Поняття та характеристика підприємства.
Підприє́мство — самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торгівельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому Господарським кодексом України та іншими законами. Головне завдання підприємства полягає в задоволенні потреб ринку в його продукції або послугах з метою одержання прибутку.
Будь-яке підприємство як юридична особа визначається за такими ознаками:
- Організаційна єдність. Підприємство — це відповідним чином організована господарська діяльність із певною структурою управління і визначеними принципами внутрішньої побудови.
- Відокремлення майна. Будь-яке підприємство має власні верстати, устаткування, машини, технологічні пристрої, матеріали, паливо тощо, якими володіє, розпоряджається і користується у виробничому процесі.
- Майнова відповідальність. Підприємство несе юридичну та економічну відповідальність за своїми обов'язками перед постачальниками, споживачами і державою.
- До того ж підприємство має право від свого імені й у власних інтересах звертатися до суду із позовами, вимагати відшкодування своїх збитків, якщо вони заподіяні іншим підприємством, або скасування рішень державних органів влади у разі їх незаконного характеру.
Види підприємства
За формою власності
За розміром
- мале підприємство (кількість працівників не перевищує 50 осіб, а обсяг валового доходу - менше 500 тис. євро)
- велике підприємство (кількість працівників більше 1000 осіб, а обсяг валового доходу - більше 5 млн. євро)
- середнє підприємство
Залежно від способу утворення та формування статутного капіталу
Залежно від організаційно-правової форми[ред. • ред. код]
- господарське товариство
- об'єднання підприємств
За видом діяльності
- сільсько-господарська
- добувна
- переробна
- виробнича
- фінансова
- посередницька
- страхова
Об’єднання підприємств енергетичного комплексу
Па́ливно-енергети́чний ко́мплекс (ПЕК) в Україні представлений підприємствами електроенергетики, вугледобувної, паливної та нафтопереробної промисловості. До електроенергетичного сектору входять теплові, атомні та гідроелектростанції, а також підприємства передачі та розподілу електроенергії. ПЕК включає видобування природних видів палива, їхню переробку, транспортування тощо.
ПЕК України зорієнтований на вугілля, нафту, газ і ядерне паливо. Власні паливно-енергетичні ресурси України представлені головним чином кам’яним і бурим вугіллям Донецького, Львівсько-Волинського та Придніпровського басейнів. Україна володіє потужною енергетичною системою, що складається з теплоелектростанцій і теплоелектроцентралей, мережею атомних станцій і гідроелектростанцій.
Особливості енергетичної галузі та роль енергетичних систем сучасних умовах господарювання.
Особливості енергетичної галузі.
До особливостей енергетичної галузі відносяться:
1.Безперервний характер виробництва;
2. Головна технологічна особливість – жорсткий взаємозв’язок між режимом виробництва та споживання енергії, нема поняття “продукція на складі” та “незавершене виробництво”;
3. Динамічність навантаження (змінність навантаження по годинам доби та порах року
4. Обов’язкова наявність резервних потужностей.
Роль Важливою умовою функціонування національного господарства України є розвиток енергетичної галузі, місія якої міститься у виробництві, передачі і розподілі електроенергії між споживачами. Енергетика як галузь народного господарства охоплює складну сукупність процесів перетворення, розподілу і використання всіх видів енергетичних ресурсів від їх видобутку до приймачів енергії включно.
Провідне народногосподарське значення енергетичної галузі полягає в тому, що вона істотно формує основні народногосподарські пропорції, а багато в чому (переважно через електроенергію) і технологічні процеси; на її розвиток витрачається 1/3 всіх державних капіталовкладень; у ній зайнято більше 15% усіх трудящих.
Основні показники енергетичного розвитку України
До основних макроекономічних показників енергетичного розвитку належать такі:
1) загальне споживання ПЕР, млн. т у.п;
2) споживання енергії на душу населення, кілограмів нафтового еквівалента на людину ((КНЕ/чол.) - (1)/кількість населення);
3) імпорт енергоресурсів, нетто, % від загального енергоспоживання ((кількість імпортованих енергоресурсів – кількість експортованих енергоресурсів)/кількість спожитих енергоресурсів • 100 %);
4) установлена потужність електростанцій, млн. кВт • год, у тому числі теплових, атомних, гідростанцій;
5) частка електроенергії, що виробляється за допомогою вугілля, % (електроенергія, вироблена за допомогою вугілля / загальний обсяг виробництва електроенергії);
6) частка електроенергії, що виробляється за допомогою нафти, % (електроенергія, вироблена за допомогою нафти / загальний обсяг виробництва електроенергії);
7) частка споживання поновлюваних ПЕР, % (кількість спожитих поновлюваних ПЕР / загальна кількість спожитих ПЕР);
8) енергоємність ВВП, КНЕ/ дол. США (т у.п./дол.) (кількість спожитих ПЕР / величину ВВП);
9) повна енергоємність промислової продукції, КНЕ/дол. (повні енергетичні витрати на виробництво промислової продукції / вартість промислової продукції);
10) повна енергоємність сільськогосподарської продукції, КНЕ/ дол. США (повні енергетичні витрати на виробництво сільськогосподарської продукції / вартість сільськогосподарської продукції);
11) ВВП на душу населення, дол. /чол. (величина ВВП / кількість населення).