Засоби масової інформації є потужним джерелом новин і фактів, їх матеріали підлягають системному моніторингу і аналізу розвідувальними службами, апаратом органів державної влади, експертами політичних, комерційних структур. Результати аналізу містять огляди преси - послідовний розгляд, аналіз, оцінювання публікацій ЗМІ на певну тематику або характеру публікацій в одному з них. Огляди преси бувають загальними (фронтальне, послідовне вивчення преси) і тематичними (на основі конкретних потреб або тематичної спрямованості ЗМІ).
За матеріалами преси готують дайджести (англ. digest - нарис, резюме) - стислий виклад матеріалів з інших видань. У них відображають головні положення основних матеріалів. Із дайджестами періодично ознайомлюються лідери політичних партій, керівники фірм (організацій), завідувачі підрозділів та ін.
У процесі нагромадження й оброблення інформації активно використовують контент-аналіз - кількісний метод аналізу, який полягає у цілеспрямованому вивченні носіїв інформації щодо наявності (повторюваності) у них певних мотивів, аргументів, що дає підстави для висновків про актуальність, масштаби суспільно-політичних, економічних процесів і явищ, ставлення до них певних індивідів, спільнот. Контент-аналіз виник наприкінці XIX ст. у відповідь на необхідність пошуку змістових одиниць, загальних, постійних і змінних параметрів друкованих матеріалів, аналізу текстів, передусім газетних. На сучасному етапі при його здійсненні активно послуговуються комп'ютерними технологіями.
Суть контент-аналізу полягає у виокремленні в тексті ключових понять, інших змістових одиниць, підрахунку частоти їх вживання, у зіставленні різних елементів тексту один з одним, а також із загальним обсягом інформації.
Основними етапами контент-аналізу є:
-формулювання програми дослідження;
-визначення частин текстів, достатніх для аналізу всього масиву публікацій, які забезпечують репрезентативність (показовість) вибірки;
- визначення єдиного семантичного тлумачення ключових понять дослідження;
-складання коду, переліку характеристик тексту, що відповідають завданням дослідження (одиниць аналізу);
-складання робочого документа, кодованої картки й інструкції для роботи з текстом;
-розроблення кошторису дослідження;
-комп'ютерне оброблення даних;
-репрезентація (представлення) результатів дослідження.
Порівняно з іншими методами контент-аналіз вимагає великих витрат часу та інших ресурсів.
Менш затратним є експрес-аналіз - кількісний підрахунок змістових елементів тексту (тема, факт, конфлікт, аргумент, узагальнення), облік якісних характеристик публікацій (актуальність, відповідність меті, інформативність, доказовість, конструктивність). Ці характеристики кодують (позначають цифрами) і фіксують при читанні тексту.
Аналіз матеріалів ЗМІ є важливим елементом професіоналізму співробітника ПР-структури. Його результати сприяють пошуку оптимальних шляхів розв'язання проблем, прогнозуванню розвитку тенденцій, перспектив функціонування соціально-економічного, політичного суб'єкта, моделюванню соціально-інженерних заходів щодо підвищення його іміджу в соціумі, конкретних середовищах. Для цього ПР-фахівцям необхідно знати специфіку діяльності ЗМІ і певних їх типів, уміти аналізувати оприлюднену інформацію і порівнювати її з отриманою з інших джерел, а також з власним розумінням ситуації.