пользователей: 21212
предметов: 10450
вопросов: 177346
Конспект-online
зарегистрируйся или войди через vk.com чтобы оставить конспект.
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

Юнацький вік

35. Психологічні особливості розвитку в юнацькому віці

Вікові межі 15 (18) – 21 (25).

Соц. ситуація розвитку – навчальний заклад/трудова діяльність (колектив).

Провідна діяльність – навчально-професійна. Вибір професії є остаточним.

Новоутворення – професійне та особистісне самовизначення.

Криза 16 років при виборі професії і зміні колективу.

Криза в 21 (22), що пов’язана з почуттям власної значущості і з адаптацією.

Особливості розвитку пізнавальної сфери: набувається інтелектуальна зрілість. Особливо виділяється рівень розвитку мислення, яке стає самостійним, творчим, критичним. Відзначається прогресуюче розвиток теоретичного мислення. Особливості розвитку особистісної сфери: переважають емоційна врівноваженість, почуття психологічної незалежності, розвинений самоконтроль і саморегуляція, об'єктивна позитивна самооцінка, професійне та особистісне самовизначення, здійснюється статева ідентичність, проявляється цілеспрямована потреба в самоактуалізації. Особливості розвитку соціальної сфери: відбувається розширення соціальних зв'язків за рахунок взаємодії з різними (за віком, освітою, соціальним статусом) людьми, набувається поведінкова автономія, творчий характер спілкування, оволодіння культурною, правової, економічної грамотністю.

 

39. Соціальна ситуація розвитку в юнацькому віці

Соціальна ситуація розвитку в старшому шкільному віці зумовлена особливостями перебування учня на порозі самостійного життя, необхідністю особистісного і професійного самовизначення, вибору життєвого шляху. Психологічним центром ситуації розвитку старшокласників стає вибір професії, внаслідок чого у них формується своєрідна внутрішня позиція. Своєрідність її зумовлена зорієнтованістю у майбутнє, сприйняттям теперішнього крізь призму цієї основної спрямованості особистості.

Суттєвою особливістю внутрішньої особистісної позиції старшокласника є зміна характеру потреб, які з безпосередніх перетворюються на опосередковані, усвідомлені та довільні. Учень може керувати своїми потребами і прагненнями, складати життєві плани, що засвідчує досить високий рівень особистісного і соціального розвитку.

На цьому віковому етапі відбувається формування механізму цілетворення, основними проявами якого є наявність у людини певного задуму, плану життя, життєвої мети, проекту цілі, загального досвіду свого буття. Цей механізм пов'язаний із прагненням і здатністю старшокласника здійснювати самопроекцію на майбутнє. Йдеться про його прагнення і здатність ставити конкретні цілі, переносити себе в майбутнє, вибудовувати своє реальне життя з проекцією на майбутнє.

Нова внутрішня позиція учня старших класів змінює важливість для нього змісту, мети і завдань навчання. Він оцінює своє навчання з огляду на його значущість для власного майбутнього, особливо для вибору професії.

Соціальна позиція юнаків і дівчат зорієнтована на здобуття статусу самостійної дорослої людини. У зв'язку з цим старшокласники виявляють підвищений інтерес до способу життя дорослих, що сприяє їх життєвому і професійному самовизначенню. Розширюється коло їх дружнього спілкування з однолітками за одночасного підвищення, порівняно з підлітками, вибірковості осо-бистісних контактів і уподобань.

 

 

38. Особистісний розвиток в юнацькому віці

Психологічною особливістю раннього юнацького віку є спрямованість у майбутнє. Важливим чинником розвитку особистості в ранній юності є прагнення старшокласника будувати життєві плани, осмислювати побудову життєвої перспективи.

Життєвий план - широке поняття, яке охоплює всю сферу особистого самовизначення (рід занять, стиль життя, рівень домагань, рівень прибутків тощо). У старшокласників життєві плани часто ще досить розпливчасті і не вичленяються мрії. Старшокласник просто уявляє себе в найрізноманітніших ролях, порівнюючи міру їх привабливості, але ще не може остаточно вибрати щось для себе і часто нічого не робить для досягнення задуманого.

