Гіподинамія - зменшення м'язових зусиль, які підтримують позу, здійснюють переміщення тіла в просторі, а також виконують фізичне навантаження. ЇЇ причиною можуть бути фізичні, фізіологічні і соціальні фактори.Поширення гіподинамії в сучасних умовах пов’язане з процесами урбанізації (зосередження матеріального та духовного життя в місті), масштабним впровадженням в повсякденну діяльність людини засобів переміщення, автоматизації і механізації праці. Скорочення долі ручної, немеханізованої праці супроводжується відносним збільшенням числа професій з операторськими функціями, а також розумової праці. Покращення побутових умов, зростання ролі сучасних засобів комунікації (телефон, радіо, телебачення, комп’ютер) об'єктивно сприяють більш пасивному відпочинку.Зменьшення м’язових зусиль при гіподинамії призводить до: зменьшення енергообміну і потреби в поживних речовинах, розвитку детренованості серцево-судинної системи, зокрема міокарду, дистрофії м'язової тканини, негативного азотистого балансу, перебудови жирового обміну з тенденцією до збільшення долі жирового компоненту в масі тіла, атеросклеротичних процесів і демінералізації кісткової тканини. В результаті цього змінюється загальна реактивність організму, знижується його стійкість до інфекцій, падає фізична працездатність і стійкість до стресових впливів, знижується ортостатична стійкість. Враховуючи те, що активний руховий режим відноситься до числа важливих факторів, які визначають довголіття, можна зробити висновок: гіподинамія прискорює процес фізіологічного старіння. Гіподинамія завжди супроводжується станом психологічного стресу. Неадекватні нервово-психічні реакції негативно впливають на вегетативні та рухові функції. Спостерігається емоційна нестійкість, зниження розумової та фізичної працездатності.У здорових людей гіпердінамію може виникнути при великих фізичних навантаженнях.Іноді слово "гіпердінамію" вживається як синонім гіперактивності. Особливо характерно це для маленьких дітей. Тільки не плутайте гіперактивність як хвороба і просто зайву допитливість, відволікання дитини. Діагностує захворювання лікар. Корекція гіперактивності дитини проводиться комплексно, за участю педагога та психолога.
Рухова і фізична активність є винятково важливим, фундаментальним чинником формування, збереження, зміцнення здоров’я та розвитку людини, особливо в дитячому, підлітковому та юнацькому віці. Завдяки здатності організму до саморегуляції відбувається його адаптація до змін зовнішнього середовища, організм стає стійкішим і життєздатнішим.Під час фізичних вправ в організмі людини спрацьовують певні механізми, в результаті дії яких посилюються функції не тільки м’язів, але й дихальної, серцево-судинної, нервової та травної систем.Заняття фізичними вправами одразу позначаються на роботі дихальної системи. Під час цих вправ дихання стає глибшим і частішим, відбувається розкриття та розширення бронхів та легеневих альвеол, через легені проходить більше повітря, збільшується насичення крові киснем, внаслідок якого покращується забезпечення киснем усіх органів і тканин організму, нормалізується обмін речовин, зменшується кількість недоокислених токсичних продуктів (шлаків) у тканинах.При достатній руховій активності збільшується частота і сила скорочення м’язів серця,з’являються нові коронарні судини, в результаті чого покращується живлення серця, стає значно витривалішим до фізичного навантаженняЗбагачена киснем і поживними речовинами кров надходить через розкриті артеріоли і капіляри до всіх внутрішніх органів, центральної нервової системи, органів статевої системи та ендокринних залоз. Ось чому повніше відновлюються функції головного мозку, покращується пам’ять і мислення. Вплив фізичних вправ на нервову систему полягає в розвитку координації різноманітних рухів, регуляції функцій серцево-судинної і дихальної систем, в тренуванні адаптаційних механізмів.
