Під формам суспільної свідомості розуміють різні форми відображення у свідомості людей об'єктивного світу і суспільного буття, на основі якого вони виникають в процесі практичної діяльності. Суспільна свідомість існує і виявляється у формах політичної свідомості, правової свідомості, моральної свідомості, релігійного і атеїстичного свідомості, естетичної свідомості, природно-наукової свідомості.
Існування різних форм суспільної свідомості визначається багатством і різноманіттям самого об'єктивного світу - природи і суспільства. Різні форми свідомості відбивають відносини між класами, націями, соціальними спільнотами і групами, державами і є основою політичних програм. У науці пізнаються конкретні закони природи. Мистецтво відображає світ у художніх образах і т. д. Маючи своєрідний предмет відображення, кожна форма свідомості має свою особливу форму відображення: наукове поняття, моральну норму, релігійну догму, художній образ.
Але багатство і складність об'єктивного світу створюють тільки можливість появи різних форм суспільної свідомості. Реалізується ж ця можливість на основі конкретної суспільної потреби. Так, наука виникає тоді, коли просте емпіричне накопичення знання стає недостатнім для розвитку суспільного виробництва. Політичні та правові погляди та ідеї виникли разом з класовим розшаруванням суспільства.
а) Політична свідомість.
Політична свідомість є своєрідним стрижнем усіх форм суспільної свідомості і займає серед них особливе місце, тому що в ньому відбиваються економічні інтереси класів і соціальних груп, воно робить значний вплив на боротьбу за владу і на всі сфери соціального життя. Політичному свідомості належить провідна роль, так як воно ближче стоїть до економічного базису і висловлює матеріальні та політичні інтереси суб'єктів. Економіка є первинною по відношенню до політики, але й політика здатна впливати на економіку, на рішення її задач, тому що вона є концентрований вираз економіки. А тому політична свідомість в цілому відіграє велику роль у системі суспільної свідомості.
Політична свідомість виконує інтегруючу роль, воно пронизує всі інші форми суспільної свідомості. Звичайно, ця роль дуже складна, так як і політична свідомість може відчувати вплив з боку, наприклад, релігії, права або науки, але провідне вплив зберігається за політичною свідомістю.
Політична свідомість формується з появою класів, держави і політики як сфери суспільного життя, тобто з виникненням політичної системи суспільства. У ньому відбиваються взаємини класів і соціальних груп, їх роль і місце в системі державної влади, а також відносин між націями і державами, основою для єдності цих зв'язків є економічні відносини суспільства.
Політична свідомість - це система знань і оцінок, завдяки яким відбувається свідомість області політики суб'єктами, які виступають у вигляді індивідів, груп, класів, спільнот. Воно є необхідним елементом функціонування і розвитку політичної системи в цілому. Політична свідомість покликана виконувати в суспільстві прогностичну функцію, оціночну, регулятивну і пізнавальну.
Політична свідомість у класовому суспільстві носить класовий характер. Воно не може бути однорідним, бо воно охоплює сферу відносин усіх класів і верств до держави і уряду, сферу взаємин між різними суб'єктами. Політична оцінка дійсності залежить від того положення, яке займає суб'єкт, носій цієї оцінки в даному суспільстві. У державі відбувається зіткнення політичних інтересів у боротьбі за владу, і головною проблемою політичного мислення є пристрій державної влади. Політична боротьба за визначення державного устрою може проходити в різних формах: парламентські дискусії й економічні вимоги, головне обговорення соціальних проблем, насильницькі державні перевороти, соціальні революції.
Політичні інтереси об'єктивні і зачіпають в кінцевому рахунку кожної людини. Життя суспільства пронизана політичними інтересами, концентрують у собі соціальні суперечності і є основою суспільно-активних об'єднань і соціальних зіткнень. У процесі боротьби залучаються до сфери політичних дискусій і інші форми суспільної свідомості: релігія, наука, філософія, право, мистецтво. Таким чином, в залежності від політичних інтересів перебуває не тільки соціально-економічна, а й духовне життя суспільства.
Виділяються рівні політичної свідомості: буденно-практичний та ідеолого-теоретичний.
