пользователей: 21251
предметов: 10459
вопросов: 177801
Конспект-online
зарегистрируйся или войди через vk.com чтобы оставить конспект.
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

Дошкільник

13. Психологічні особливості розвитку дошкільника.

Дошкільним віком вважається період від 4 до 6-7 років.

Криза 4 (4,5) 5 років пов’язана з статевою ідентичністю.

Криза 6 років пов’язана зі вступом до школи.

Криза 7 років пов’язана з дозріванням когнітивних структур.

Основними особливостями цього віку є те, що складається нова соціальна ситуація розвитку, провідною діяльністю стає гра (сюжетна, рольова, гра з правилами, дидактична, гра з іграшками-замінниками) під час якої дошкільники опановують інші види діяльності, виникають важливі новоутворення у психічній та особистісній сферах, відбувається інтенсивний інтелектуальний розвиток дитини, формується готовність до навчання у школі. На відміну від дитини раннього віку цікавить взаємодія з однолітками.

Соціальна ситуація розвитку: Сім’я, ДНЗ.

Соціальна ситуація розвитку цього віку обумовлює появу двох нових потреб у дитини:1) потреба у спілкуванні з однолітками;2) потреба у суспільно значимій діяльності.

Протягом дошкільного віку в психіці дитини виникають особливо важливі для її подальшого життяпсихологічні новоутворення:

1) починає розвиватися творча діяльність. Проявляється це в конструкційних іграх, технічній і художній творчості;

2) пізнавальні психічні процеси починають працювати в режимі єдиної інтелектуальної діяльності, проявляється об'єднання зовнішніх і внутрішніх дій;

3) виникає та починає успішно функціонувати внутрішнє мовлення як засіб мислення;

4) дитиною усвідомлюються норми і правила;

5) виникають первинні моральні настанови, що є добрим і поганим;

6) дитина вже не може жити у безладі.

 

15. Особливості фізичного розвитку дошкільника.

Фізичний розвиток дошкільників відрізняється від розвитку дітей молодшого віку. З чотирьох до шести років зростання і збільшення у вазі стають нерівномірними: за три роки дитина стає вище в середньому на 15 см, а його вага збільшується всього на 5 кг.У дітей дошкільного віку відбувається активне формування опорно-рухового апарату. У них ще не закріплені природні вигини хребта, тому дуже важливо стежити за правильною поставою дитини: у більшості сколіозів, кіфозів та інших порушень постави «ноги ростуть» саме з цього віку.  Процес окостеніння хрящової тканини у дошкільнят ще не закінчено, тому надмірні навантаження (особливо на нижні кінцівки) дитині протипоказані: можливі травми. Оскільки у дитини досить слабкі м'язи і зв'язки, а хрящова тканина ще не до кінця окостенела, можлива деформація стопи, яка призведе до плоскостопості. Тому профілактиці плоскостопості потрібно приділити особливу увагу. М'язова система дошкільнят відрізняється від м'язової системи дорослих: діти швидше стомлюються, але стомлюваність ця і проходить швидше, ніж у дорослих. Тому дітям у цьому віці протипоказані одноманітні тривалі навантаження: якщо ви займаєтеся з дитиною спортом, потрібно постійно чергувати вправи для різних груп м'язів. Швидка стомлюваність дошкільнят пов'язана і з особливостями розвитку серцево-судинної системи.

 

14. Особливості когнітивного розвитку дошкільника.

Комплекс умінь, якими володіє старший дошкільник:

1) орієнтуватися в найістотніших х-ках

2) практично освоювати раніше невідоме в природному, предметному, соц. оточенні та світі власного «Я»;

3) пристосовуватися до незвичного, знаходити задоволення у поповненні власного досвіду;

4) конструктивно впливати на природу, предмети, людей, власне «я», радіти позитивним результатам своїх активних дій;

5) застосовувати набутий досвід у нових умовах, відчувати задоволення від власної спроможності;

6) адекватно оцінювати різні життєві ситуації, події, вчинки людей та відповідно поводитися;

7) виявляти гнучкість. У разі потреби змінювати стратегію власної поведінки;

8) прагнути до успіху, самостійно долати труднощі, досягати поставленої мети.

Головна мета дошкільної освіти, виховати зрілу особистість, в якої сформовані: дитячий світогляд, прагнення домогтися успіху, впевненість у собі, почуття власної гідності, емоційна сприйнятливість та вольові риси х-ру.

