пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

Опитування та його види. Переваги та недоліки.

Опитування - метод збору соціальної інформації про досліджуваний об'єкт під час безпосереднього (інтерв'ю) чи опосередкованого (анкетування) соціально-психологічного спілкування соціолога і респондента (опитуваного) шляхом реєстрації відповіді респондентів на сформульовані соціологом питання, які випливають з цілей і завдань дослідження. До опитування вдаються, коли необхідним, а часто і єдиним джерелом інформації є людина - безпосередній учасник, представник, носій досліджуваних явища чи процесу. Вербальна (словесна) інформація, одержана завдяки цьому методові, значно багатша і загалом надійніша, ніж невербальна. Вона легше піддається кількісному опрацюванню й аналізу, що дає змогу широко використовувати для цього обчислювальну техніку. Достоїнством методу опитування є також його універсальність. Вона полягає в тому, що при опитуванні реєструють і мотиви діяльності індивідів, і результати їх діяльності. Все це забезпечує методові опитування переваги, не властиві ні методові спостереження, ні методові аналізу документів.

Важливе значення у соціологічному дослідженні має достовірність одержаної інформації, коли відмінності між людьми за вимірюваною характеристикою, виявлені в результаті дослідження, відповідають справжнім відмінностям за цією характеристикою.

Для одержання достовірної інформації необхідно, щоб опитуваний:

а) сприйняв потрібну інформацію;

б) правильно зрозумів її;

в) зміг згадати, якщо необхідно, події минулого;

г) обрав адекватну відповідь на поставлене питання;

д) зміг адекватно втілити відповідь у слова. Важливо також, щоб опитуваний не тільки міг, але й хотів щиро відповісти на питання.

Опитування класифікують за різними критеріями. За характером взаємозв'язків соціолога і респондента опитування поділяють - заочні (анкетні) і очні (інтерв'ю), кожен з яких має свої різновиди. За ступенем формалізації - на стандартизовані і не стандартизовані (вільні). За частотою проведення - на одноразові й багаторазові. Бувають опитування суцільні і вибіркові. Специфічними видами є опитування експертів, соціометрія.

Одним з найпоширеніших видів опитування є анкетування.

У сучасних соціологічних дослідженнях використовують декілька видів анкетування: роздаткове, поштове, пресове. Найпоширеніше роздаткове анкетування, за якого респондент одержує анкету безпосередньо з рук соціолога. Цей вид опитування найнадійніший. Він гарантує добросовісне заповнення анкет, майже стопроцентне їх повернення, але багато в чому залежить і від уміння анкетера встановити психологічний контакт з респондентами, створити сприятливу атмосферу при опитуванні.

Поштове анкетування полягає в розсиланні анкет і одержанні на них відповідей поштою. Суттєва його перевага у відносно низькій вартості, простоті організації (з підготовкою дослідження, в якому розсилається 2-3 тисячі анкет, легко справляються 2-3 особи). Цей метод дає змогу одночасно провести опитування на великій території, в тому числі й у важкодоступних районах. Незалежність відповідей респондентів від впливу інтерв'юера також сприяє підвищенню надійності результатів соціологічного дослідження. Ще одна перевага - можливість респондента самостійно обирати зручний для нього час заповнення анкети.

Водночас поштове анкетування має чимало недоліків. Основний з них - неповне повернення анкет (не всі респонденти заповнюють анкети і надсилають їх дослідникам), хоч це великою мірою залежить і від кваліфікованості соціолога (процес повернення анкет за поштового опитування теж керований). Ще один - відмінність тих, хто заповнив і надіслав поштову анкету, від тих, хто ухилився від участі в опитуванні, тобто зміщення вибірки. Нерідко надходять відповіді не від тих, кому надсилались анкети. Респондент іноді не сам заповнює анкету, а «перекладає» це на когось із членів сім'ї. Не можна повністю виключити і групове заповнена, використання порад інших осіб.

Останнім часом набуває поширення пресове опитування-вид анкетування, за якого анкети публікують у газеті чи журналі. Кількість повернутих анкет тут невелика, як правило, не більше декількох процентів усієї сукупності читачів видання. Але за великого тиражу можна одержати велику кількість заповнених анкет. Однак і тоді слід обережно аналізувати емпіричні дані, не поспішати з поширенням висновків на всіх читачів. Суть не в тому, що соціально-демографічний склад тих, хто відповів на анкету, відрізняється від «паспортних» характеристик аудитори загалом. Важливіше, що ті, хто відповіли на анкету, відрізняються від «мовчазної більшості» або своїм ставленням до конкретного видання, або своїм баченням і розумінням досліджуваної проблеми, або й тим і іншим одночасно.

 

У процесі опитування застосовують два види анкет. Одні містять стандартизований, або фіксований, перелік питань, на які можна давати тільки конкретні відповіді, наприклад, "Так (Ні), Не знаю" або "Дуже ймовірно (Ймовірно), (Малоймовірно). Дуже малоймовірно". Такі опитування мають перевагу в тому сенсі, що відповіді легко порівняти та підрахувати, оскільки тут задіяно тільки незначне число категорій. З іншого боку, оскільки при цьому виключаються відтінки думки або словесного вираження, одержана інформація, ймовірно, матиме обмежений діапазон.

Інші анкети передбачають довільні відповіді, з відкритими питаннями. Респонденти мають більшу нагоду висловити свої погляди власними словами; вони не обмежені рамками фіксованих відповідей. Ці анкети зазвичай надають більш детальну інформацію, ніж стандартизовані. З цих відповідей дослідник може краще зрозуміти думки респондента. З іншого боку, відсутність стандартизації означає ускладнення для статистичного порівняння відповідей.

Опитування широко використовуються в соціологічних дослідженнях з кількох причин. Відповіді на питання анкети легше, ніж за більшості інших дослідницьких методів, підрахувати й проаналізувати; можна дослідити великі групи осіб.

Утім, багато соціологів критично ставляться до цього методу. На їхню думку, при цьому можна надати видимості точності результатам, достовірність яких сумнівна, якщо зважити на відносно поверховий характер більшості відповідей респондентів. Показники ухилення від анкетних питань іноді дуже значні, особливо коли анкети висилаються поштою. Це стосується й висновків на основі результатів, одержаних від ледь більше половини членів вибірки, хоча соціологи зазвичай намагаються повторно сконтактуватися з нереспондентами або замінити їх іншими особами. Про тих, хто ухилився від анкетування чи інтерв'ю, відомо мало.

 

67.


04.12.2016; 13:28
хиты: 110
рейтинг:0
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь