідкладна долікарська допомога при капілярній кровотечі.

А.Пальцеве притиснення судини.

Б.Накладення жгута, закрутки.

В.Накладення тугої давлячої пов’язки і підняти пошкоджену кінцівку вище рівня туловища.

Г.Фіксація кінцівки у положенні максимального зігнення або розігнення кінцівки в суглобі.

Д. Все вище перераховане.

 

17.Можливі ускладнення артеріальної кровотечі.

А.Колапс.

Б.Шок.

В.Клінічна смерть.

Г.Розлади пам’яті.

Д.Анемія.

 

18.Загальні ознаки внутрішніх кровотеч.

А.Загальна блідість шкіри і слизових оболонок.

Б.Низький артеріальний тиск.

В.Пульс слабого наповнення і напруження.

Г.Втратрата свідомості.

Д.Все вище перераховане.

 

19. Показання до проведення накладання жгута.

А.Капілярна кровотеча.

Б.Венозна кровотеча.

В.Артеріальна кровотеча.

Г.Шлунково-кишкова кровотеча.

Д.Легенева кровотеча.

 

20.Особливості транспортування хворих з легеневою кровотечею.

А.У напівсидячому положенні.

Б.У лежачому положенні на спині.

В.Стоячи.

Г.Не має значення.

Д.Як зручно хворому.

 

21.Джут слід накладати на:

А.Плече, стегно.

Б.Передпліччя, гомілку.

В.Шию (без допоміжних засобів)

Г.Кисть, стопу.

Д.Всі вищезгадані частини тіла.

22. Джгут не можна накладати на:

А. Верхню третину плеча.

Б. Середню третину плеча

В. Стегно.

Г. Передпліччя, гомілку.

Д.Всі вищезгадані частини тіла.

 

1. На внутрішній поверхні середньої третини правого плеча є різана рана, краї її зіяють, кровотеча із глибини рани б¢є пульсуючим струменем, кров червоного кольору. Яка це кровотеча і які методи тимчасової зупинки її можна використати в даному випадку?

A - артеріальна кровотеча, зупинка кровотечі - давляча асептична пов’язка на рану;

Б - венозна кровотеча, зупинка кровотечі - давляча асептична пов’язка на рану;

В - артеріальна кровотеча, зупинка кровотечі - пальцеве придавлюван­ня плечової артерії, проксимальніше рани;

Г - венозна кровотеча, зупинка кровотечі - туге накладання дджгута проксимальніше рани;

Д - артеріальна кровотеча, зупинка кровотечі - туге накладання дджгута проксимальніше рани.

 

1. У хворого на наружній поверхні нижньої третини лівої гомілки рвана рана розмірами 5х7см, краї її помірно кровоточать, кров темного кольору, витікає повільною струєю. Яка це кровотеча і який спосіб слід використати для тимчасової зупинки кровотечі?

A - артеріальна кровотеча, зупинка кровотечі - давляча асептична пов’язка на рану;

Б - венозна кровотеча, зупинка кровотечі - давляча асептична пов’язка на рану;

В - артеріальна кровотеча, зупинка кровотечі - пальцеве придавлюван­ня магістральної артерії проксимальніше рани;

Г - венозна кровотеча, зупинка кровотечі - накладання джгута проксимальніше рани;

Д - артеріальна кровотеча, зупинка кровотечі - накладання джгута на рівні середньої третини стегна.

 

1. У хворого травматична ампутація на рівні нижньої третини правої гомілки, пульсуюча кровотеча, кровить вся поверхня рани. Які методи тимчасової зупинки кровотечі слід використати в даному випадку?

A - артеріальна кровотеча, зупинка кровотечі - давляча асептична пов’язка на рану;

Б - венозна кровотеча, зупинка кровотечі - давляча асептична пов’язка на рану;

В - артеріальна кровотеча, зупинка кровотечі - пальцеве придавлюван­ня магістральної артерії;

Г - венозна кровотеча, зупинка кровотечі - накладання джгута на рівні верхньої третини гомілки;

Д - артеріальна кровотеча, зупинка кровотечі - накладання джгута на рівні середньої третини стегна.

