Український письменник, вчений, перекладач, поет, байкар. До творчого доробку П. Гулака-Артемовського належать байки (байка-казка, байка-приказка),притчі, вірші, послання, балади. Він також ввів в українську літературу жанр романтичної балади. Його найкращі твори українською мовою написані в дусі естетики просвітницького реалізму. В історії української літератури значення Гулак-Артемовського визначається його положенням наступного за Котляревським поета, який, використовуючи творчі методи останнього (бурлеск, травесті), спробував ввести в українську літературу ряд нових жанрів (балади: «Твардовський» (опублікована в журналі «Славянин» в 1827 році), «Рибалка»).
Байка (у автора — казка) «Пан та Собака» заслужено вважається найкращим і найціннішим твором у поетичному доробку П. Гулака-Артемовського. Вона ідейно зв’язана з традиціями передової тогочасної російської літератури, яка гостро викривала жорстокість і самодурство поміщиків, показувала пробудження гніву кріпаків. П. Гулак-Артемовський не раз звертався у своїй творчості до байок. Найвідоміші з-поміж них — «Солопій та Хівря, або Горох при дорозі», «Тюхтій та Чванько» «Батько та син» — відзначаються життєвістю, правдивим зображенням окремих явищ тогочасної дійсності. Ці твори мали першорядне значення в процесі становлення нової української літератури, передовсім в жанрі байки, підтверджували життєвість традицій І. Котляревського, розкривали невичерпні багатства народного гумору.
Своїми байками та романтичними баладами, які набули великої популярності і серед юних читачів та слухачів, П. Гулак-Артемовський назавжди увійшов в історію української літератури.