Найвищим керівним органом громади була копа, копний сход або віче. Віче розглядало такі питання: вибори "посадових" осіб, розподіл і перерозподіл земельних ділянок, питання про оренду, визначення земель під відповідні сівозміни.. Вибори "посадових" осіб проводилися переважно через три роки : отамани, старости, війти, солтиси та ін. Після обрання головний урядник присягав "на хрест", давав слово чесно служити громаді, не допускати свавілля, виконувати волю сходу, копи, віча. Важливою функцією сільської громади вважалася турбота про дотримання всіма її членами норм звичаєвого права. Реформи 1848 і 1861 pp. суттєво змінили економічні й правові умови існування та життєдіяльності громади. Насамперед це виявилося у зміні форм власності на землю. Земля, якою селяни раніше тільки користувалися, зі скасуванням панщини переходила у їхню власність (здебільшого за викуп) .До спільних матеріальних обов'язків кожного селянського двору перед громадою належало внесення відповідної лепти.