 

26. Чому потрібно дотримуватися принципу заготовки і використання препаратів крові «один донор - один хворий»?

A - зменшення вірогідності захворювання в зв’язку з розвитком інфек­ції у флаконі;

Б - зменшення вірогідності переносу вірусних і інфекційних захворю­вань від донора;

В - зменшення можливості сенсебілізації організму реціпієнта чужо­рід­ними агентами;

Г - зменшення можливості реакцій і ускладнень;

Д - для виявлення джерела при розвитку захворювання.

 

27.Хворий переніс гостру шлункову кровотечу. Консервативними методами кровотечу було зупинено, але в подальшому у хворого виявлено анемія. В лікарні є консервована кров, еритроцитарна маса, відмиті еритроцити. Що найбільш показано для переливання даному хворому?

A - консервована кров;

Б - еритроцитарна маса;

В - відмиті еритроцити;

Г - консервована кров, еритроцитарна маса, відмиті еритроцити.

 

28.Для відновлення крововтрати використана кров, яка була тер­мі­ново доставлена зі станції переливання крові. Макроскопічну оцін­­ку придатності провести неможливо через зміщення шарів. Як виз­на­чи­ти придатність такої крові для трансфузії?

A - визначення групової, індивідуальної, біологічної сумісності крові донора і плазми хворого, наявність гемолізу;

Б - визначення групової сумісності крові донора і плазми хворого;

В - центрифугуванням донорської крові;

Г - визначення терміну зберігання крові;

Д - визначення біологічної сумісності крові донора і плазми хворого.

 

29.У хворго при виявлений чорний стілець. Для якої локалізації джерела кровотечі є характерним цей симптом?

A – нирки;

Б – селезінка;

В – верхній відділ шлунково-кишкового тракту;

Г – пряма кишка;

Д – легені.

 

1. У перші години при важкій кровотечі величину крововтрати найбільш точно відображає слідуючий показник:

A – питома вага крові;

Б – вміст гемоглобіну;

В – гематокріт;

Г – вміст еритроцитів;

Д – зміна показників гемодинаміки  (артеріальний тиск, пульс).

 

1. При якій кровотечі найбільш часто застосовується перев’язка на її протязі?

A – шлункова;

Б – прямокишечна;

В – первинна;

Г – вторинна рання;

Д – вторинна пізня.

 

1. В якому з перерахованих випадків можливий розвиток повітряної емболії?

A – поранення вен нижніх кінцівок;

Б – поранення підключичної вени;

В – при гемартрозі;

Г – при пораненні селезінки;

Д – при пораненні стегнової артерії.

 

1. Кріохірургія відноситься до:

А – механічних методів зупинки кровотечі;

Б – фізичних методів зупинки кровотечі;

В – хімічних методів зупинки кровотечі;

Г – тимчасових методів зупинки кровотечі;

Д – біологічних методів зупинки кровотечі.

 

1. Лазерна фотокоагуляція відноситься до:

А – механічних методів зупинки кровотечі;

Б – хімічних методів зупинки кровотечі;

В – фізичних методів зупинки кровотечі;

Г – тимчасових методів зупинки кровотечі;

Д – біологічних методів зупинки кровотечі.

 

35. Емболізація судин відноситься до:

А – механічних методів зупинки кровотечі;

Б – хімічних методів зупинки кровотечі;

В – фізичних методів зупинки кровотечі;

Г – тимчасових методів зупинки кровотечі;

Д – біологічних методів зупинки кровотечі.

 

36. Діатермокоагуляція відноситься до:

А – механічних методів зупинки кровотечі;

Б – фізичних методів зупинки кровотечі;

В – хімічних методів зупинки кровотечі;

Г – тимчасових методів зупинки кровотечі;

Д – біологічних методів зупинки кровотечі.

 

37. Фібриноген відноситься до:

А – механічних методів зупинки кровотечі;

Б – фізичних методів зупинки кровотечі;

В – хімічних методів зупинки кровотечі;

Г – тимчасових методів зупинки кровотечі;

Д – біологічних методів зупинки кровотечі.

 

38. Віск відноситься до:

А – механічних методів зупинки кровотечі;

Б – фізичних методів зупинки кровотечі;

В – хімічних методів зупинки кровотечі;

Г – тимчасових методів зупинки кровотечі;

Д – біологічних методів зупинки кровотечі.

