Сонористика (от лат. Sonorus – звонкий, звучный, шумный)– одно из музыкальных направлений современной музыки, сложившееся в конце 50-х годов ХХ века. Между родственными терминами сонористика, сонорика, соноризм не выявлены точные грани, однако сонористику чаще всего определяют как существующее в определенных исторических рамках художественно-композиторское движение, а сонорику и соноризм - как метод сочинения, основанный на оперировании темброкрасочными звучностями - сонорами (см. ниже), который может существовать и вне сонористики.
Алеато́рика (від лат. alea — гральна кість; жереб, випадковість) — метод музичної композиції 20 століття, при якому елементи випадковості зводяться в ранг формотворчих чинників.
Як композиторський напрямок, алеаторика виникла як реакція на серіальну музику та структуралізм, в яких музична тканина тотально підпорядковувалась тим чи іншим математичним моделям.
Алеаторика є областю, де дуже складно відразу відрізнити новаторські творчі прагнення, свідомо направлені до точно поставленої художньої мети, від модного, і, нерідко, майстерно замаскованого, манірного дилетантизму або навіть шарлатанства.
