Навчання іноземної мови здійснюється на основі дидактичних та методичних принципів.
До дидактичних принципів відносяться: Принцип наочності забезпечується у навч. процесі з іноземної мови створенням відповідних умов для чуттєвого сприймання іншомовного оточення. Принцип посильності передбачає ретельний відбір навчального матеріалу і видів вправ з цим матеріалом з урахуванням рівня підготовки учнів. Принцип міцності. Міцність засвоєного мовного та мовленнєвого матеріалу може бути забезпечена у навчальному процесі шляхом підвищення змістовності навчального матеріалу, здійснення яскравого першого знайомства з новим матеріалом для створення живих образів, пошуку асоціацій, які Виконують роль “гачка” в пам’яті. Принцип свідомості цей принцип передбачає цілеспрямований відбір навчального мовного та мовленнєвого матеріалу, який забезпечує розвиток пізнавальних здібностей учнів. Принцип науковості навчання означає, що учням пропонуються для засвоєння надійно обґрунтовані в сучасній науці положення. Принцип активності передбачає мовл - розумову активність учнів в оволодінні іншомовною мовленнєвою діяльністю. Принцип виховуючого навчання організації навчального процесу, який забезпечує учням можливість проявити себе як особистість, отримати гармонійний і всебічний розвиток. Принцип індивідуалізації урахування індивідуально-психологічних особливостей учня.
В МНІМ виокремлюють специфічні методичні принципи, які набувають при навчанні іноземних мов особливої значущості. Серед них: Принцип комунікативності є одним з провідних. Він означає, що учні мають бути задіяні в усній та писемній комунікації протягом усього курсу навчання ІМ. Цей принцип реалізується завдяки використання типових ситуацій спілкування у різноманітних сферах життя, відбором певного мовного та мовленнєвого матеріалу, методів навчання, вправ. Принцип домінуючої ролі вправ набуває особливого значення. На думку дослідників (М.Уест), до 85% часу на уроці має бути присвяченим виконанню вправ, що спонукає учнів до здійснення мовленнєвих дій, в основі яких полягають мовленнєво-розумові операції.Принцип взаємопов’язаного навчання видів мовленнєвої діяльності (говоріння, читання, письмо, аудіювання) є також важливим. Учні не засвоюють звуки, граматичні структури, лексичні одиниці як окремі компоненти мови; вони засвоюють їх у реченнях-зразках, у діалогах-зразках, у певних ситуаціях мовлення. Учні мають використовувати свої навички і вміння у всіх чотирьох видах мовленнєвої діяльності у комплексі.Принцип урахування рідної мови дозволяє заздалегідь спрогнозувати труднощі, які можуть виникнути у учнів при вивченні ІМ та попередити помилки при навчанні звуків, інтонації, орфографії, графіки, лексики, граматики ІМ тощо.Мовленнєві навички рідної мови в окремих випадках допомагають формуванню іншомовних навичок, в окремих заважають, бо має місце інтерференція рідної мови. Тому вчитель має вирішувати, де він має застосовувати коригуючи вправи, коли є можливість перенести вже сформовані навички, а коли необхідно формувати нові іншомовні навички і вміння.
