Реферування – процес-синтетичного опрацювання інформації, що полягає в аналізі первинного документа, знаходженні найвагоміших у змістовому відношенні даних (основних положень, фактів, доведень, результатів, висновків). Реферування має на меті скоротити обсяг первинного документа за збереження його основного смислового змісту.
Реферат:
1. Вторинний документ, результат аналітично-синтетичного опрацювання інформації, поданий у вигляді стислого викладу наукової праці, вчення, змісту джерела із зазначенням характеру, методики, результатів дослідження та збереженням його мовностилістичних особливостей.
2. Вид письмового повідомлення, короткий виклад головних думок, поєднаних однією темою, їх систематизація, узагальнення й оцінка.
Функції реферату:
1. Інформаційна – реферат подає інформацію про певний документ.
2. Пошукова – реферат використовується для пошуку конкретних тематичних документів та інформації.
Класифікація за певними ознаками:
1. Належність до певної галузі знань.
2. Спосіб характеристики первинного документа (загальні або реферати-конспекти, спеціалізовані або проблемно-орієнтовані реферати).
3. Кількість джерел формування (монографічні – один первинний документ, реферат-фрагменти – складені на окрему частину первинного документа, оглядові або зведені (групові) реферати = залучається кілька або ціла низка тематично споріднених реферованих праць)
4. Форма викладу (текстові, табличні, ілюстровані, змішані).
5. Обсягом або глибиною розгортання теми (короткі (не більше 850 знаків), розширені (10-15% первинного документа).
6. Укладач реферату (автореферати, неавторські).
7. Рівень формалізації реферування (інтелектуальні реферати, формалізовані реферати).
Об’єкти реферування:
· Наукові статті.
· Розділи з монографій, збірник праць тощо.
· Патентні документи.
· Депоновані рукописи.
Як писати реферат:
1. Визначити тезу.
2. Дібрати літературу.
3. Ґрунтовно вивчити літературу, зробити виписки цитат, основних думок.
4. Скласти список розділів, який може бути планом реферату.
5. Продумати план реферату, можливе його розширення.
6. Систематизувати опрацьований матеріал.
7. Остаточно продумати та уточними план реферату.
8. У кінці реферату слід подавати список використаної літератури.
9. Бібліографічний опис джерела списку л-ри оформити відповідно до вимог.
Автореферат – короткий виклад наукового твору самим автором, найчастіше – автореферат дисертації. Призначення – ознайомити наукових працівників з методикою дослідження, результатами й основними висновками дисертації.
Анотування – процес аналітично-синтетичного опрацювання інформації, мета якого – отримання узагальненої характеристики документа, зо розкриває логічну структуру і зміст. Використовується для стислої характеристики наукової статті, монографії, дисертації тощо, а також у видавничій, інформаційній та бібліографічній діяльності.
Анотації виконують 2 основні функції:
1. Сигнальну (подається важлива інформація про документ, що дає можливість встановити основний його зміст і призначення, вирішити чи варто звертатися до повного тексту праці).
2. Пошукову (анотація використовується в інформаційно-пошукових, зокрема, автоматизованих системах, для пошуку конкретних документів).
Складається з 2-ох частин: бібліографічного опису і власне тексту.
За функціональним значенням бувають довідкові та рекомендаційні.
Довідкова анотація уточнює заголовок і повідомляє про автора, зміст, жанр та інші особливості документа, що відсутні в бібліографічному описі.
Рекомендаційна анотація покликана активно пропагувати, зацікавлювати, переконувати в доцільності прочитання документа, тому в рекомендаційних анотаціях є дидактична спрямованість, педагогічні рекомендації, методичні поради тощо, за обсягом вони ширші, аніж довідкові.
За обсягом та глибиною існують описові та реферативні анотації.
Описові узагальнено характеризують зміст первинного документа і подаючи перелік основних тем, що в ньому відображені, відповідають на питання: про що повідомляється в документі?
Реферативні не тільки подають перелік основних тем а й розкривають їх зміст.
План аналізу документа під час складання довідкової анотації:
1. Відомості про автора
2. Відомості про форму (жанр) тексту
3. Предмет, об’єкт або тема
4. Характеристика змісту анотованого документа
5. Характеристика довідкового апарату видання
6. Цільове й читацьке призначення документа
План аналізу документа під час складання рекомендаційної анотації:
1. Відомості про автора
2. Характеристика анотованого твору
3. Оцінка твору
4. Характеристика художньо-поліграфічного та редакційно-видавничого оформлення
5. Цільове й читацьке призначення документа