Буденно-теоретичне політична свідомість виникає стихійно, з практичної діяльності людей, їх життєвого досвіду. Тут взаємопов'язано емоційне і раціональне, досвід і традиції, настрій і стереотипи. Це свідомість нестабільно, бо залежить від конкретних умов життя, емоцій і змінюваного досвіду. У той же час воно багато в чому статично, бо стереотипи заважають гнучкості мислення. У цій свідомості немає прогнозів, теоретичних узагальнень. Завдяки прямій залежності буденної свідомості від об'єктивної економічної реальності в ньому міститься початок теоретичної політичної ідеології класу. Не слід думати, що буденне свідомість містить в собі тільки оману і ілюзії. Незважаючи на стихійність формування повсякденної свідомості, у ньому є цінними і реалістичність суджень, здоровий глузд і перевірені часом аксіоми народної мудрості. Буденне свідомість суперечливо. З одного боку, в ньому міститься здоровий глузд, а з іншого, його висновки не завжди бувають справедливими, тобто його можливості обмежені.
Носіями буденної свідомості є всі члени суспільства, і воно виконує масштабну роль, відбиваючись у масових політичні настрої.
Способом вираження повсякденної свідомості є суспільна психологія, у структуру якої включаються такі елементи, як потреби, інтереси, цінності, традиції, звичаї, емоції, почуття, настрій, подраженіе, сугестивність. Буденне свідомість коректується, шліфується і перевіряється практичним життям. У ньому відбивається ставлення суб'єктів до державної влади, і воно визначається рівнем економічного і соціального життя. Буденне політична свідомість цінне тим, що воно характеризується цілісністю жізнепоніманія і, піддаючись творчої обробці, є основою для теоретичного політичної свідомості.
Теоретичне політична свідомість (ідеологія) характеризується повнотою і глибиною відображення політичної реальності, відрізняючись здатністю до прогнозування, систематизацією поглядів. Воно покликане виробити обгрунтовану політичну програму, спираючись на економічну і соціальну практику. Ідеологія націлена активно впливати на громадську свідомість. У теоретичному політичній свідомості конкретні політичні погляди і інтереси класу чи соціальної групи повинні бути представлені досить стрункою і переконливою теорією і для сучасного функціонування суспільства, і на його перспективний розвиток. Прогресивна ідеологія здатна прискорити соціальний і економічний розвиток суспільства так само, як реакційна може гальмувати його. При цьому слід зазначити, що роль ідеології в суспільстві не повинна бути перебільшеною, тобто політична ідеологія не може йти попереду економіки.
Виробленням ідеології займаються не всі члени суспільства, а фахівці (ідеологи), що присвятили себе політичному творчості та займаються осмисленням законів
суспільного життя. При цьому слід зазначити, що на вироблення теоретичного політичної свідомості роблять значний вплив особистісні якості самих авторів.
Політична ідеологія може надавати великий вплив на суспільну свідомість в цілому, тому що вона є не тільки системою поглядів, але й має державну силу, свою систему пропаганди, використовуючи при цьому науку, право, мистецтво, релігію, всі засоби масової інформації. Проте в сучасних умовах розвитку демократії та гласності необмежену і неконтрольоване вплив пануючої ідеології знижується.
Теоретичне політична свідомість виступає як способу відображення політики і має певну структуру, що включає наступні елементи:
1) система наукових знань про політичне життя, тобто політичні теорії;
2) концепції політичного розвитку, що спираються на реальну політичну практику;
3) політичні ідеї, які є основою для нових політичних теорій;
4) конкретні політичні програми.
Теоретичне політична свідомість покликане спиратися на суспільне буття, хоча та зв'язок має складний і суперечливий характер. Свідомість впливає на соціальну практику, рухає її, перевіряючи істинність політичних поглядів. Саме політична практика є критерієм істинності ідеології.
Політична свідомість покликана закріплювати й удосконалювати досягнутий рівень політичної практики. І ефективність впливу його на суспільство є показником рівня розвитку теоретичного політичної свідомості;
б) правова свідомість.
Правове свідомість найбільш тісно пов'язане з політичною свідомістю, тому що в ньому безпосередньо проявляються і політичні, і економічно е інтереси соціальних груп. Воно надає значний вплив і на економіку, і на політику, і на всі сторони соціального життя.
Під правовою свідомістю розуміється система знань і оцінок, за допомогою яких усвідомлюється сфера права громадськими суб'єктами (індивідами, групами, класами). Правову свідомість виконує в суспільстві регулятивну, оціночну та пізнавальну функції.