Основою для планування, суб'єктом власного майбутнього є існуюча в суспільстві модель "типового життєвого шляху" члена даного суспільства. Ця модель закріплена в культурі, системі цінностей суспільства, в її основу покладено принцип своєчасності: в який час суб'єкт повинний вкластися, щоб соціально "встигнути", в потрібний час зробити наступний крок.

36. Когнітивний розвиток в юнацькому віці

В цей період відбувається і вдосконалення пам'яті школярів. Пам'ять х-ся зростанням та зміцненням довільності. Діяльне запам’ятовування продуктивніше за мимовільне. Окреслюється спеціалізація пам’яті. Можуть бути свідомо використані мнемонічні техніки (асоціативні ряди, раціонально пам'ять).

Характерний рівень когнітивного розвитку в юності - формально-логічне, формально-операціональне мислення. Це абстрактне, теоретичне, гіпотетико-дедуктивне мислення, непов'язане з конкретними умовами зовнішнього середовища, існуючими в даний момент.Одним з важливих новоутворень інтелектуальної сфери в юнацькому віці стає розвиток теоретичного мислення. Удосконалюється володіння складними інтелектуальними операціями аналізу і синтезу, теоретичного узагальнення і абстрагування, аргументування і доведення. Зміни когнітивних структур слугують передумовою виникнення здатності до інтроспекції, до рефлексії.

Сприймання х-ся довільністю форм і стає складним інтелектуальним процесом, опосередковано попереднім досвідом, наявними знаннями та інтелектуальним потенціалом.

Розвиток уваги є суперечливим: зростання обсягу уваги, здатність довго зберігати інтенсивність, переключати увагу з одного об’єкту на інший і водночас зростає вибірковість уваги, її спрямованість інтересів. Розвиток довільності уваги, її стійкості та зосередженості пов’язані із формуванням логічного мислення, оволодіння загальним способом мислення. Розвивається здатність розподіляти увагу. У навчанні зростає роль після довільної уваги.

37. Особливості фізичного розвитку в юнацькому віці

Завершується фізичне дозрівання організму, статеве дозрівання, сформовані вторинні статеві ознаки, статура набуває відповідного типу, остаточний зріст в дівчат в 16-17 років, у юнаків у 17-18. Темпи росту уповільнюються. Завершується окостеніння скелету. Збільшується сила м’язів. Продовжується функціональний розвиток нервових клітин головного мозку. Умовні зв’язки х-ся більшою стійкістю та більшою можливістю переключення. У юнацькому віці вдосконалюється функціонування серцево-судинної системи, нервова регуляція її діяльності. Стабілізується кров´яний тиск, серцево-судинна система стає витривалішою до навантажень.

 

40. Психологічні труднощі розвитку в юнацькому віці

Криза 17 років - рубіж звичного шкільного і нового дорослого життя.

В 17 років криза протікає не менш гостро, ніж у 15 років. Д.Б. Ельконін відзначав це як найважчий кризовий період разом з кризою 3-х років. Більшість 17-річних орієнтується на продовження освіти, небагато - на пошук роботи. Вища освіта їм необхідна, насамперед, для того щоб одержати професію, що дозволяє "жити гідно", "багато заробляти", "забезпечувати себе і сім'ю".

Криза юнацького віку нагадує кризи 1-го року (мовна регуляція поведінки) і 7-ми років (нормативна регуляція). У 17 років відбувається ціннісно-смислова саморегуляція поведінки. Якщо людина навчиться пояснювати, а отже, регулювати свої дії, то потреба пояснити свою поведінку "хочеш не хочеш" призводить до підпорядкування цих дій новим законодавчим схемам. У молодої людини спостерігається філософська інтоксикація свідомості, вона виявляється поверженою в сумніви, роздуми, що заважають її активній діяльній позиції. Іноді стан переходить в ціннісний релятивізм (відносність всіх цінностей). Криза юнацького віку з'являється зі вступом молодої людини до дорослого життя, коли загострюються внутрішні конфлікти, виникають питання, які здаються неможливими для розв'язання, життя стає складнішим.


10.06.2016; 04:27
хиты: 206
рейтинг:0
Общественные науки
психология
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2016. All Rights Reserved. помощь