Формування інтелекту зумовлюється розвитком певних показників психічних процесів: точності зорового, слухового і дотикового сприймання; повноти й детальності описування картини, яку учень бачить уперше; способів свідомого запам'ятовування нового матеріалу (групування, самоконтролю - під час заучування); здатності зауважувати помилки, неточності в міркуваннях ровесників; гнучкості мислення, що виявляється у доцільному варіюванні способів дій, легкості й швидкості переходу від міркування, що спирається на реальні або зображені предмети, до мислення з опорою на графіки, схеми, числові і буквені формули; словесно-логічного мислення.

Розумовий розвиток учнів початкових класів має суттєві індивідуальні відмінності, які виявляються в удосконаленні загальних і спеціальних здібностей, прискоренні темпу роботи. В одних дітей краще розвинуті мислительні, в інших - мнемічні чи перцептивні компоненти інтелекту. Серед молодших школярів трапляються учні з тимчасовим затриманням розумового розвитку. Під час виконання навчальних завдань їм доводиться долати неабиякі труднощі, тому в процесі організації навчання необхідний індивідуальний підхід до дітей.

Цілісний розвиток інтелекту у молодшому шкільному віці відбувається за такими напрямами:

1) засвоєння й активне використання мови як засобу мислення.

2) поєднання і взаємозбагачення всіх видів мислення: наочно-дійового, наочно-образного, словесно-логічного.

3) виокремлення підготовчої та виконавчої фаз розв'язання завдання.

 

16. Специфіка особистісного розвитку дошкільника.

1) фізично розвинений: має добре здоров’я, х-ся умілістю, вправністю, здатністю визначати свою стать та подбати про власну безпеку;

2) емоційно розвинений: вирізняється оптимістичним самопочуттям, розуміється на основних емоціях та почуттях, емоційно сприйнятливий, здатний утримуватися від негативних проявів, регулювати свій настрій;

3) соціально розвинений: добре адаптується до нових умов, вміє налагодити з іншими взаємодію, орієнтується у проявах схвалюваної та неприйнятної пов., поводиться відповідально;

4) морально розвинений: диф. поняття «добро» і «зло», х-ся як правило доцільною пов., здатністю допомагати ін., толерантний, правдивістю, совісністю;

5) здатний до довільної пов.: має набір основних вольових якостей (самостійність, наполегливість, цілеспрямованість, організованість, сміливість);

6) пізнавальний розвиток засвідчує здатність прояв. допитливість, уміння спостерігати, міркувати, збирати інф., знаходити відповіді на незрозуміле;

7) мовленнєвий розв. х-ся уміннями правильно вимовляти звуки, активно спілкуватися за допомогою мови, грамотно будувати речення і мати збалансований лексичний запас з кожної сфери життєдіяльності;

8) матем. уміння полягають у здатності лічити, вимірювати, класифікувати, співвідносити, розв’язувати елементарні арифметичні задачі;

9) ігрове уміння прояв. у спроможності продукувати сюжет, пов’язувати його із реальним життям, адекватно використовувати різні ролі, узгоджувати свою пов. з ін., дотримуватись ігрових правил, використовувати ігрові матеріали, радіти спільності;

10) навч уміння: здатність слухати і чути дорослого, адекватно реагувати на його вимоги, організовувати власну діял., вчиняти раціонально, контролювати свої дії, адекватно оцінювати навч. досягнення;

11) худ.-естетичний розвиток: проінф. в основних видах мист., володіння худ. навичками і технікою, елементарним художнім саком, орієнтуватися у світовій та нац., культ.;

12) екологічний розвиток: здатність реагувати на красу природи, бережливо ставитися до неї, диф. флору і фауну, х-ти основ. ознаки і компоненти природи, розрізняти її стани, поводитися ек. доцільно, відчувати відповідальність за природу;

13) розвиток позитивного само ставлення засвідчується інтересом до власної зовн., пов., досягнень, внутрішнього життя, здатністю орієнтуватися у власних чеснотах і вадах, прагненням заслужити схвалення авторитетних людей, умінням реалізувати свої можливості і захистити власні інтереси;

14) креативний розв.: засвідчується умінням продукувати ориг. ідеї, висувати гіпотези, відходити від заданих шаблонів, швидко мислити, виявляти дотепність, реалізовувати задумане, цікавитися парадоксами, виявляти почуття гумору, виділяти істотне і прогнозувати

 

17. Специфіка соціального розвитку дошкільника.

