Цілісне уявлення про народонаселення забезпечує система наукових знань, відома під назвою загальної теорії народонаселення. Це система загальнометодологічних І загальнотеоретичних тез і концепцій, що пояснюють закономірності розвитку народонаселення та його зв'язок з усім соціально-економічним розвитком. Методологічна роль загальної теорії народонаселення полягає в тому, що вона дозволяє інтегрувати в єдине ціле розрізнені знання про окремі боки розвитку народонаселендо ня й перейти від простої суми знань до системи знань про народонаселення,
Загальна теорія народонаселення пов'язує тези й поняття загальнометодологічних наук, які відображають логіку й закономірності суспільного розвитку, з одного боку, та категорії окремих конкретних наук, що вивчають народона- з іншого. Загальнометодологічними науками для системи знаньнаселення, про народонаселення є філософія та політична економія.
До компетенції філософії належать такі проблеми:
- методологічні принципи вивчення народонаселення;
- народонаселення як суспільна підсистема;
- якість народонаселення;
- джерела й рушійні сили розвитку народонаселення, співвідношення в ньому об'єктивного та суб'єктивного, стихійного та свідомого, біологіч ного та соціального;
- співвідношення емпіричного та теоретичного в демографічних дослідженнях;
- логіко-гносеологічний аналіз категорій та понять системи знань про народонаселення.
Політична економія як наука про виробничі відносини суспільства та закони їх розвитку забезпечує дослідження народонаселення теоретичними й методологічними засновками. Від того, якою є соціальна природа виробництва на тому чи тому етапі його суспільного розвитку, залежать, врешті, умови природного відтворення населення, його соціальна мобільність і територіальна організація.
Специфіка виробничих відносин багато в чому визначає якісні аспекти відтворення населення. Ця специфіка відображена у формуванні певного соціального типу працівника, вона визначає умови його підготовки до праці та участі в ній, умови й форми охорони його здоров'я та членів його сім'ї, соціального забезпечення та соціального захисту. Від характеру виробничих відносин залежать рівень зайнятості та її структура по галузях, по статі й віку, а це, у свою чергу, справляє вирішальний вплив на всі аспекти відтворення населення.
Система виробничих відносин багато в чому впливає на розселення людей як у масштабах країн та регіонів, так і у глобальному масштабі. Виробничі відносини визначають безпосередньо всі аспекти соціального відтворення населення. Від них залежать багато які соціальні чинники, що впливають на звичаї та традиції культури й побуту населення, а також чинники, пов'язані з релігією.
В рамках загальної теорії народонаселення розробляють методологію його дослідження й головні поняття та категорії системи знань про народонаселення. Конкретні ж науки, які входять у цю систему, адаптують їх стосовно своїх завдань і предметних царин.
Загальна теорія народонаселення забезпечує вивчення взаємозв'язку й взаємодії між соціально-економічним розвитком загалом та розвитком народонаселення як його органічної складової, між окремими боками суспільного розвитку та конкретними демографічними процесами, а також системи зв'язків між останніми. Вона також розкриває закони й закономірності розвитку народонаселення та конкретних демографічних процесів.
Головними проблемами загальної теорії народонаселення є його роль у суспільному прогресі, соціально-економічна зумовленість розвитку народонаселення та його окремих процесів, вплив законів суспільного розвитку на народонаселення, специфічне місце народонаселення в історично конкретній системі виробничих відносин,історичні типи відтворення населення, закони й закономірності демографічних процесів, взаємозв'язки між окремими демографічними процесами, співвідношення соціального та біологічного, стихійного та свідомого в розвитку народонаселення та у конкретних демографічних процесах.
Наукові результати, отримані загальною теорією народонаселення, використовують при розробці й здійсненні демографічної політики як складової соціальної політики в країні. Деякі положення загальної теорії народонаселення, які порівняно широко ввійшли до наукової літератури, залишаються дискусійними. Це стосується передусім такого спірного питання, як правомірність виокремлення головного економічного закону народонаселення для кожної суспільно-економічної формації, спільності та відмінності між законами й закономірностями розвитку народонаселення та деяких інших.