Монологічне мовлення характеризується певними комунікативними, психологічними і мовними особливостями, які вчитель має враховувати у процесі навчання цього виду мовленнєвої діяльності.
Згідно з трьома етапами формування умінь монологічного мовлення виділяють три групи вправ для навчання цього виду МД:
І група — вправи на об'єднання ЗМ рівня фрази у понадфразову єдність (ПФЄ); II група — вправи на створення власного монологічного висловлювання понадфразового рівня; III група — вправи на створення власного монологічного висловлювання текстового рівня (відповідно до вимог чинної програми для даного класу).
Вправи І групи
Мета вправ І групи — навчити учнів об'єднувати засвоєні раніше ЗМ рівня фрази у висловлювання понадфразового рівня. При виконанні цих вправ учні мають оволодіти також засобами міжфразового зв'язку, характерними для того типу монологу, який є метою навчання в даному циклі уроків.
Вправи І групи можна віднести до умовно-комунікативних продуктивних вправ. Ї
Це вправи на приєднання, коли продукована учнем фраза приєднується до фрази, висловленої вчителем, диктором чи іншим учнем,
а також вправи на об'єднання структурно однотипних і різнотипних ЗМ. Вони виконуються в Режимах "учитель-учень" (учень 1, 2, 3 ...),
Вправи II групи
Мета вправ II групи — навчити учнів будувати висловлювання понадфразового рівня, так звані мікромонологи. Це продуктивні комунікативні вправи першого рівня, в яких допускається використання різних опор. Режими роботи: "учень-клас", "учень-група учнів", "учень-учень".
У вправах II групи мовлення учнів не детермінується, а лише спрямовується та мотивується комунікативним завданням.
Вправи III групи
Мета вправ III групи – навчити учнів створювати монологічні висловлювання текстового рівня різних функціонально-смислових типів мовлення в обсязі, який передбачений програмою для певного класу. Вправи III групи належать до продуктивних комунікативних вправ другого рівня. Вони складаються з комунікативного завдання вчителя та висловлювання учня. Комунікативне завданні мотивує висловлювання учня, спонукає його до участі в мовленнєвій іншомовній діяльності та визначає межі висловлювання.
