Тероризм відноситься до числа самих небезпечних і важкопрогнозованим явищ сучасності, що набуває все більш різноманітні форми та загрозливі масштаби. Терористичні акти найчастіше приносять масові людські жертви, спричиняють руйнування матеріальних і духовних цінностей, що не піддаються часом відновлення, сіють ворожнечу між державами, провокують війни, недовіру і ненависть між соціальними і національними групами, які іноді неможливо подолати протягом життя цілого покоління.Тероризм в міжнародних масштабах все більш явно стає чинником геополітичного впливу світових центрів сили 1.
Масштаби тероризму і його міждержавний характер зробили абсолютно необхідним налагодження міжнародної системи протидії йому, координацію зусиль різних держав на довгостроковій основі і на самому вищому рівні, створення міжнародних організацій по боротьбі з ним. Тероризм, давно вийшовши за національні рамки, набув міжнародного характеру. Цей злочинналежить до тих видів злочинного насильства, жертвою якого може бути кожен, навіть той, хто не має ні найменшого відношення доконфлікту, котрий породив терористичний акт. Трансформація проблеми міжнародного тероризму в одну з найгостріших глобальних проблем сучасності, пов'язаних зі сферою міжнародних відносин, обумовлена наступними причинами:
1) міжнародний тероризм набуває все більш широкого поширення в планетарному масштабі. Він виявляється як у регіонах традиційних міжнародних конфліктів (наприклад, Близький Схід, Південна Азія), так і від цього небезпечного явища виявилися не застраховані і найбільш розвинені і благополучні держави (зокрема США і Західна Європа);
2) міжнародний тероризм являє собою серйозну загрозу для безпеки окремих держав і всього світового співтовариства в цілому. Щорічно в світі здійснюються сотні актів міжнародного тероризму, а рахунок їх жертв становить тисячі убитих і покалічених людей;
3) для боротьби з міжнародним тероризмом не достатньо зусиль однієї великої держави або навіть групи високорозвинених держав. Подолання міжнародного тероризму як загострюється глобальної проблеми вимагає колективних зусиль більшості держав і народів на нашій планеті, всієї світової спільноти.
Проблемі міжнародного тероризму притаманні багато спільні риси характерні для інших загальнолюдських труднощів, такі як планетарні масштаби прояви, гострота, негативний динамізм, коли негативний вплив на життєдіяльність людства зростає, потреба невідкладного рішення і т.д. У той же час глобальна проблема міжнародного тероризму має і специфічні, характерні для неї риси 2.
Відмінною рисою проблеми міжнародного тероризму є значний вплив на неї міжнародних кримінальних угруповань, певних політичних сил і деяких держав. Це вплив, безсумнівно, веде до загострення проблеми, що розглядається.
Ще однією специфічною рисою глобальної проблеми міжнародноо тероризму є низький коефіцієнт її прогнозованості. У багатьох випадках суб'єктами тероризму стають психічно неврівноважені люди, надмірно амбітні політики. Тероризм часто розглядають як спосіб досягнення цілей на світовій арені та у міжнародних відносинах, які не можуть бути здійснені будь-якими іншими методами. У сучасних умовах форми терористичної діяльності стають все більш складними, а входять у все більшу суперечність із загальнолюдськими цінностями та логікою світового розвитку. Підготовка теракту, механізм його здійснення, обсяги фінансування, глибина і ступінь впливу на суспільство - все стало більш масштабним. Цьому в чималому ступені сприяєглобалізація світової економіки, розвиток комунікацій, вдосконалення інформаційних технологій.
2 Проблема тероризму у міжнародних відносинах: правові та політичні аспекти
Тероризм являє собою дуже складне і важко піддається точному визначенню суспільне явище. Залишаючи осторонь різні юридичні формулювання, які характеризують тероризм з точки зору кримінального права, звернемо увагу на його соціально-політичні ознаки. Можна погодитися з думкою, що невід'ємна властивість тероризму систематичне застосування насильства, причому насильство використовується при відповідній соціально-політичної мотивації та ідеологічному обгрунтуванні. Досягнення поставлених терористами цілей включає два етапи: на першому здійснюється акт залякування, а на другому етапі терористи керують поведінкою людей у вигідному для себе напрямку. Отже, будь-яка терористична акція являє собою складне за структурою явище, що має два об'єкти злочинних посягань. Первинний об'єкт може бути окремим фізичною особою, групою осіб абоматеріальним об'єктом; вторинний - об'єкт управління, яким можна вважати суспільні відносини в широкому сенсі 4.
Приклади подвійного стандарту в оцінці тероризму можна бачити як у минулому, так і сьогодні. Росія і Захід по-різному дивилися на ситуацію в Чечні або в Косово. Грузинська влада довго заперечували факт присутності чеченських терористів-бойовиків на своїй території, негласно допомагаючи їм. Потім Тбілісі різко змінило позицію, звернувшись до США за допомогою у боротьбі з чеченськими терористами, але, очевидно, головними мотивами такого звернення були інші мотиви, ніж щире бажанняпокінчити з осередком тероризму і бандитизму на своїй території.
Безумовно, після 11 вересня 2001 року ситуація в світі з питань боротьби з тероризмом змінилася. Проте, наскільки ці зміни фундаментальні і незворотні, поки сказати важко. Вересневі терористичні акції в Нью-Йорку для теорії та практики міжнародних відносин мали й інші наслідки. До недавнього часу поняття «міжнародний тероризм» більше підкреслювало міжнародну небезпеку такого явища, ніж позначало реальний, очевидний фактор у міжнародних відносинах. Останні події показали, що у світовій політиці відбулися якісні зрушення 5.
