. Поняття двір включає в себе житло, господарські будівлі та прилеглий до них невеликий виробничий майданчик. В українців, на відміну від інших східнослов'янських народів, зокрема росіян, побутували виключно відкриті зверху двори, в яких простір між житловими та господарськими будівлями не перекривався дахом. відомі три типи забудови дворів: вільний, зімкнутий і замкнутий. При вільному типі забудови двору житло та господарські будівлі розміщалися окремо одне від одного. Особливість зімкнутого типу забудови двору полягала в тому, що житло та господарські будівлі повністю або частково блокувалися між собою і були вкриті спільним дахом. Зімкнутий двір об'єднуючи під спільним дахом найчастіше хату, сіни, комору, стайню, стодолу та деякі інші приміщення, давав змогу господареві ("ґазді") у морозний чи дощовий день виконувати низку необхідних робіт, зокрема по догляду за худобою, практично не виходячи за межі "хижі".