 

39. Процес згортування крові складається з:

А – 2 фаз;

Б – 3 фаз;

В – 4 фаз;

Г – 5 фаз;

Д – 7 фаз.

 

 

1. Хворому в стані клінічної смерті проводяться заходи екстренної реаніма­ції. Яка ознака свідчить про ефективність реанімації?

А - розширення зіниць;

Б - звуження зіниць;

В - зниження температури тіла;

Г - набухання вен шиї;

Д - самовільне сечовиділення.

 

1. Найефективніший шлях введення адреналіну при серцево-легеневій реанімації:

А - підшкірно;

Б - внутрішньовенно;

В - внутрішньоартеріально;

Г - внутрішньосерцево;

Д - ендотрахеально.

 

1. Ознаками клінічної смерті є:

А - відсутність пульсу на сонних і периферичних артеріях;

Б - розширення зіниць і відсутність реакції на світло;

В - зупинка дихання, відсутність свідомості;

Г - відсутність тонів серця і артеріального тиску;

Д - всі перераховані ознаки.

 

1. Покращенню периферичного кровообігу сприяють:

А - примінення адреналіну;

Б - примінення спазмолітиків (но-шпа, папаверін);

В – в/в краплинне введення глюкози;

Г - в/в краплинне введення фізіологічного розчину;

Д –переливання крові.

 

 

ТЕМА: Профілактика інфекційних  захворювань.

 

1. Причиною виникнення інфекційних захворювань є:

А. Сапрофіти.

В. Патогенні мікроорганізми.

С. Умовно-патогенні організми.

Д. Всі мікроорганізми.

Е. Все вище вказане.

 

2. Скільки є періодів перебігу інфекційної хвороби?

А. 1.

В. 4.

С. 2.

Д. 3.

Е. Всі відповіді вірні.

 

3. Прихований період при інфекційному захворюванні це:

А. Період від проникнення збудника в організм людини до появи перших ознак хвороби.

В. Період, що характеризується появою перших ознак хвороби загального характеру - нездужання, температури, головного болю.

С. Перід, коли стають помітними ознаки типові для даної хвороби.

Д. Період, коли спостерігається зменшення інтоксикації, знижуєтъся виразність та прояв специфічних ознак: організм звільнюється від мікробів, видужує.

Е. Всі твердження вірні.

 

4. Період реконвалесценції це:

А. Період від проникнення збудника в організм людини до появи перших ознак хвороби.

В. Період, що характеризується появою перших ознак хвороби загального характеру - нездужання, температури, головного болю.

С. Перід, коли стають помітними ознаки типові для даної хвороби.

Д. Період, коли спостерігається зменшення інтоксикації, знижуєтъся виразність та прояв специфічних ознак: організм звільнюється від мікробів, видужує.

Е. Всі твердження вірні.

 

5. Період активних проявів це:

А. Період від проникнення збудника в організм людини до появи перших ознак хвороби.

В. Період, що характеризується появою перших ознак хвороби загального характеру - нездужання, температури, головного болю.

С. Період, коли стають помітними ознаки типові для даної хвороби.

Д. Період, коли спостерігається зменшення інтоксикації, знижуєтъся виразність та прояв специфічних ознак: організм звільнюється від мікробів, видужує.

Е. Всі твердження вірні.

 

6. Продромальний період це:

А. Період від проникнення збудника в організм людини до появи перших ознак хвороби.

В. Період, що характеризується появою перших ознак хвороби загального характеру - нездужання, температури, головного болю.

С. Перід, коли стають помітними ознаки типові для даної хвороби.

Д. Період, коли спостерігається зменшення інтоксикації, знижуєтъся виразність та прояв специфічних ознак: організм звільнюється від мікробів, видужує.

Е. Всі твердження вірні.

 

7. Тривалість прихованого періоду розвитку інфекційної хвороби:

А. Від декількох годин до декількох місяців.

В. Від кількох годин до кількох діб.

С. 30 років.

Д. Всі відповіді рівні.

Е. Всі відповіді невірні.

 

8. Антропонози це:

А. Заразні хвороби, джерелом яких є тварини.

