Риторика — теорія ораторського мистецтва, науки красномовства, мистецтво презентації.
Закони риторики:
- Концептуальний – формується здатність всебічно аналізувати об’єкт дослідження та вибудовувати систему знань про нього.
- Закон моделювання аудиторії – формує вміння вивчати в системі з групи ознак: соціально-демографічні, соціально-психологічні, індивідуально-особистісні, що визначає портрет аудиторії.
- Стратегічний – формує вміння розробляти програму діяльності на основі розробленої концепції.
- Тактичний – формує вміння працювати з фактами і аргументами, активізує співрозмовника.
- Мовленнєвий – формує уміння володіти мовленням.
- Закон ефективної комунікації – формує уміння встановлювати контакт із аудиторією.
- Системно-аналітичний закон – формує в людині уміння робити висновки з помилок, використовувати набутий досвід.
Розділи риторики:
- Інвенція (винайдення думок) – пошук аргументації.
- Диспозиція (розташування думок) – композиція промови, розташування аргументів.
- Елокуція – винайдення найкращого способу висловлення, пошук переконливих мовних формул.
- Меморія (запам’ятовування) – способи запам’ятовування промови.
- Акція – виголошення промови.
Аргументація у широкому вжитку означає майстерний добір переконливих доказів. В основі аргументації лежить складна логічна операція, що є комбінацією суджень як елементів доведення.
Доведення – сукупність логічних засобів обґрунтування істинності будь-якого судження за допомоги інших істинних і пов’язаних з ним суджень. Структура доведення складається з тези, аргументів, демонстрації.
Теза – це судження, істинність якого потребує доведення.
Аргумент – доказ істинності судження, ті істинні судження, якими послуговуються під час доведення тези.
Демонстрація – показування на прикладі істинності тези, засіб логічного зв’язку між тезою та аргументом, який веде до встановлення бажаної істини.
