У процесі засвоєння лексичного матеріалу (так само як і граматичного) можна виділити:
Етапи.
1) етап ознайомлення учнів з новим ЛО – семантизація ЛО;
2) етап автоматизації дій учнів з новими ЛО, де розрізняють
а) автоматизацію на рівні словоформи, вільного сполучення та фрази/речення,
б) автоматизацію на понадфразовому рівні – діалогічної або монологічної єдності.
Далі здійснюється удосконалення дій учнів З ЛО і як результат – ситуативне вживання засвоєних ЛО при висловлюванні своїх думок в усній формі (говоріння) та письмовій формі (письмо), а також контекстне розуміння ЛО при читанні та аудіюванні. Тут ми маємо справу з мовленнєвими вміннями, які ґрунтуються на навичках, у тому числі й лексичних, іншими словами, лексичні навички мають функціонувати в мовленнєвих уміннях.
На середньому ступені зростає роль письмових вправ, особливо тих, що виконуються вдома самостійно. Поряд з умовно-комунікативними вправами використовуються некомунікативні у зв'язку з ускладненням лексичного матеріалу, що потребує використання аналітичних операцій для подолання труднощів, пов'язаних з формою, значенням та вживанням ЛО.
На старшому ступені поряд з подальшою активізацією реального словникового запасу розширюється потенціальний словниковий запас учнів, що підсилює роль вправ з багатозначними, складними, похідними та інтернаціональними словами. При цьому зростає питома вага самостійної роботи учнів з новою лексикою, удосконалюються прийоми користування двомовними словниками.