Дошкільний вік характеризується новою соціальною ситуацією розвитку, коли значно розширюються сфера взаємодії та коло спілкування дитини. Спілкування з дорослим значно ускладнюється, набуває нових форм і змісту. Дошкільнику вже недостатньо уваги дорослого і спільної діяльності з ним, оскільки завдяки мовному розвитку його можливості спілкування розширилися. Він уже здатний спілкуватися не тільки про предмети, які сприймає безпосередньо, а й предмети, відсутні у конкретній ситуації взаємодії. Зміст спілкування стає позаситуативним, виходить за межі сприйнятої ситуації.

Головна потреба дошкільника - бути повноправним членом суспільства, жити і почувати себе на рівні з дорослими. Однак реально включитися у доросле життя він не може через його складність і свої обмежені можливості. Саме в цьому ■- розриві між прагненням бути як дорослий і неможливістю реалізувати це прагнення - полягає суперечність соціальної ситуації розвитку дошкільника. Єдиною діяльністю, яка дає змогу подолати цю суперечність, є сюжетно-рольова гра, у якій дитина виконує роль дорослого як носія певних суспільних функцій, вступає у стосунки з іншими дорослими, безпосередньо не присутніми. Рольова гра є провідною діяльністю дітей дошкільного віку, спрямованою на орієнтування у предметній і соціальній дійсності.

Рольова гра дає змогу дитині вступити у взаємодію з недоступними їй у реальній практиці сторонами життя, тому є провідною діяльністю дошкільника.

У соціальній ситуації розвитку дитини дошкільного віку все більшу роль починають відігравати однолітки, спілкування і стосунки з якими стають для неї не менш значущими, ніж взаємини з дорослими.

Усе це свідчить, що соціальна ситуація розвитку дошкільника ускладнюється і диференціюється, суттєво змінюються стосунки з дорослими, які і надалі залишаються центром її життя. Якщо у ранньому віці соціальна ситуація розвитку дитини визначалася лише стосунками з близькими людьми, то у дошкільному - вона вступає у стосунки з ширшим соціальним світом. Те, що дитина спостерігає у світі дорослих, стає предметом її ігрової діяльності, у якій дорослий присутній опосередковано. Гра стає провідним видом її діяльності. Спілкування з близькими дорослими набуває позаситуативного характеру і спонукається новими потребами. Дитина опановує нову сферу соціальних контактів - стосунки з однолітками.

Внутрішня позиція дошкільника щодо інших людей характеризується усвідомленням власного Я, своєї поведінки та інтересом до світу дорослих.

 

18. Основні психологічні труднощі розвитку дошкільника.

Труднощі психічного розвитку дошкільника пов'язані, як правило, із неадекватно побудованим спілкуванням між дитиною і близькими дорослими. Недостатня кількість уваги, небажання займатись дитиною – все це у майбутньому матиме важкі наслідки. Походження психологічних проблем у дошкільному віці ділиться на дві групи:

1) несприятливі тенденції у поведінці дитини, які ще не порушили норми, але в результаті призведуть до цього;

2) незнання батьками, або іншими дорослими з оточення дитини норм розвитку. У них виникає необґрунтована стурбованість щодо дитини. Наприклад, тривога щодо надмірної захопленості дитини грою або фантазуванням у старшому дошкільному віці, або з приводу непосидючості, імпульсивності молодшого дошкільника. Всі ці прояви є нормативними віковими особливостями розвитку дошкільника.

Труднощі психічного розвитку у дошкільному віці відзначаються наступними особливостями:1) несприятливі тенденції носять прихований характер;2) деякі з небажаних проявів зникають з розвитком дитини, а деякі переходять у стійкі утворення, що закладають фундамент особистості;3) подальша корекція недорозвинених у дошкільному віці психічних якостей є складною, а іноді й неможливою.

Встановлення вихователем (чи психологом) наявності й причин труднощів у розвитку дитини та їх корекція відбувається як порівняння результатів діагностики з нормами розвитку. Слід підкреслити, що і вихователь, і психолог веде роботу з дітьми, психічний розвиток яких перебуває у межах норми.

Труднощі можуть виникати при незадоволенні дитини у потребі гри. Гра здійснює свій вплив на кожний психічний процес, передусім складається довільність психічних процесів, а тому – формується особистість дитини. Так як провідною діяльністю є саме гра, і за допомогою гри дитина освоює світ і набуває комунікативних навичок з однолітками – її відсутність може стати причиною соціальної невпевненості, замкнутості і в подальшому бунтарства дитини. У грі також формується довільна пам’ять, діти пригадують більше слів, ніж у будь-якій іншій діяльності. В умовах гри формується вміння підкорюватись правилом, керування своєю поведінкою, гартується воля.


10.06.2016; 04:27
хиты: 19
рейтинг:0
Общественные науки
психология
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2016. All Rights Reserved. помощь