Ще на початку 70-х років XX століття багато дослідників відзначали появу і зростання ролі недержавних чинників міжнародних відносин при одночасному відносне зниження ролі окремих суверенних національних держав. Прихильники неоліберальних поглядів звертали увагу на позитивний, з їхньої точки зору, характер подібних процесів. Між тим, сьогодні виявилася їх негативна сторона. Завдяки технічному і технологічному прогресу, розвитку засобів комунікації неурядові міжнародні організації терористичного спрямування, до яких, безсумнівно, належить і «Аль-Каїда», отримали небачені раніше для подібних структур можливості. Ці організації в нових умовах здатні кинути виклик навіть найсильнішим в економічному і військовому відношенні державам, створити пряму загрозу для їхньої безпеки. Держави ж, як з'ясувалося, виявилися слабо підготовленими до нових викликів і уразливими по відношенню до небезпеки, що виходить від супротивників, що володіють значно меншими ресурсами.
Отже, можна зробити висновок про те, що питання безпеки набувають нового виміру, як на національному, так і на міжнародному рівнях. Це дуже важливо враховувати в теорії та практиці міжнародних відносин.
Противодействие терроризму на государственном уровне 3 Протидія тероризму на державному рівні
Кінець ХХ - початок XXI ст. - Це період серйозних змін тероризму як суспільно небезпечного соціально-політичного явища, зростання його загроз для безпеки сучасного світу. Під прямим чи опосередкованим впливом різних за характером соціальних протиріч і конфліктів різного рівня тероризм трансформується як за своїм внутрішнім змістом і формами, так і за його взаємозв'язкам з іншими деструктивними явищами сучасності.
Відбуваються зміни тероризму породжують зустрічний процес з боку світової спільноти та окремих держав щодо вдосконаленнямеханізмів боротьби з даною загрозою людству. Однак, незважаючи на цілий ряд прийнятих Радою Безпеки ООН заходів з проблем боротьби з міжнародним тероризмом і вживаються багатьма державами антитерористичні заходи в цілому цей процес ще не привів до створення адекватної терористичним загрозам системи антитерору 6.
Значну роль в оптимізації міжнародної та національних систем боротьби з тероризмом грає своєчасне виявлення і прогнозування тих нових процесів у розвитку тероризму, які відбуваються в ньому протягом останніх півтора-двох десятиліть.
Результатом практики масового терору є не тільки посилення соціальної напруженості в суспільстві, зростання невдоволення населення антитерористичної політикою влади, зростаючі людські та матеріальні втрати, але й виникнення важко вирішуваних проблем в організації боротьби держави з тероризмом. Серед останніх - необхідність ефективної нейтралізації негативних соціально-психологічних і політичних процесів в громадській думці, об'єктивно ускладнюють ведення боротьби з тероризмом; створення дієвої системи захисту численних і різнопланових об'єктів терористичних зазіхань, а також ефективних механізмів мінімізації збитку, що настає в результаті реалізації терористичних акцій 7.
Вкрай згубним для забезпечення міжнародної та національної безпеки є створення і активізація в комплексі терористичних організацій різної ідейно-політичної спрямованості цілого ряду значних за їх можливостям суб'єктів тероризму, які претендують на роль самостійних національних або міжнародних політичних сил. Ці структури зазвичай мають значної і відносно стабільної фінансової, матеріальної та соціальної базою як в "власної" країні, так і за кордоном (у першу чергу це відноситься до цілого ряду ісламістських і етнонаціоналістіческіх терористичних організацій: "Аль-Каїда", "Брати мусульмани" , ІРА та ін) і володіють серйозними можливостями нанесення особливо тяжкого шкоди державою - об'єктам їхніх терористичних устремлінь.
У результаті виникнення та діяльності в системі сучасного тероризму такого роду терористичних формувань міжнародне співтовариство і окремі держави опиняються перед необхідністю якісного вдосконалення гласних і негласних механізмів виявлення джерел фінансування та іншої значної за характером і масштабами підтримки терористичних організацій на міжнародному та національному рівнях, різкого поліпшення антитерористичного контролю на основних міжнародних, регіональних та національних комунікаціях; розвитку нових аспектів силового антитерористичного впливу для ведення боротьби з великомасштабними терористичними структурами, нерідко вдаються до тактики т.зв. терроровойни, до використання методів і форм партизанської діяльності.
У багатьох країнах до теперішнього часу відсутні ефективні засоби для протидії активним інформаційно-пропагандистським компаніям терористичних, принаймні, найбільш значних організацій, які активно використовують, зокрема, такі засоби, як світова системаІнтернет, власні або незалежні засоби масової інформації, контакти з тими чи іншими політичними колами. Виникаюча проблема має ряд важких аспектів - як організаційно-технічних, так і політико-правових (що, в останньому випадку, пов'язано з існуючими абсолютистськими інтерпретаціями інституту свободи друку, з подвійними стандартами в політиці окремих держав і т.п.) 8.
Розвиток сучасного тероризму характеризується також формуванням таких негативних явищ, як багатоплановість його руйнівного впливу на різні сфери суспільного життя, що пояснюється цілим рядом обставин і, насамперед, тим, що відбувається процес розширення кола об'єктів безпосереднього терористичного впливу, в тому числі об'єктів великого зосередження людських мас, об'єктів підвищеного екологічного ризику, посилення руйнівного потенціалу самих засобів терористичної діяльності тощо
