Методи пізнання економічних процесів і явищ

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ №5

Завдання 1.

1. Методи пізнання економічних процесів і явищ.

Метод –це є щлях дослідження предмета науки.

Як і будь яка наука, політична еконмія використовує як загально наукові,так і спецефічні методи дослідження. Розглянимо детально кожний з них: 1) Діалектичний метод, основа якого заклали давньогрецьки мислителі і розвинув Гегель. Він грунтується на принципах, що усі явища та процеси постійно розвиваються і змінюються, розвиток будь якого явища іде від простого до складного, рушійною силою розвитку, що зумовлює перехід від простого до складного, є єдність та боротьба протилежностей. Діалекти чний метод передбачає застосування методу наукової абстракції. 2)метод наукової абстракції полягає у звільнені уявлень про предмет дослідження від всього випадкового, одиничного, тимчасового та у виявлені в ньому сутєвого, постійного, типового. Результат методу – теор абстракції, наукові поняття, категорії ек закони. 3) аналіз і синтез. Аналіз являє собою процес розкладання цілого на окремі частини, а синтез – поєднання різних елементів в єдине ціле. Аналіз дає можливість вивчити окремі боки субєкта, зоробити ряд наукових абстракцій, виявити певні поняття. Наступне поєднання їх пад час синтезу призводить до більш глибокої сутності цілого. Агаліз і синтез взаємоповязані, взаємодоповнюючі і складають разом один з найпошириніших методів дослідження. 4)Стасти тичний метож –  застосовується практичною діяльністю що до управління економікою. Використовує обтимальні дані статистики у кількісному аспекті, досліджує масові явища, виявляє тенденції розвитку. 5) економічне моделювання – зпрощена картира реальності, абстракція, узагальнення ек дійсності. Дозволяє не лише краще зрозуміти механізм фінансування сучасної економіки, а й передбачити стан її в майбутньому 6) експерементальний метод передбачає активне втручання у перебіг дослідження, що характерезує розвиток НГ вцілому або в окремих ланках, в реальних або в спецц створених умовах. Суть методу в тому, щоб дослідити поведінку конкретного обєкта або процесу під впливом деяких чинників. Використовується для перевірки гіпотез і побудованих теорій.7) метод індукції і дедукції. Метод індукції означає виведення узагальнеь теоретичних висновків на основі вивчення окремих фактів. Він доповнюється методом дедукції – побудова узагальнюючих теоретичних висновків, і стеність яких перевіряється аналізом явищ, що до яких цей висновок зроблений. Зайтосовується після того, як накопиченно та теоретично обгрунтовано емпірічний матеріал з метою його систематизації, виведення усіх наслідків і узагальнень. Ці два методи взаємоповязані. Також ПЕ використовує і багато інших методів(математ, порівняльний, графічний, поєднання іст і логіч підходів)

1. Закон вартості, його сутність, механізм дії та функції.

Закон вартості є законом функціонування і розвитку товарного виробництва

Закон вартості — це закон, який передбачає, що виробництво й обмін товарів мають здійснюватися на основі їхньої вартості, тобто як обмін еквівалентів.

Якщо вартість товару по­винна детермінувати два фактори — витрати праці та ступінь цінності його для споживача, то еквівалентність обміну, відповідно до закону вартості, припускає еквіва­лентність обох факторів.Закон вартості діє через відхилення цін від вартості. Коливання цін є механізмом дії закону вартості. Функції: Регулює пропор­ції суспільного виробництва, ос­кільки на його ос­нові проходить стихійний розпо­діл (через ринок) капіталів і робочої сили між окреми­ми галузями виробництва; Стимулює розви­ток продуктив­них сил, спонука­ючи товаровироб­ника вводити нову техніку і вдоско­налювати методи організації вироб­ництва; Обумовлює дифе­ренціацію това­ровиробників, тобто збагачення одних і банкрут­ство інших. Закон вартості спричиняє диференціацію, розшаруван­ня товаровиробників. В умовах конкуренції відповідно до закону вартості економічні переваги стимулюють дії товаровиробників, які домоглися зниження індивідуальної вартості своїх товарів порівняно із суспільною, і навпаки, потерпають ті товаровиробники, у яких індивідуальна вартість товару вища за суспільну.

Завдання 2.

1. а)

2. а)

3. а, б, в, г, д)

4. а)

5. а)

Завдання 3.

1. Деномінація – це зміна (збільшення) номінальної вартості грошових знаків з метою стабілізації валюти чи спрощення розрахунків.
2. Інфляція попиту  – це порушення рівноваги між попитом і пропозицією з боку попиту.
3. Споживання – це процес задоволення потреб матеріальними і духовними благами.
4. Ринкова інфраструктура – це різні установи, підприємства, організації, що обслуговують різноманітні види ринків, створюють сприятливі умови для їхнього ефективного функціонування.
5. Кооперація праці – це єдність і узгодженість спільних дій окремих працівників, трудових колективів та сукупних працівників національних господарств у процесі відтворення матеріальних і духовних благ.