Педагогічний словник тлумачить „важковиховуваність” як „свідомий або несвідомий спротив дитини цілеспрямованому педагогічному впливу, викликаний найрізноманітнішими причинами, включаючи педагогічні прорахунки вихователів, батьків, дефекти психічного і соціального розвитку, особливості характеру, інші особистісні характеристики учнів, вихованців, що ускладнюють соціальну адаптацію, засвоєння навчальних предметів та соціальних ролей” Незважаючи на те, що детермінанти відхилень у розвитку особистості та її поведінці багатоаспектні, причини виникнення такого явища коріняться вже у періоді дошкільного дитинства. Психологи наголошують, що педагогічна занедбаність, яка виникла у дошкільний період на поведінковому рівні, набуває новоутворень дидактичного рівня у молодшому шкільному віці, переходить у соціально-педагогічну у підлітків Причини важковиховуваності підлітків
Особливість дитини є складною психо-фізіологічною системою. Оскільки вихованням дітей займаються часто непідготовлені люди, це призводить до помилок, навіть до трагедій, у результаті чого з”являються “важкі”, педагогічно-занедбані, важковиховувані діти. Важковиховувані -категорія осіб, в яких під впливом несприятливих для розвитку соціальних, психолого- педагогічних, медико- біологічних умов з’являється негативне ставлення до навчання, норм поведінки, відбувається зниження або втрата почуття відповідальності за свої вчинки.Таким особам властиві:•Неправильно сформовані потреби: матеріальні переважають над моральними, більшість матеріальних потреб мають аморальний характер, для їх задоволення важковиховувані особи використовують засоби, які не завжди відповідають нормам моралі.•Прагнення до спілкування з подібними до себе, перебування поза зв”язками з постійними учнівськими колективами.•Нерозвинута потреба пізнання навколишнього світу. Незадовільне навчання, ігнорування методів пізнавальної діяльності.•Спотворені естетичні потреби.•Нерозвинута, засмічена вульгаризмами, жаргонною лексикою мова.•Непослідовність, суперечливість у поглядах і переконаннях.•Брак уявлень про норми поведінки, обмежені почуття відповідальності за свої вчинки.•Обмежені інтелектуальні інтереси, перевага утилітарних інтересів над духовними позбавляє їх перспективи розвитку, інтелектуального і морального вдосконалення.Приховування своїх вчинків від батьків, учителів та однокласників.
1. Важковиховувані діти, які байдуже ставляться до навчання, періодично порушують правила поведінки і дисципліну. Їм властиві: грубощі, брехливість, нечесність. 2. Педагогічно-занедбані діти, які негативно ставляться до навчання й суспільно-корисної діяльності. Вони систематично порушують дисципліну й правила поведінки, постійно проявляють негативні моральні якості особистості.3. Підлітки-правопорушники, які перебувають на обліку в інспекціях у справах неповнолітніх або направлені до спецшкіл і спеціальних професійних технічних училищ. 4. Неповнолітні злочинці, які скоїли кримінальні злочини, порушили правові норми й направлені судом до виправно-трудових колоній.
Першочергове значення для розвитку дитини як соціальної істоти має значення нормативів поведінки. Протягом раннього і дошкільного віку дитина через спілкування з навколишніми його людьми (дорослими, однолітками) засвоює соціальні норми поводження. Засвоєння норм, по-перше, передбачає, що дитина починає розуміти й осмислювати їхнє значення. Засвоєння норм, по-друге, передбачає далі, що у дитини в практиці спілкування з іншими людьми виробляються навички поводження. У навичці подана емоційно пережита спонукальна сила: коли дитина діє, порушуючи звичне поводження, це викликає відчуття дискомфорту. Засвоєння норм, по-третє, передбачає, що дитина переймається визначеним емоційним відношенням до цих норм. Розумове й емоційне відношення до моральних й емоційне відношення до моральних норм, до їхнього виконання розвивається у дитини через спілкування з дорослими. У моральному розвитку, як і у всякому іншому, здійснюється боротьба протилежностей. Від нашого життєвого досвіду найчастіше залишається непомітною можливість безпосереднього спостереження того, які позитивні досягнення особистості, як відбувається боротьба протилежностей і яким чином в особистості виявляються негативні якості і утворення. Негативні утворення --- це так звані асоціативні форми поводження і відповідні риси особистості, також є продуктом її визначеного розвитку і вони потребують спеціального вивчення.
