До нетрадиційних методів збору інформації належать: журналістське розслідування; опитування; фокус – групи; контент – аналіз; експеримент; статистика; метод «маски». Журналістика знає такі типи спостережень, як відкрите і приховане, включене і невключене. Сутність їх полягає в тому, що журналіст стає на певний час членом якого-небудь колективу, організації, закладу, установи, щоб досконало, впритул, з близької відстані вивчити їх діяльність, настрої людей, умови праці, механізми здійснення фінансових чи бартерних операцій. Відкрите спостереження передбачає обізнаність навколишніх з тим, що їх вивчають, приховане - відсутність такої обізнаності. Журналіст має уникати прихованого збирання інформації, за винятком випадків, коли за допомогою відкритих методів не вдається висвітлити важливу для суспільства інформацію. На жаль, це трапляється досить часто. У цьому разі можна використовувати метод прихованого спостереження, або, як його ще називають, «метод «маски». Проте необхідність використання прихованих методів збирання інформації має бути обов’язково пояснена у матеріалі. Метод «маски» дає факти журналісту вже у степені. Метод «маски» дає можливість зібрати інформацію зсередини, уникнути перекручень. І ще один важливий плюс методу «маски» в тому, що він дозволяє забезпечити високу достовірність і справжність відображуваної дійсності. Метод «маски» – надзвичайно ефективний не тільки для написання репортерських матеріалів, але й матеріалів аналітичної та художньо-публіцистичної групи жанрів. Отже, у журналістиці є дозволені та недозволені методи прихованого збирання інформації. До дозволених належить так званий метод «маски». Журналіст здійснює приховане спостереження, не відкриваючи свій фах та завдання. Використання цього методу має бути обґрунтоване серйозними причинами: тим, що відкритими методами суспільно важливу інформацію здобути не вдається. Крім того, при використані методу «маски» слід обережно ставитися до оприлюднення інформації, щоб не завдати невиправданої шкоди тим людям, які оточували журналіста, сприймаючи його за представника іншої професії. Метод «маски» як новітній метод збирання інформації у журналістській діяльності та оновлений метод «журналіст змінює професію» надзвичайно ефективні для розробки концепції інвестигативної журналістики, та цілком продуктивні для збирання фактажу для аналітичних жанрів.
 |
|
||||||
Метод “маски”: методика проведення.До нетрадиційних методів збору інформації належать: журналістське розслідування; опитування; фокус – групи; контент – аналіз; експеримент; статистика; метод «маски». Журналістика знає такі типи спостережень, як відкрите і приховане, включене і невключене. Сутність їх полягає в тому, що журналіст стає на певний час членом якого-небудь колективу, організації, закладу, установи, щоб досконало, впритул, з близької відстані вивчити їх діяльність, настрої людей, умови праці, механізми здійснення фінансових чи бартерних операцій. Відкрите спостереження передбачає обізнаність навколишніх з тим, що їх вивчають, приховане - відсутність такої обізнаності. Журналіст має уникати прихованого збирання інформації, за винятком випадків, коли за допомогою відкритих методів не вдається висвітлити важливу для суспільства інформацію. На жаль, це трапляється досить часто. У цьому разі можна використовувати метод прихованого спостереження, або, як його ще називають, «метод «маски». Проте необхідність використання прихованих методів збирання інформації має бути обов’язково пояснена у матеріалі. Метод «маски» дає факти журналісту вже у степені. Метод «маски» дає можливість зібрати інформацію зсередини, уникнути перекручень. І ще один важливий плюс методу «маски» в тому, що він дозволяє забезпечити високу достовірність і справжність відображуваної дійсності. Метод «маски» – надзвичайно ефективний не тільки для написання репортерських матеріалів, але й матеріалів аналітичної та художньо-публіцистичної групи жанрів. Отже, у журналістиці є дозволені та недозволені методи прихованого збирання інформації. До дозволених належить так званий метод «маски». Журналіст здійснює приховане спостереження, не відкриваючи свій фах та завдання. Використання цього методу має бути обґрунтоване серйозними причинами: тим, що відкритими методами суспільно важливу інформацію здобути не вдається. Крім того, при використані методу «маски» слід обережно ставитися до оприлюднення інформації, щоб не завдати невиправданої шкоди тим людям, які оточували журналіста, сприймаючи його за представника іншої професії. Метод «маски» як новітній метод збирання інформації у журналістській діяльності та оновлений метод «журналіст змінює професію» надзвичайно ефективні для розробки концепції інвестигативної журналістики, та цілком продуктивні для збирання фактажу для аналітичних жанрів.
|
|||||||
|
|||||||
