Колективна безпека (КБ) – система співробітництва держав з метою спільної боротьби проти агресії.
Ознаки системи КБ:
1. Тверді зобов'язання учасників договору надавати взаємодопомогу жертві агресії за принципом “один за всіх і всі за одного”
2. Співробітництво держав з підтримання міжнародного миру, відвернення загрози агресії
3. Дотримання всіма учасниками принципу мирного співіснування
4. Надання допомоги в боротьбі проти будь-якої агресії як зовнішньої так і здійсненої проти іншого учасника договору
5. Відкритий характер системи – її доступність для всіх держав, що визнають її принципи
6. Існування механізмів введення в дію системи колективних засобів підтримання миру
КБ – відкрита система проти будь-якої агресії, тоді як
Колективна оборона – закрита
Щоб система КБ діяла необхідно виконати 2 умови:
а) світ має сприйматися усіма учасниками системи як неподільне ціле
б) агресор має бути ідентифікованим
Статут ООН:
Ст. 1
Ст. 2, п. 4 – Статут зобов'язує всіх членів ООН утримуватись в їхніх МВ від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканості або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим шляхом.
Статут ООН забороняє війну. Порушення ст.2, п.4 веде за собою виникнення правових основ для відновлення миру
Ст. 41 – Засоби впливу – повний чи частковий розрив екон. відносин; залізничних, поштових, морських, повітряних, телеграфних засобів зв'язку; розрив дипломатичних відносин.
Засоби другої групи – дії із застосуванням збройних сил.
Ст. 42 – РБ уповноважена вжити такі дії повітряними, морськими та сухопутними силами, які необхідні для відновлення міжнародного миру та безпеки. (Демонстрація сили, блокада тощо).
Ст. 43 – Всі члени ООН зобов'язані виділити в розпорядження РБ на її вимогу і на основі спеціальної угоди необхідні збройні сили, надати допомогу і відповідні засоби ослуговування.
Проблеми:
Через те, що угоди між РБ і державами мають бути ратифіковані виникають наступні складності:
1. досягнення згоди в питанні про наявність агресії чи загрози миру
2. визнання певного учасника конфлікту агресором
3. необхідність забезпечення єдності позицій усіх постійних членів РБ
4. гарантії готовності членів ООН виступити проти будь-якого порушника миру, навіть якщо це твій союзник або торговельний партнер