(4—3 тисячоліття до н. е.)В період розквіту культури трипільці збудували 24 найбільших поселень-гігантів, які називають іноді прото-містами. 18 з них розташовані в межах трьох вище названих районів Черкаської області.В. В. Хвойка відкрив пам'ятки трипільської культури в селах Трипілля, Жуківці, Стайки на Київщині, як також на березі Дніпра в Києві. Власне назва «трипільська культура» з'явилася у праці Вікентія Хвойки ,він вважав трипільську культуру автохтонною. Її залишили пращури слов'ян — арійські племена, які були першими землеробами на теренах Середнього Придніпров'я. Вони мешкали на цій території упродовж тисячоліть і пережили всі численні переселення азійських та європейських племен, утримали «краї предків до сьогодення».Хвойка висунув гіпотезу, згідно з якою «народ, що створив ці пам'ятки, не міг зникнути безслідно і був ніхто інший, як гілка арійського племені, котрій по праву належить ім'я протослов'ян і нащадки котрої й донині населяють південно-західну Росію»(Україну).
На території України Трипільська культура була поширена у Лісостепу — від Верхнього Дністра на Заході до Середнього Дніпра на Сході. Час її існування: друга половина шостого — перша чверть третього тисячоліття до Христа. На землях України нині відомо близько 2000 трипільських пам’яток: поселень, могильників, курганів.
Серед ремесел значного розвитку досягли чинбарство, кушнірство, прядіння, ткацтво. Трипільські племена вперше на території України почали користуватися виробами з міді, освоїли холодне та гаряче кування і зварювання міді. Дуже високого технічного та художнього рівня досягло керамічне виробництво. Місцеві гончарі досконало володіли складною технологією виготовлення кераміки, вже знаючи гончарний круг, виготовляли величезну кількість різноманітного посуду. Його прикрашали орнаментом білого, чорного, червоного й жовтого кольорів. Поряд з побутовим використовувався і культовий посуд.
Знайдено чимало глиняних жіночих фігурок, створення яких пов'язували з релігійним культом. Він прийшов в Україну, очевидно, з Малої Азії і став основою поширеного культу богині-матері. У селі Кошилівці на Тернопільщині знайдено унікальне зображення голови бика, на лобовій поверхні якого наколами відтворено силует жінки з піднятими догори руками, тобто в позі, що нагадує зображення богоматері Оранти, відомої в Середземномор'ї. Існує припущення, що трипільці мали свою писемність.
Археологічні розкопки свідчать, що людина з’явилась на території України ще в ранньому палеоліті Понад 100 років в Укр вивч пам’ятки палеоліту. Значний внесок у дослідження палеоліту внесли видатні українські археологи Вікентій Хвойко та П. Єфименко. Трипільська к відіграла надзвичайно важливу роль у р-ку людства. Особливістю Трипільської культури була велика шана до жінки-матері. Від тих часів ця пошана у великій мірі лишилося в культурі і побуті українців до сьогодні. Їжа трипільців була як рослинною (каші з пшениці, проса, гороху) так і м’ясною (м’ясо бика, свині, вівці та диких тварин – оленя, косулі, кабана) й рибною. Як транспорт використовували сани (колесо їм не було відоме), запряжені биками, та човни. Як одяг носили вироби із шкіри та тканин (тканинна одежа на теренах України бере початок саме у трипільців). Взуття було шкіряне (чоботи, напівчеревики типу постолів, сандалі). Головні убори мали грибоподібну форму або з підігнутими полами. Одяг, головні убори та взуття оздоблювалися мідними, кам’яними, бурштиновим, скляними прикрасами та амулетами. Ткацтво у трипільців засвідчене знахідками деталей ткацького верстата та відбитки тканин на глині. Тканини мали візерунки та фарбувались. Ці вироби засвідчують і соціальне розшарування суспільства. Значні трипільські поселення, що датуються 4 тисячоліттям до н. е., є унікальним явищем тієї епохи. Високо, як ніде в Європі, у них була розвинена житлова архітектура. Хати мали по кілька кімнат, а іноді й поверхів, де жила разом велика матріархальна родина. Велику цінність становить жіноча статуетка із дитям на руках, відома в науковій літературі як «Мадонна» із с. Сушківка Черкаської області та ряд інших не менш цікавих матеріалів: зерновики, миски, кубки, накривки, чашки, чарки, горщики, прикрашені поліхромним орнаментом. Розпис зберігся на всьому комплексі матеріалів до наших днів і дивує відвідувачів барвистістю і яскравістю тонів, а також чіткістю малюнку, вмінням розмістити його на поверхні. Трипільська культура, а точніше – цивілізація, відіграла надзвичайно велику роль у закладенні основ духовного, суспільно-політичного, виробничого і культурного життя, які були згодом сприйняті мешканцями ін регіонів планети. Зберігшись у пережитках, трипільська культ залишила по собі виразні сліди. Відкрита більше ста років тому, вона далі викликає безліч питань, на велику частину яких так і не знайдені відповіді. Пам’ятки трипільської культ заслуговують на їх збереж і скрупульозне вивчення, бо вони є досягненням людства і нал йому.
