пользователей: 21212
предметов: 10450
вопросов: 177346
Конспект-online
зарегистрируйся или войди через vk.com чтобы оставить конспект.
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ


Зародження і основні етапи розвитку політичної економії

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ №1

Завдання 1.

  1. Зародження і основні етапи розвитку політичної економії.

         Політична економія — це наука про основні закономірності розвитку економічної системи, поведінку і діяльність людей у виробництві, розподілі і споживанні життєвих благ з метою задоволення своїх потреб.

Політична економія - належить до системи сусп. наук, вивчає такі сусп відносини і закони, які належатьдо базових у житті суспільного, оскількі вони – складова суспідбного  виробництва.

Назва Економіка походить від грецького “Оikonomike” де Оікос – означ будинок, госп, а Nomos – закон. Вперше термін застосував Арістотель у 3-тис до н.е. Протягом 17-19 ст виділислися такі основні етапи розвитку економічної науки: Меркантелізм, фізіократи, класична політична економія (марксизм, марженалізм) Як система знань економічних процесів та явищ економічна наука почала розвиватись лише в 16-18 ст, коли ринкове господарство почало ставати загальним. Стародавні мислителі досліджували проблеми введення домомашніх господарств, грошей, податків, торгівлі, тобто лише окремі сторони економ. процесів. Політична економія – вивчає такі суспільні відносини і закони, які належать до базових в житі суспільства оскільки є складовими суспільнового виробництва.

  • Меркантелізм – (Антуан де-Монкрентьєн, Манн, Юм) Вони важали що джерело багацтва – сфера обігу, торгівля, а саме багацтво ототожнювали з накопиченням грошей (золото срібло). Термін політична економія – запропонував де-Монкрентьєн у своїй праці “закони суспільного господарства (трактат з політичної економії)” – 1615р
  • Фізіократи – (Француа Кене, Тюрго, Мірабо, Норе) акцент доследження перенесли на природу і виробництво, але джерело багацтва – тільки праця у сільському господарстві. Усі інші сфери безплідні, а праця у них лише покриває витрати на їхнє існування.
  • Класична політична економія – (Уільям Петі, Сміт, Рікардо) виникла з розвитком капіталізму, її представники зосереджують увагу на аналізі економічних явищах і закономцірностяхї розвитку всіх сфер виробництва. Саме вони започаткували трудову теорію вартості, а ринок розглядають як саморегулюючу систему. В цей період політична економія зявилась як наука.
  • Марксизм – (Маркс, Енгельс) досліджували систему законів капіталістич суспільства з позиції роб класу. Зробили аналіз розвитку форм вартості, запропонувапли концепції додаткової вартості, грошей, продуктивності праці, відтрорення, економічних криз, земельної ренти. Досліджували виробничі відносини в процесі виробництва.
  • Маржиналізм - (Менгер, Візер, Джеванс, Вальрас) виник в Австралії 19-20ст. Ця теорія що пояснює економічні процеси та явища, виходячи з використання граничних, крайніх, величин, які характерезуютьне внутрішню сутність самих явищ, а їхню зміну у звязку зі зміною інших явищ. Включає 3 школи: Австалійська, Англійська, Амереканська.

Сьогодні існують різні підходи до вирішення ек проблем: Неокласицизм, кейнціанство, інституціоналізм, неокласичний синтез.

 

  1. Міжнародна економічна інтеграція, її організаційні форми. Проблеми інтеграції економіки України в світове господарство.

Міжнародна економічна інтеграція - це вища форма прояву інтернаціоналізації господарського життя світової спільноти. В загальному вигляді економічну інтеграцію можна визначити як об’єктивний процес розвитку глибоких стійких взаємозв’язків і поділу праці між національними господарствами і виникнення міжнародних господарських комплексів як в рамках груп держав, так і в глобальному масштабі.

Міжнародна економічна інтеграція являє собою комплексний феномен, що охоплює не тільки економіку, але й весь соціум. Вона пронизує різні сфери суспільного життя країн, які інтегруються, і створює діалектичну єдність об'єктивних і суб’єктивних процесів.

Україна має необхідні передумови для входження у світове господарство та отримання певного місця в системі міжнародного поділу праці. Серед них - наявність сировинних ресурсів, родючих земель, дешевої та відносно освіченої робочої сили, рекреаційно-туристичних можливостей, значного науково-технічного та інтелектуального ринку товарів і послуг, вигідне геололітичне становище "моста" між Західною Європою та Азіатським континентом, спільного географічного та економічного простору з країнами східної Європи.

У процесі ринкової трансформації економіки України необхідно досягти двох цілей: здійснити реструктуризацію національної економічної системи на ринкових засадах з урахуванням внутрішніх можливостей і одночасно вийти на світові ринки на основі використання наших потенційних конкурентних переваг. Зовнішньоекономічний комплекс України є результатом впливу існуючої національної економічної системи, а також основних закономірностей розвитку, притаманних світовому господарству.

Інтеграція України у світовий економічний простір вимагає від неї чіткого визначення стратегічних і тактичних інтеграційних цілей. До стратегічних цілей слід віднести орієнтацію на інтеграційні структури, що розвиваються на основі ЄС. Тактичні цілі полягають у посиленні співробітництва України в межах Економічного союзу країн СНД при збереженні її статусу асоційованого члена, а також із країнами Східної Європи. Це створить умови, з одного боку, для зміцнення її становища на ринках колишнього постсоціалістичного простору, а з іншого — дасть змогу нарощувати експортний потенціал і отримувати ті види товарів, послуг, робочої сили та технологій, в яких Україна відчуває гостру потребу.

Відповідно до існуючих форм міжнародних економічних відносин інтеграція України у світове господарство можлива на основі використання набутих та наявних переваг у цих сферах.

Економіка України на початок XXI ст. вимагає докорінної технологічної і технічної модернізації промисловості, будівництва, сільського господарства, транспорту та переорієнтації на вищі світові стандарти з метою забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної продукції. Для цього необхідне максимально ефективне використання можливостей передачі технологій. Це передбачає закупівлю нашими товаровиробниками ліцензій на різні види промислової власності, ноу-хау, надання іноземними фірмами інженерно-консультаційних послуг та ін. Використання прогресивних зарубіжних технологій — це найбільш раціональний спосіб у короткі строки здійснити оновлення основного капіталу, підняти його технічний рівень.

 

Завдання 2.

1. б);      

 2. а);    

 3. а), г);  

4. в);    

 5. б).

Завдання 3.

1.  Амортизація – це процес перенесення вартості основних фондів на вартість новоствореної продукції з метою їхнього повного відновлення.

2.  Девальвація  – це офіційне зменшення золотого вмісту грошової одиниці чи зниження курсу національної валюти щодо золота, срібла, певної іноземної валюти.

3. Банкрутство  – це процес, у якому індивід чи організація, нездатна розрахуватися із кредиторами, за рішенням суду майно боржника розподіляється між кредиторами відповідно до встановленої законом черговості виплати боргів кредиторам, таких як податки і заробітна плата працівникам організації-банкрута.

4. Фондова біржа  – це організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами; акціонерне товариство, яке зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства, статуту і правил фондової біржі.

5. Суспільні блага – це потреби, що виникають у процесі розвитку суспільства в цілому, окремих його членів, соціально-економічних груп населення.

 


23.06.2015; 21:51
хиты: 397
рейтинг:0
Общественные науки
экономика
политическая экономия
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2016. All Rights Reserved. помощь