однією зі складових іншомовної компетенції є мовна компетенція, яка насамперед передбачає формування фонетичної компетенції як необхідного її компонента.
Уточнюючи базове поняття і поділяючи позицію експертів Ради Європи з мовної освіти, зазначимо, що термін «фонетична (фонологічна) компетенція» слід розуміти як фонетичні знання та навички перцепції та продукції: звукових одиниць (фонем); фонетичних ознак розпізнання фонем; фонетичного складу слів; фонетики речення, тобто просодії речення (наголосу і ритму фрази, інтонації); фонетичної редукції.
Варто також підкреслити, що коректне фонетичне оформлення мовлення дає змогу не лише передавати зміст, а й виражати власне ставлення до співрозмовника та предмета розмови, впливати на комунікантів і таким чином досягати мети висловлювання.
Установлено, що основи формування фонетичної компетенції учнів закладаються на початковому ступені навчання загальноосвітньої школи з подальшим удосконаленням на середньому та старшому ступенях.
Отже, вікові та психологічні характеристики молодших школярів дозволяють використовувати короткі автентичні аудитивні тексти для опрацювання фонетичного матеріалу з метою формування слухо-вимовних та інтонаційних навичок на уроці англійської мови уже на початковому ступені навчання.
Варто зазначити, що, формування фонетичної компетенції має відбуватися у таких напрямках:
· формування орфоепічної правильності мовлення згідно норм англійської мови;
· формування акцентологічної правильності мовлення згідно норм англійської мови;
· формування вміння варіювати фонетичні засоби залежно від мети висловлювання, для впливу на емоції слухача;
· формування вмінь збереження виразності у різноманітних як за стилем, так і за призначенням мовленнєвих ситуаціях.
