пользователей: 21258
предметов: 10464
вопросов: 177980
Конспект-online
зарегистрируйся или войди через vk.com чтобы оставить конспект.
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ


Інтерес

Білет №11

 

Завдання 1

1. Інтерес (від лат. іпteresse - мати важливе значення) - форма вияву потреби, усвідомлене прагнення людини до її задоволення.

Економічні інтереси є сутнісною характеристикою рушійних сил формування та розвитку економічних суб'єктів.

Економічні інтереси - усвідомлене прагнення суб'єктів господарювання до задоволення економічних потреб, що є об'єктивним спонукальним мотивом їхньої господарської діяльності.

За своєю сутністю економічні інтереси є об'єктивними. Вони відображають місце і роль суб'єктів господарювання у системі суспільного поділу праці та економічних відносин. Водночас економічні інтереси є суб'єктивними і завжди мають своїх носіїв.

Суб'єкти економічних інтересів - окремі індивіди, домогосподарства, колективи (групи) людей, суспільство в цілому.

Об'єкти економічних інтересів - економічні блага (товари, послуги, інформація тощо).

Плюралізм економічних потреб породжує багатоманітність економічних інтересів, які утворюють складну та динамічну систему, багатовимірну у фазах відтворення, у просторі та часі, у статиці та динаміці. Економічні інтереси суспільства можуть бути класифіковані за різними критеріями, а саме:

За суб'єктами:

- особисті;

- колективні, групові;

- суспільні.

За нагальністю, важливістю:

- головні, першочергові;

- другорядні.

За часовою ознакою:

- поточні;

- перспективні. За об'єктами:

- майнові;

- фінансові;

- інтелектуальні тощо.

За ступенем усвідомлення:

- дійсні;

- уявні.

За можливостями реалізації:

- реальні;

- утопічні.

Суб'єкти економічних відносин є виразниками специфічних економічних інтересів. У ринковій економіці:

- економічні інтереси домашніх господарств спрямовані на максимізацію загальної корисності з урахуванням існуючих ціні доходів;

- економічні інтереси підприємців спрямовані на максимізацію прибутку, зниження витрат і підвищення конкурентоспроможності продукції;

- економічні інтереси держави спрямовані на реалізацію потреб суспільства в цілому.

За територіальною ознакою виокремлюють такі економічні інтереси:

- муніципальні;

- регіональні;

- національні;

- об'єднання держав;

- загальнолюдські (глобальні).

2. У формуванні та розвитку економічної та соціальної структури суспільства велику роль відіграє державне регулювання. Одним з механізмів, що дозволяють державі проводити економічну і соціальну політику, є фінансова система суспільства. Центральне місце в системі фінансів належить державному бюджету. Існують такі визначення бюджету:

Державний бюджет - це централізований фонд грошових ресурсів, що знаходяться в розпорядженні уряду і використовуються для утримання державного апарату, збройних сил і сил правопорядку, також для здійснення соціально-економічних функцій.

Державний бюджет складається з двох взаємозалежних і взаємодоповнюючих один одного частин: доходної і витратної. Доходна частина показує, звідки надходять кошти для фінансування діяльності держави, які верстви суспільства відраховують на утримання держави найбільше зі своїх доходів. Видаткова частина показує, на які цілі спрямовуються акумулюються державою кошти.

Головними джерелами доходу державного бюджету є податки:

- Податки на доходи фізичних і юридичних осіб;

- Податки на товари та послуги (ПДВ, податок з продажів, акцизи, мита);

- Податки на капітал (на спадщину, майно, землю і т.д.).

Податки поділяються на прямі, які стягуються з фізичних та юридичних осіб, і непрямі, які стягуються шляхом встановлення надбавки до ціни товарів і послуг.

Податкова політика являє собою діяльність держави у сфері податків і є однією зі складових економічної і фінансової політики.

Взагалі податкова політика є одним із елементів системи оподаткування, вона визначає, по-перше, яку частку ВВП (валового внутрішнього продукту) за допомогою податків вилучити до бюджету, по-друге, як ця частка має розподілятися між окремими платниками податків, між окремими територіями, між соціальними верствами населення.

Податкова політика передбачає: встановлення і зміну податкової системи (визначення видів податків, а також ролі кожного з них у формуванні бюджету); визначення податкових пільг, податкових ставок, їх диференціацію; визначення податкоспроможності даного регіону; визначення механізму обчислення і зарахування податків до відповідних бюджетів.

За допомогою певної податкової політики можна регулювати соціально-економічні процеси, такі як обсяг виробництва, зайнятість, інвестиції, розвиток науки і техніки, структурні зміни, ціни, зовнішньоекономічні зв’язки, рівень життя, рівень споживання певних товарів.

Держава через податки може мобілізувати значні ресурси в своє розпорядження. але недосконала система їх розподілу та використання може звести нанівець усі добрі наміри.

Через діяльність держави у сфері оподаткування знаходять свою реалізацію суспільні, колективні, особисті інтереси та еволюційний розвиток податкових відносин відбувається у напрямі оптимального співвідношення між задоволенням кожного з них. Виконання завдань зі здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством, покладено на податкові органи.

 

Завдання 2

1. в      2. б      3. б      4. б      5. в

 

Завдання 3

1. Суспільний поділ праці – відокремлення різних видів трудової діяльності в межах світового господарства (в тому числі окремих регіонів), національної економіки й окремого підприємства, внаслідок чого значно зростає продуктивність суспільної праці.

2. Біржа – це установа, де здійснюється купівля-продаж масових товарів (товарна біржа), цінних паперів (фондова біржа), валюти (валютна біржа), нерухомого майна (біржа нерухомого майна), робочої сили (біржа праці). Як правило, біржа - це приватне, акціонерне товариство, акції якого за стандартом не приносять дивідендів, а лише надають право здійснювати торгові операції.

3. Просте відтворення — це відновлення процесу суспільного виробництва з року в рік у незмінних масштабах.

4. Демонополізація – здійснювана державою та її органами політика, спрямова­на на стримування монополізму (переважання на ринку одноосібного виробника, постачальника, продавця) й од­ночасно на розвиток конкуренції, шляхом сприяння ство­ренню та існуванню конкуруючих підприємств, фірм, компаній тощо.

5. Заробітна плата – винагорода, обчислена, зазвичай, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.


23.06.2015; 22:03
хиты: 46
рейтинг:0
Общественные науки
экономика
политическая экономия
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2016. All Rights Reserved. помощь