Будинок дитини є комунальним закладом охорони здоров'я для медико-соціального захисту дітей-сиріт, дітей, які залишились без піклування батьків, а також дітей з вадами фізичного та розумового розвитку.
Основними типами будинків дитини є:
а) будинок дитини загального типу - для медико-соціального захисту здорових дітей-сиріт (I - II груп здоров'я), дітей, які залишилися без піклування батьків, віком від народження до трьох років. Крім дітей цієї категорії, тут можуть знаходитись діти, які мають сім'ю, проте утримання та виховання їх у сім'ї з поважних причин (хвороба годувальника, тривале відрядження, навчання тощо) неможливе, а також діти із затримкою розумового та фізичного розвитку внаслідок несприятливих умов виховання;
б) спеціалізований будинок дитини - для медико-соціального захисту дітей-сиріт, дітей, які залишились без піклування батьків, з вадами фізичного та розумового розвитку (III - V груп здоров'я) віком від народження до чотирьох років, а також:
з органічним ураженням нервової системи та порушенням психіки;
з органічним ураженням центральної нервової системи, в тому числі з дитячим церебральним паралічем без порушення психіки;
з порушенням функції опорно-рухового апарату та іншими вадами фізичного розвитку без порушення психіки;
з порушенням слуху та мови;
з порушенням мови;
з порушенням зору (сліпі, слабозорі);
тубінфікованих, хворих з малими та згасаючими формами туберкульозу, ВІЛ-інфікованих.
У спеціалізованих будинках дитини можуть організовуватись 1 - 2 групи для здорових дітей.
