пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

Роль Черкащини в розвитку української культури (видатні діячі культури, пам’ятки духовної та матеріальної культури).

На Черкащині, зокрема на її лівобережній частині, незважаючи на польсько-шляхетське гноблення й колоніальну політику царизму, в XVI—XVIII ст. здобуті помітні успіхи в розвитку освіти. Перші державні початкові й середні школи на Черкащині створено на початку XIX ст. Тоді, наприклад, відкрилися початкові школив селах Богодухівці, Кропивні, Жовнині і Гельмязеві. 1819 року в Черкасах та Умані відкрито духовні школи, а 1820 року в Золотоноші — повітове училище. Перший професійний навчальний заклад — головна школа садівництва — почав діяти в Умані 1859 року. На Черкащині народились українські письменники П. П. Гулак-Артемовський і К. Д. Думитрашко (О. Д. Копитько), польський поет Міхал Грабовський. Тут деякий час жили й працювали Г. С. Сковорода, І. П. Котляревський, Є. П. Гребінка, М. В. Гоголь, О. С. Пушкін, Д. В. Давидов, Адам Міцкевич, Юліуш Словацький. Так, у селі Ковраї біля Золотоноші видатний український філософ і поет Г. С. Сковорода в 1754—1759 рр. писав вірші до збірки «Сад божественных песней». I. П. Котляревський, перебуваючи в 1793—1796 рр. на Золотоніщині, розпочав роботу над «Енеїдою»— першою ластівкою нового українського письменства. Розвивались архітектура й малярство. Народні митці Черкащини створили багато оригінальних картин і малюнків. Найвищим досягненням українського мистецтва XIX ст. є творчість Т. Г. Шевченка. Створені ним картини й малюнки із життя Черкащини («Богданові руїни в Суботові», «Богданова церква в Суботові», «Мотрин монастир», «Чигирин з Суботовського шляху», «Коло Канева», «В Корсуні», «В Межиріччі», «В Черкасах» та ін.) мають велике пізнавальне значення, зокрема для вивчення минулого краю. Оборонні споруди — замки в Черкасах, Каневі, Звенигороді, Корсуні, Чигирині (XIV—XVI ст.), громадські будівлі — ринковий майдан з ратушею в Чигирині (перша половина XVII ст.), житла — кам’яний палац Богдана Хмельницького та будинки козацької старшини в Чигирині, дім Хмельницького в Суботові, культові споруди — Троїцька церква в Чигирині, Іллінська церква в Суботові — свідчення значного піднесення архітектури в краї тієї доби. Поселення на Черкащині за своїм характером поділялися на села, містечка, слободи й хутори. Розміщувалися вони найчастіше на берегах річок. Хати білені, трикамерні (за окремим винятком), тобто в них є власне хата, сіни й комора під однією стріхою. Кількість та розміщення вікон однакове. Різнилися вони між собою тільки стріхою. Якщо на лівобережжі стріхи гладенькі, то на правобережжі — з острішком, тобто з ступеневими гребенями по ребрах стріхи. 


01.07.2015; 14:07
хиты: 105
рейтинг:0
Гуманитарные науки
история
история культуры
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь