Контент-аналіз – це метод збору даних і аналізу змісту текста. Цей метод застосовується для аналізу книг, газетних чи журнальних статтей, обяв, виступів, офіційних документів, пісень, фотокарток тощо.
Контент-аналіз відноситься до неопитувальних методів, оскільки процес розміщення слів,символів в тексті не залежить від впливу зі сторони дослідника, який аналізує зміст тексту. За допомогою контент-аналізу дослідник може порівняти зміст багатьох текстів і аналізувати його за допомогою діагарам, графіків тощо. Крім того, він використовується, щоб виявити ті аспекти змісту текста, які важко виявити на поверхні.
Контент-аналіз використовується для дослідження проблем 3 типів:
1.Проблеми, які передбачають вивчення великих обємів тексту з використанням вибірки і складним кодуванням.
2.Коли проблема має бути досліджена «на відстані»
3.Можна виявити в тексті такі повідомлення, які важко побачити відразу.
В контент-аналізі можуть використовуватись різні одиниці аналізу. Це може бути слово, сюжет, газетна стаття тощо.
Одиниці аналізу визначають систему кодування – сукупність правил запису змісту тексту, що виділяється з нього на систематичній основі. Існують 2 види кодування:
1. маніфестне – кодування змісту текста, який лежить на поверхні. Дослідник підраховує кількість появ слова чи фрази в письмовому тексті.
2. латентне – дослідник шукає приховані значення змісту текста.
Контент-аналіз починається з формулювання проблеми, далі дослідник приймає рішення про одиниці аналізу, а також про елементи вибірки і популяцію (слова, речення, статті в документах певного типу певного періоду часу).
Для кожної одиниці аналізу складається окрема таблиця запису (форма кодування). Висновки, які в змозі зробити дослідник на основі отриманих результатів, є критичним пунктом дослідження. Існує 2 види контент-аналізу:
1.Змістовний
2.Структурний.
Контент-аналіз, що базується на дослідженні слів, тем і повідомлень, зосереджує увагу дослідника на змісті повідомлення, на тому, про що в ньому йдеться. В якості першогокроку при контент-аналізі цього типу необхідно створити своєрідний словник, в якому кожне спостереження отримає своє визначення і відноситься до певного класу. При цьому необхідно враховувати контекст, в якому вжито слово чи фразу, адже він може нести як позитивні, так і негативні риси.
Окрім слів, тем і інших елементів, які означають змістову сторону повідомлень, існують і інші одиниці, що дозволяють проводити структурний контент-аналіз (кількість часу, обєм друкованого простору, кількість газетнихстовпців, сторінок, наявність ілюстраційтощо).В цьому випадку дослідників цікавить не стільки те, що говориться, скільки, як говориться.
Взагалі, структурний контент–аналіз звичайно є більш простим в розробці і проведенні, а тому більш дешевий і надійний, ніж змістовний контент-аналіз.