Висловлювання — мовленневий твір, створений мовцем в процесі конкретного мовленневого акту. Розглядається в контексті цього мовленневого акту як частина дискурсу.
Термін «висловлювання» вживається у лінгвістичній літературі в двох значеннях :
- як синонім терміну «мовленнєвий акт»
- як позначення для мовленнєвого відтворення, здійсненого в ході мовленнєвого акту й розглядуваного в контексті цього мовленнєвого акту.
Ми використовуємо у всіх випадках, крім прямого цитування, тільки друге його значення.
Прагматику часто розглядають як той компонент граматики, який містить правила («стратегії») інтерпретації реплік у розмові. У цій інтерпретації виявлені:
- мотивування висловлювань і стратегій ведення розмови;
- класи мовних засобів, що втілюють ці стратегії.
У такій концепції правила прагматики виглядають аналогічно синтаксичним і дозволяють витягати з висловлювань приховані презумпції мовця, загальне для співрозмовників знання і т. п. Повний же набір прагматичних правил моделює вживання мови.
