Найчисельнішу групу населення складав трудящий люд. Годувальниками суспільства були селяни. їх переважну більшість, на відміну від Центральної і Західної Європи, складали вільні особи – смерди. Вони вели своє господарствойшов процес формування привілейованого стану – «людей війни», на вершині якого перебували великий князь і залежні від нього князі. Зростали чисельність і вплив бояр, лави яких поповнювали представники родоплемінної знаті підкорених земель та верхівки дружинників., володіли землею, виплачували данину.
З розвитком міст зростала чисельність ремісників, торгівців і купців. Ремісники-ковалі виготовляли із заліза зброю та різноманітні знаряддя праці, предмети хатнього начиння. Гончарі виробляли посуд. Розвивалися ремесла з обробки кістки, шкіри, дерева, каменю. Поширювалося прядіння, ткацтво, виготовлення одягу, взуття. Торгівці та купці займалися продажем і купівлею товарів. Найбільш знедоленими були челядь (різні групи залежного населення), котру дарували й продавали, та холопи, становище яких мало чим відрізнялося від рабства.Виникнення міст започаткувало нову епоху в розвитку середньовічного суспільства, оскільки саме містам судилося стати центрами політичного, економічного й культурного життя, носіями і рушіями прогресу. Суспільний розвиток Русі ІХ-Х ст. створив умови для утвердження ранньосередньовічних відносин і започаткував формування соціальних верств.
