Поняття режиму відтворення населення. Режим відтворення населення — це демографічна категорія, яка позначає сукупність конкретних кількісних характеристик процесу відтворення населення, розглядуваного у фіксований момент часу. Кількісну міру відтворення населення дають показники режиму відтворення населення. До них належать показники режиму народжуваності, описуваного функцією народжуваності f(x), та режиму смертності, описуваного функцією доживання І(х), де х — вік. Узагальненим вираженням цих функцій є відповідно брутто-коефіцієнт відтворення населення R та середня тривалість життя Ео.
Функція народжуваності f(x) та функція доживання І(х) — екзогенні параметри відтворення населення. Вони однозначно визначають його ендогенні параметри — вікову структуру населення С(х), а також мірила зростання чисельності населення — нетто-коефіцієнт відтворення населення ro та істинний коефіцієнт природного приросту r. Обидва ці коефіцієнти характеризують ті самі зміни, співвіднесені з різними одиницями часу: У першому випадку з довжиною генерації Т, у другому — із звичайними Календарними мірилами часу, як правило, роком. Отже, режим відтворення Заселення описують набором екзогенних та ендогенних параметрів, послідовно інтерпретованих у рамках теорії стабільного населення тільки у зв'язку із створенням цієї теорії з'явилася можливість побачити процес відтворення населення як щось цілісне, збагнути притаманні йому внутрішні, кількісні залежності.
Нетто-коефіцієнт відтворення населення являє собою кількісне мірило заміщення материнської генерації дочірньою, іншими словами, показує середню кількість дівчат, які народжені жінкою за весь період плідності й які дожили до того віку, в якому була жінка під час народження кожної з цих дівчат
Брутто-коефіцієнт відтворення населення, або загальний коефіцієнт відтворення населення, або валовий коефіцієнт відтворення населення, також є однією з узагальнених характеристик режиму відтворення населення й зведеною характеристикою народжуваності.
Він показує середню кількість дівчат, яку народила б одна жінка, що прожила до кінця репродуктивного періоду, за збереження впродовж її життя сучасних умов народжуваності У кожному віці. Позаяк брутто-коефіцієнт не враховує смертності дочок до досягнення ними віку матері, то, на відміну від нетто-коефіцієнта відтворення населення, його не можна розглядати як показник реального заміщення материнської генерації дочірньою.
