Києво-Могилянська академія була першим вищим навчальним закладом,
що відповідав запитам і потребам духовного життя українського народу в
період радикальних світоглядних і суспільно-політичних змін,
народно-визвольної боротьби, формування національної церкви і держави.
Серед них були письменники, поети, педагоги, перекладачі, вчені,
богослови, книговидавці, гравери, художники.Це Захарія
Копистеньский,письменник, автор історичного твору "Полинодія"(1622),
Памва Беринда- лінгвіст, гравер, енциклопедист, автор "Лексикону
славеноросського"(1627), удоєний в Києві титула "архитипографа церкви
Руської", Тарасій Земка, письменник, знавець мов, редактор, Лаврентій
Зизаній, автор підручників для шкіл, педагог, Кирило Дорофейович,
Олександр Митура, Тарасій Вербицький, Андрій Ніколаєвич та ін.
Просвітники гуртувались навколо друкарні Києво-Печерського
монастиря під покровом його архимандрита Єлисея Плетенецького.
Діяльність вченого гуртка справляла помітний вплив на патріотичні
почуття громадян, на їх бажання прислужитися загальним інтересам.До них
належала й знатна киянка із шляхетського роду Волині Галшка
Гулевичівна.15 жовтня 1615р. вона вписала до Київських магістрацьких
книг дарчу, за якою свій дім з землею і "всіма до нього належностями"
дарувала під фундування монастиря й школи для дітей "народу руського,
православного...А щоб тая фундацій скуток свій брала,- писала
Гулевичівна,-тозараз...в той двір...школу впровадила й впроваджаю".Таким
чином 15 жовтня 1615р. розпочала свою діяльність школа, яка ввійшла в
історію я Київська братська школа, родоначальниця Києво-Могилянської
академії.
