СтародавняІндія
У ПівденнійАзії, на півострові Індостан, буларозташованавеличезнакраїна – СтародавняІндія. Тепер на їїтериторіїіснуютьп'ять держав – Індія, Пакистан, Непал, Бангладеш, Шрі-Ланка. Береги Індіїіз заходу, зі сходу і з півдняомиваютьсяІндійським океаном. Аравійським морем та Бенгальськоюзатокою. На півночікраїна оточена найбільшим і найвищим у світігірським хребтом – Гімалаями, яківідділялиІндіювідіншихкраїнсвіту.
У Гімалайських горах беруть початок двівеликірічкиІндії – Ганг, щотече на схід, та Інд, щотече на захід. В долинах річок, особливо Гангу, булидужеродючіґрунти.
Високогорозвитку в містахдосягло ремесло, з бронзивиготовлялизнаряддяпраці та зброю, а такожстатуетки людей і тварин. Зкаменюробилиручніжорна, різнівидигир.
Високогорозвиткудосягло гончарне мистецтво. Майже весь посуд виготовлявся на гончарному крузі. Жителімістутримувалитакожсвійських тварин.
Ґрунтобробляли за допомогоюдуже грубого плуга. Під час жнив користувалисямідними серпами. Жителістародавніхмістзаймалисяполюванням та рибальством.
Пересувалисядавнііндійці на двоколіснихвізках, запряженихбиками. Поводі плавали в човнах і парусних суднах.
У містахвеласяжваваторгівля. Жителістародавніхмістторгували з ПівденноюІндією, Персією, СередньоюАзією, Дворіччям.
Уже у ІІІ тис.до н.е. індійцімалиписемність з ієрогліфів.
На початку ІІ тис. до н.е. жителі стали залишатисвоїміста, з часом вони прийшли в занепад, і їх занесло піском. ЗагибеллюцихмістзакінчуєтьсянайдавнішийперіодісторіїІндії.
Племена аріїв
У середині II тис. до н.е. в Індію з північного заходу прийшли племена аріїв. Вони вели напівкочовийспосібжиття. Прийшовши в новумісцевість, аріїосідали на ній на недовгий час. На чоліплеменістояв вождь – раджа. Йоговладаобмежуваласяплемінною радою. Племена часто об'єднувались у племіннісоюзи.
Аріївшановуваливеликукількістьбогів і розповідали про них всілякіміфи.
Аріїпоступоворозселилися по всійІндії. Вонипереходять до осілого способу життя. Цьомутакожсприяло те, щомешканціІндіїнавчилисявиготовлятизнаряддяпраці з заліза. Переходячидо хліборобства та осілості, аріїзмішалися з місцевимнаселенням і утворили разом з ним індійський народ.
У VIII ст. до н.е. з'являються в Індіїчисленнікнязівства та держави.
Держава Маур'я таїїісторія
До VI ст. до н.е. північнаІндіяподіляласянабезлічцарств. З часом одне з них – Магадха – швидкозміцнилося і розширилось.
Близько 330 р. до н.е. полководець Александр МакедонськийзаволодівусієюзахідноюІндією. ВизвольнийрухпротизавойовниківочоливЧандрагупта, з роду Маур'їв. Вінзруйнувавпобудовані Александром Македонськимфортеці. З часом Чандрагупта повернувся до Магадхи і захопив престол. Вінбувзасновникоммогутньоїдержави Маур'я.. Чандрагупті вдалосяоб'єднати всю північну та центральнуІндію.
Внук Чандрагупти Ашока підкоривсусідні царства у південнійІндії. Держава булаподілена на ряд великих областей, на чоліяких стояли члени царськоїсім`ї. Таким чином, у середині III ст. до н.е. Індійська держава досяглавеликоїмогутності та розквіту.
У II ст. до н.е. вона розпалася. Роздрібнена й знесиленаІндіястаєздобиччюновихзавойовників.
Варни та релігія у СтародавнійІндії
Зрозселенням племен аріїв по Індіїїхрелігіязазнає великих змін. Головні боги стаютьдругорядними.
