Інституціоналізація - процес створення соціального інституту, заміна спонтанної і експериментальної поведінки передбачуваною поведінкою, яка очікується, моделюється, регулюється через визначення і закріплення соціальних норм, правил, статусів і ролей, приведення їх у систему, здатну діяти у напрямку задоволення певної суспільної потреби.
Ш. Монтеск'є ("Дух законів") протиставляє стан громадянина та людини. Громадянин - це той, чиї дії регламентуються законом, водночас як дії людини регламентуються мораллю. Згідно з Монтеск'є, в інституціоналізованому суспільстві панує порядок, який забезпечує передбачуваність дій та добропорядне ставлення один до одного. Інституціоналізація - це перехід сукупності індивідів до природного стану, коли вони визнають над собою вищий авторитет, зовнішній стосовно їх власних інтересів.
Соціальна роль - нормативно схвалений, відносно стабільний взірець поведінки (включаючи дії, думки та почуття), що відтворюється індивідом залежно від соціального статусу або позиції в суспільстві
Подібно до соціального статусу соціальні ролі розуміються як принципово незалежні від конкретного індивіду, оскільки способи поведінки та атрибути, що очікуються від батька, викладача, футболіста можна сформулювати, навіть не замислившись про конкретну особу. Крім того, кожна з множини соціальних ролей, так само, до речі, як кожний з множини соціальних статусів, складаються з великої кількості рольових сегментів -скажімо, очікування від викладача можна класифікувати залежно від соціальних відносин "викладач - курсанти", "викладач - керівництво" та навіть "викладач -- батьки". Звідси, кожна соціальна роль є комплексом поведінкових очікувань.
43.
