Загальна характеристика доби Середньовіччя як етапу розвитку світової культури. Проблема періодизації середньовічної культури. Типові риси історії культури: теоцентризм, догматизм, канонічність, дидактизм, самозаглибленість, аскетизм, символізм, алегоризм. Релігійність як домінанта культурно-історичної епохи.
Культура Західноєвропейського середньовіччя. Особливості середньовічної культури. Зародження культурно-історичної спільності європейських народів у результаті синтезу спадщини античної культури, християнства і народних культур варварів. Поняття про геоцентризм. Символізм і містицизм середньовічного мислення. Філософська тріада середньовіччя: Бог ‒ світ ‒ людина. Християнство і його вплив на культуру західноєвропейського Середньовіччя: патристика та схоластика, чернечі ордени. Взаємовідносини християнської церкви і держави. Католицизм і папство. Наслідки релігійно‒світоглядного перевороту і його прояв у культурі.
Утвердження міського самоврядування. Розвиток шкільної та університетської освіти. Університет як якісно новий тип навчального закладу. Середньовічні школи. Сім вільних мистецтв, їх сутність. Героїчний епос ‒ “Пісня про Нібелунгів” (1200 p.). Лицарство як культурне явище середньовічної Європи. Морально-етичний образ лицаря, поезія вагантів, трубадурів.
Романський та готичний стилі в архітектурі. Літургія і карнавал. Клерикальна і світська культура. Живопис. Музика. Міська культура, її носії та виконавці. Своєрідність театральних вистав.
Культура Візантії. Періодизація візантійської культури. Виникнення Візантійської імперії. Зародження нової ідеології і перехід від язичництва до християнства. Формування системи християнського богословʼя, храмового мистецтва та іконопису, нових цінностей і способу життя в культурі Візантії, її вплив на країни середньовічної Європи і Київську Русь. Поетична і прозаїчна література. Візантійська імперія за правління Юстиніана. Архітектурний та іконографічний канони. Вселенські собори і розкол християнства. Грецькі отці церкви: Григорій Богослов, єпископ Євсевій. Історіографія, хронографія. Константинопольський університет. Храм святої Софії в Константинополі ‒ найвище досягнення мистецтва.
Культура епохи Відродження. Зміст терміну Відродження. Передумови нового світогляду і культури доби Відродження. Ідеологія гуманізму, її сутність і прояв у наукових і філософських працях, мистецьких творах. Зародження капіталістичних відносин. Роль античної спадщини у піднесені культурного життя Європи. Періодизація італійського Ренесансу. Антропоцентризм як домінанта культурної епохи. Типові риси культури Відродження. Особливості італійського Ренесансу і Північного Відродження. Утопічний соціалізм. Томас Мор, Томмазо Кампанелла. Раннє Відродження: флорентійська Платонівська Академія та розвиток літератури. Високий Ренесанс – вершина титанізму і антропоцентризму. Творчість Леонардо да Вінчі, Рафаеля Санті, Мікеланджело Буонарроті. Пізнє Відродження. Всесвітньо‒історичне значення італійського Ренесансу.
Становлення художньої літератури гуманізму ‒ Франческо Петрарка, Джованні Бокаччо, Данте Алігієрі, Франсуа Рабле, Мігель де Сервантес, Фелікс Лопе де Вега, Уїльям Шекспір.
Наука в епоху Відродження, великі мореплавці та географічні відкриття, початок книгодрукування. Причини краху ренесансного ідеалу.
Здобутки культури доби Відродження, їх місце у загальносвітовому культурному процесі.