Брахма, Шіва і Вішну стаютьтрьоманайважливішими богами стародавніхіндійців. їх почали зображувати у вигляділюдини з багатьма руками та трьомаобличчями.
Індійцівірили, щодушіпомерлих не йдуть у загробнийсвіт, а відродитьсяця душа, залежитьвід вона здійснила у попереднєіснування.
Варни в Індії
Коженіндієцьві д народження належав до однієї з варн.
Існували три варни – брахмани(жерці), кшатрії(воїни) та вайш'я (займалисяхліборобством, скотарством, ремеслом і торгівлею) – називалися "двічінародженими". У день повноліття вони справляли особливий обряд, і де прирівнювалось до другогонародженнялюдини.
Такожіснували слуги, які входили до варни шудр.Їхобов'язкомбулослужитиіншимтрьом варнам.
Були ще люди, котрі не входили до жодної з варн – недоторкані. Вонибулиізгоями у суспільстві, і до них усіставилися з презирством. Їмзаборонялосяжити в селищах та містах. Недоторкані носили особливийодяг (післяпомерлих), щобніхтовипадково не підійшов і не доторкнувся до них, аджеце могло осквернитиіншулюдину.
Шлюбиміж людьми з різних варн вважалисянеприпустимими. Перейти з однієї варни до іншоїбулонеможливо. За один і той же злочинпредставників різних варн карали по-різному.
Буддизм
У VI ст. до н.е. в Індіївиник буддизм. Засновником буддизму був царевич Гаутама, якогозгодом назвали Буддою.
Будда вчив, щобудь-якежиттясупроводжуєтьсястражданнями. Причина страждань – у бажаннях, у жаданнівлади, багатства, слави, щастя. Учнем та послідовникомБуддиміг стати кожен – багатий і бідний, цар і раб, брахман і недоторканий. Усівони могли врятуватисявідстраждань. У І тис. до н.е. зявляється в Індіїрелігіяпідназвоюіндуїзм.
Культура СтародавньоїІндії
Певнідосягненнябули і в астрономії. За староіндійським календарем рікділився на 12 місяців, коженмісяцьділився на 30 днів. У СтародавнійІндії знали секрет виплавки чистого заліза.
Найбільшогорозвитку в СтародавнійІндіїдосягла медицина. Для виготовленняліківнайчастіше вживалисяцілющі трави та мінерали. Індійськілікарівміливправлятикістки, лікувати переломи, відновлювати носи, вуха, губи, втраченіабоскалічені в бою чи за вироком суду. Індійськіхірургиуспішноробилискладніоперації. У III ст. до н.е. вперше у світі в Індіїбуло створено лікарні.
Найвизначнішимипам'яткамиСтародавньоїІндіїбули ступи – куполоподібніспоруди, в якихзберігалисьбуддійськісвятощі. У СтародавнійІндіїбудувалипечерніхрами – чайтьї.
Дужебагато до нас дійшло статуй і скульптурнихзображеньБудди та інших божеств.
Веди
Великезначення для вивченняісторії, вірувань і поглядівстародавніхіндійцівмаютьїхнірелігійнізбірки, так звані Веди. Цісвященні книги СтародавньоїІндіївідносяться до II тис. до н.е. і написані санскритом. Найдавнішою з цихзбірок є "Рігведа", яка містить в основному релігійнігімни, присвячені богам.
Давньоіндійськалітература
З творів давньо індійської літератури можна дізнатися багато цікавого про життя, вірування і погляди народів Стародавньої Індії. Винятковою популярністю у країні користувалися великі епічні поеми "Махабхарата" та"Рамаяна".
"Махабхарата" ("Велика оповідь про потомків Бхарати") є найбільшимтвороміндійськоїлітератури.
Вона складається з 18 книг і містить 200 тисячвіршів.
У поемірозповідається про боротьбуміждвомаворогуючими родами – Куру і Панду. "Рамаяна" складається з семи книг. У нійрозповідається про поневіряння і подвиги царевича Рами.
Популярними в Індіїбулиповчальніісторії, притчі, казки, байки. В них індійський народ висміювавдурощі, лестощі, жадібність.
