Сфера поширення. Науковий стиль можна розглядати як функціональний різновид мови, вживання якого обмежується сферами науки, техніки та освіти.
Призначення. Мета наукового мовлення – повідомлення про результати наукових досліджень, довдення теорій, обґрунтування гіпотез, класифікацій, роз’яснення явищ, систематизація знань.
Твори (жанри) наукового стилю – монографія, наукова стаття, відгук, рецензія, анотація, лекція, доповідь на наукові теми, виступи на наукових конференціях, наукові дискусії тощо.
Загальні ознаки наукового стилю:
- предметність та об’єктивність (об’єктивність містить у собі ті елементи знання, які характеризують явища та факти об’єктивної дійсності містить у собі ті елементи знання, які характеризують явища та факти об’єктивної дійсності. Суб’єкт дії залишається невизначеним, оскільки вказівка на нього в такому разі не є обов’язкова. Виклад ведеться від третьої особи, основна увага зосереджена на предметові наукового опису, змісті, логічній послідовності)
- понятійність, логічна послідовність та завершеність (основними смисловими одиницями наукової мови є поняття, судження, умовиводи)
- смислова точність, ясність (наукова мова – це та ділянка словесної роботи, на якій найгостріше відчувається все, що стосується точності виразу. Точність для науки, а з нею і для її мови, є первинним завданням, йому підпорядковані всі засоби вислову, зокрема наукова термінологія. )
- лаконічність, стислість (реалізація цієї ознаки означає вміння уникнути непотрібних повторів, надмірної деталізації. Кожне слово і вираз служать тут одній меті: якомога стисліше донести суть справи)
- відсутність образності, емоційності
Мовними ознаками наукового стилю є:
- строга унормованість (відповідність нормам літературної мови);
- широке використання абстрактної лексики;
- безособовість; монологічний характер викладу, зумовлений змістом;
- завершеність та повнота висловлювання;
- тісний зв’язок між частинами висловлювання;
- використання лаконічних, але високоінформативних атрибутивно-іменних словосполучень;
- використання умовних знаків та символів;
- первинність писемної форми;
- відсутність підтексту та ін.
Підстилі наукового стилю:
Власне науковий, який поділяють на науково-технічний та науково-гуманітарний. Він пов’язаний з такими жанрами, як монографія, рецензія, наукова стаття, наукова доповідь, курсова, дипломна, магістерська робота, реферат, тези тощо.
Науково-популярний – застосовують для дохідливого. доступного викладу інформації про наслідки складних наукових досліджень для нефахівців. Реалізується в статтях науково-популярних часописів, книжках, призначених для широкого кола читачів.
Науково-навчальний – це мова навчання в усіх типах закладів освіти та мережі просвітницьких установ, товариств. Реалізується в підручниках, посібниках, лекціях, бесідах для доступного, логічного та образного викладу наукової інформації. Не виключає використання образних засобів мови, елементів емоційності.
