У ЗУНР було утворено демократичну політичну систему, у якій широко представлено весь спектр політичних партій, громадських та профспілкових організацій. Крім українських партій, у політичну систему входили і єврейські партії та організації. Законодавство ЗУНР гарантувало широкий обсяг політичних прав і свобод – друку, слова, мітингів і зборів, недоторканість особи та ін.
Усі законодавчі акти ЗУНР забезпечували широку участь національних меншин в управлінні державою та гарантували їм політичні, економічні та культурно-освітні права. За порушення національної рівноправності передбачались санкції кримінального, адміністративного та дисциплінарного характеру.
Значних успіхів органи влади ЗУНР досягли у галузі освіти, де на правовій основі було створено власну систему початкової та середньої освіти, в тому числі приватної. Діючими законодавчими актами ЗУНР гарантувалось навчання рідною мовою також представникам національних меншин.
Дипломатична служба ЗУНР під час перебування органів влади на західноукраїнських землях працювала не на досить високому рівні, на що мали вплив як об’єктивні, так і суб’єктивні чинники. Західноукраїнська дипломатія програла польській стороні боротьбуза визнання держави на міжнародній арені. Наявність паралельних дипломатичних представництв ЗУНР і УНР завдало значної шкоди іміджу України у світі та у її боротьбі за незалежність.
Діяльність органів влади під час проголошення Президента УН Ради Є.Петрушевича Диктатором та в період функціонування урядових структур за межами України відбувалась також на правовій та демократичній основі. Уряд ЗУНР в “екзилі”, перебуваючи у дуже несприятливих умовах, досяг певних успіхів в дипломатичній діяльності та правотворчості.
В цілому державний механізм ЗУНР, незважаючи на тяжке військове та соціально-економічне становище держави, забезпечував її нормальну життєдіяльність. Отже, не існувало серйозних внутрішніх причин втрати незалежності. Основною причиною втрати державності ЗУНР стала зовнішня агресія набагато сильніших ворогів – Польщі і Румунії.
Утворення та діяльність Західноукраїнської Народної Республіки – стало фактом величезного міжнародного та внутрішньо-українського значення. Значно зросла національна свідомість українського населення і віра у власні сили. Існування ЗУНР створило реальну базу для майбутньої боротьби за відновлення Української соборної держави.
Історія боротьби за державне відродження України свідчить, що успіх міг бути досягнутий у важкий період 1917—1920 pp. тільки за умов згуртованості народу, його солідарності. На жаль, цього не трапилося.
