Білет 22
Завдання 1
- Грошовий обіг – це рух грошей у готівковій та безготівковій формах, який обслуговує реалізацію товарів і нетоварні платежі в господарстві.
Одним з найважливіших законів грошового обігу є закон який визначає кількість грошей необхідних для обігу. Закон грошового обігу передбачає що протягом певного періоду в обігу має бути певна, об’єктивно зумовлена грошова маса. Він з*ясовує внутрішні зв’язки між кількістю грошей в обігу і масою товарів, рівнем цін, швидкістю обороту грошей.
КГ=СЦ-К+П-ВП/О
КГ-кількість грошей необхідних для обігу, СЦ-сума цін товарів, реалізованих протягом року, К – сума цін товарів проданих у кредит, П – платежі за кредити минулого року, ВП – платежі які взаємно погашаються, О – швидкість обороту однієї грошової одиниці за рік. Крім класичної формули визначення кількості грошей в обігу є ще й формула Фішера: MV=PQ, М – маса грошей в обігу, У – середня швидкість обігу грошей, Р – середній рівень цін на товари та послуги, Q- кількість товарів та послуг представлених на ринку.
Модель Ірвінга Фішера
Ця модель пов'язана з виявленням правил поведінки домогосподарств як суб'єктів економіки з приводу прийняття рішень стосовно поточного та майбутнього споживання. Головним обмежувачем споживання є рівень доходу. Його називають бюджетним обмеженням. Приймаючи рішення стосовно того, від якої частки споживання у поточному доході слід відмовитись сьогодні, щоб максимізувати споживання у майбутньому, слід розглянути між часове бюджетне обмеження.
Модель Фішера ґрунтується на тому, що споживання залежить не тільки від поточного доходу, а і від очікуваного доходу впродовж всього свого життя. Але для тих, хто хотів би, але не може отримати позики, обсяг споживання залежить від обсягу поточного доходу.
- Аграрні відносини являють собою особливу систему економічних відносин, що складається в суспільстві щодо земельної власності, землеволодіння і землекористування в сільському господарстві.
Їх специфіка визначається тим, що головним і не відтвореним засобом виробництва агрокультури є земля. Розподіл землі між класами і соціальними групами в різних економічних системах визначає характер аграрних відносин, що складаються в них, породжуючи часом гострі протиріччя в суспільстві. Радикальні вирішення цих протиріч здійснюються в ході прогресивних аграрних реформ, мета яких - створення таких умов, у яких би безпосередній виробник займав положення хазяїна на землі, вільно вибираючи виробничий напрямок для свого господарства, розпоряджався зробленим продуктом і доходом.
Аграрні відносини - це вся сукупність економічних відносин, що виникають у сільськогосподарському виробництві за виробництвом розподілу, обміну і споживання сільськогосподарської продукції.
Основу аграрних відносин складають відносини землеволодіння і землекористування.
Об'єктами аграрних відносин є: земля, земельна рента, сільськогосподарська продукція, засоби виробництва.
Суб'єкти аграрних відносин — це капіталісти-орендарі, землевласники, наймані сільськогосподарські робітники, фермери, селяни, держава. Типовою для сільського господарства є ситуація, за якою земельна ділянка здається в оренду. При цьому кожен суб'єкт аграрних відносин, володіючи властивим тільки йому одним фактором виробництва, одержує віддачу від цього ресурсу.
Землевласник здає в оренду земельну ділянку й одержує за це земельну ренту як складову частину орендної плати.
Капіталіст-орендар орендує земельну ділянку, вкладає в нього капітал і дістає середній прибуток.
Наймані сільськогосподарські робітники обробляють земельну ділянку, вкладають у неї свою працю і за це одержують заробітну плату.
Дотепер ще в сільському господарстві зберігаються напівфеодальні форми оренди землі.
Форми оренди землі:
Скіпщина - це форма оренди землі, при якій орендна плата вноситься часткою врожаю (до половини врожаю).
Половинщина — форма оренди землі, при якій орендна плата вноситься половиною врожаю; чи різновид скіпщини, при якій орендна плата вноситься половиною врожаю.
Суборенда - це повторна здача в оренду орендованої ділянки землі. Як відомо, у промисловості при визначенні орендної плати за користування яким-небудь об'єктом, її основу складає вартість самого об'єкта. Навпроти, у сільському господарстві основу орендної плати за користування землею складає земельна рента.
Орендна плата за користування землею визначається за формулою
АП=ЗР+А+%к,
де А — амортизація споруджень і будівель на землі; ЗР - земельна рента;
%к — відсоток на поміщений у землю капітал. Звичайно він дорівнює банківському відсотку і показує мінімальну границю економічної ефективності використання об'єкта, тому що, якщо землю продати і виручені гроші покласти в банк, то з банку на поміщений капітал можна щорічно одержувати доход у вигляді банківського відсотка.
Орендна плата за оренду цілинних і перелогових земель збігається із сумою земельної ренти.
Завдання 2
1. в 2. в 3. в 4. б 5. б
Завдання 3
1. Криза - це значне порушення рівноваги в господарській системі, що часто супроводжується втратами й розривом нормальних зв'язків у виробництві й ринкових відносинах, що, в остаточному підсумку, веде до дисбалансу функціонування економічної системи в цілому.
2. Монополістична конкуренція - це така ринкова ситуація, за якої відносно велика кількість невеликих виробників пропонують схожу, але не ідентичну продукцію.
3. Норма прибутку - це відносний показник інтенсивності виробництва і виражається у відсотках.
4. Чек – це письмове розпорядження власника поточного рахунка в банку про виплату готівки або перерахування з його рахунку на інший рахунок певної суми грошей.
5. Предмети праці - це комплекс речей, на які людина впливає в процесі виробництва з метою створення матеріальних благ.
Завдання 4
Дано:
∆Wномінальна = 5,4%
∆Wреальна = - 4,7%
Знайти:
∆В життя -?
Розв*язання:
Вважатимемо, що початково всі показники дорівнювали 1, тобто 100%, тоді:
Wном = 1,054, а Wреал = 0,953
Вж = 1, 054 : 0,953 = 1,106
∆В життя = 1,106 – 1 = 0,106
Відповідь: якість життя зросла на 10,6 %