В. Заразні хвороби, джерелом яких є людина.

С. Заразні хвороби, джерелом яких є людина і тварини.

Д. Заразні хвороби, джерелом яких є вода.

Е. Всі відповіді вірні.

 

9. Зоонози це:

А. Заразні хвороби, джерелом яких є тварини.

В. Заразні хвороби, джерелом яких є людина.

С. Заразні хвороби, джерелом яких є людина і тварини.

Д. Заразні хвороби, джерелом яких є вода.

Е. Всі відповіді вірні.

 

10. Антропозоонози це:

А. Заразні хвороби, джерелом яких є тварини.

В. Заразні хвороби, джерелом яких є людина.

С. Заразні хвороби, джерелом яких є людина і тварини.

Д. Заразні хвороби, джерелом яких є вода.

Е. Всі відповіді вірні.

 

11. В механізмі передачі інфекції виділяють:

А. 1 фазу.

В. 2 фази.

С. 3 фази.

Д. 4 фази.

Е. 5 фаз.

 

12. І фаза механізму передачі інфекції:

А. Находження збудників в довкіллі або в організмі тварини, яка переносить збудників.

В. Проникнення збудника в сприятливий організм.

С. Виділення збудника з інфікованого організму.

Д. Всі відповіді вірні.

Е. Виведення збудника із інфікованого організму.

 

13. ІІ фаза передачі інфекції:

А. Находження збудників в довкіллі або в організмі тварини, яка переносить збудників.

В. Проникнення збудника в сприятливий організм.

С. Виділення збудника з інфікованого організму.

Д. Всі відповіді вірні.

Е. Виведення збудника із інфікованого організму.

 

14. ІІІ фаза передачі інфекції:

А. Находження збудників в довкіллі або в організмі тварини, яка переносить збудників.

В. Проникнення збудника в сприятливий організм.

С. Виділення збудника з інфікованого організму.

Д. Всі відповіді вірні.

Е. Виведення збудника із інфікованого організму.

 

15. Шляхом прямого контакту:

А. Передаютъся венеричні захворювання, СНІД, сверблячка, деякі грибкові захворювання шкіри, лептоспіроз, ящур.

В. Передаються збудники грипу, вітрянки, віспи, коклюшу, туберкульозу.

С. Передаються збудники дизентерії, черевного тифу, паратифів, вірусного гепатиту А.

Д. Передаються збудники, джерелом поширення інфекції яких є членистоногі (воші, блохи, мухи, москіти, комари).

Е. Всі відповіді вірні.

 

16. Повітряно-крапельним шляхом:

А. Передаютъся венеричні захворювання, СНІД, сверблячка, деякі грибкові захворювання шкіри, лептоспіроз, ящур.

В. Передаються збудники грипу, вітрянки, віспи, коклюшу, туберкульозу.

С. Передаються збудники дизентерії, черевного тифу, паратифів, вірусного гепатиту А.

Д. Передаються збудники, джерелом поширення інфекції яких є членистоногі (воші, блохи, мухи, москіти, комари).

Е. Всі відповіді вірні.

 

17. Фекально-оральним шляхом:

А. Передаютъся венеричні захворювання, СНІД, сверблячка, деякі грибкові захворювання шкіри, лептоспіроз, ящур.

В. Передаються збудники грипу, вітрянки, віспи, коклюшу, туберкульозу.

С. Передаються збудники дизентерії, черевного тифу, паратифів, вірусного гепатиту А.

Д. Передаються збудники, джерелом поширення інфекції яких є членистоногі (воші, блохи, мухи, москіти, комари).

Е. Всі відповіді вірні.

 

18. Трансмісивним шляхом:

А. Передаютъся венеричні захворювання, СНІД, сверблячка, деякі грибкові захворювання шкіри, лептоспіроз, ящур.

В. Передаються збудники грипу, вітрянки, віспи, коклюшу, туберкульозу.

С. Передаються збудники дизентерії, черевного тифу, паратифів, вірусного гепатиту А.

Д. Передаються збудники, джерелом поширення інфекції яких є членистоногі (воші, блохи, мухи, москіти, комари).

Е. Всі відповіді вірні.