48. Фізіологічні особливості дітей дошкільного, молодшого шкільного віку, підлітків(середнього шкільного віку), юнацького віку(старший шкільний вік)

А. Внутрішньоутробний етан: 1) фаза ембріонального розвитку — до 9 тижнів вагітності; 2) фаза плацентарного розвитку (плода)— 9—40 тижнів вагітності.Б. Позаутробний етап: 1) період новонародженості (0—28 днів); 2) період немовляти, або період вигодовування груддю (29 днів — 12 міс), (зазначимо, що в деяких випадках вигодовування буває штучним); 3) період нейтрального дитинства (1—Уроків): а) переддошкільний (1—3 роки); б) дошкільний (3—7 років); 4) молодший шкільний вік (7—10 років); 5) середній шкільний вік (11—14 років); 6) період статевого дозрівання, або старший шкільний вік (15—18 років).Внутнішньоутробний етап має величезне значення для подальшої життєдіяльності людського організму. Він складається з двох фаз: фази ембріонального розвитку і фази плода. У першій фазі відбувається формування органів і систем, що закінчується до 56-го дня вагітності. З 22—23-го дня починає битися серце зародка (ембріона). Оскільки в ембріональній фазі формуються органи, то в цей період зародок особливо чутливий до несприятливої дії навколишнього середовища — інфекції, іонізуючого випромінювання, дії хімічних речовин, лікарських засобів. Фаза плацентарного розвитку характеризується в основному ростом плода, хоча розвиток уже сформованих органів триває не тільки в цю фазу, а й після народження.Основними особливостями внутрішньоутробного періоду розвитку е швидкий ріст і харчування дитячого організму за рахунок материнського. Легені матері дихають також і для плода, обмін речовин відбувається завдяки ферментам, печінці і ниркам матері..З моменту народження дитини починається період новонародженості — перший період позаутробного існування. Для нього характерний процес перебудови різних систем організму, пристосування їх до позаутробного існування. З моменту народження починають функціонувати легені дитини. З початком легеневого дихання пов'язана перебудова кровообігу: закриваються вії овальної ямки, артеріальна протока, утворюються велике та мале кола кровообігу. Починає працювати система травлення, підвищується основний обмін речовин. Найінтенсивніші ці процеси в перші 7 днів життя, тобто в ранній неонатальний період. В цей час запустіває, муміфікується і відпадає залишок пуповини, заживає пупочна ранка (до 14-го дня життя). Більш пізні терміни заживления пупочної ранки свідчать про її захворювання. Пізній неонатальний період триває з 8-го по 28-й день життя.З 5-го тижня до кінця 12—15-го місяця життя триває період вигодовування груддю, коли грудна дитина значною мірою залежить від матері, вона відносно безпорадна щодо навколишнього середовища. Ця залежність проявляється в пристосованості травної системи до годуванням молоком матері (в другому півріччі — часткового). Існування дитини повністю залежить від догляду за нею матері.Протягом першого року життя відбувається інтенсивний ріст дитини: до кінця року маса, яка була при народженні, потроюється, довжина тіла збільшується на 25 см. Це вимагає повноцінного харчування з достатньою енергетичною цінністю. Травний канал відрізняється функціональною незрілістю ферментних систем і процесів усмоктування, тому легко можуть виникати гострі і хронічні розлади травлення.Для грудної дитини дуже велике значення має правильне вигодовування, тобто годування такою їжею, яку її травний канал здатний перетравити.З часу народження дитина має пасивний імунітет: в її кров'яному руслі є антитіла, що перейшли від матері. Протягом перших місяців життя пасивний імунітет послаблюється і починає формуватися набутий імунітет внаслідок впливу різних інфекційних збудників, з якими зустрічається організм. Частину антитіл дитина одержує з молоком матері.Періоди новонародженості і вигодовування груддю характеризуються також такою особливістю реакції дитячого організму на несприятливі впливи навколишнього середовища, як стрес. Дитячому організмові властива фізіологічна недостатність кори надниркових залоз. Це призводить до особливої, незрілої форми реакції на стрес, зокрема на інфекційний процес. Новонароджені і немовлята мають низьку здатність локалізувати інфекційно-запальні процеси, в них переважає загальний, генералізованийтип реагування. Здатність до продукування захисних антитіл у цьому віці знижена. Центральна та вегетативна нервова система також значною мірою лабільна. З досягненням року починається період нейтрального дитинства, який триває до 7 років. Інтенсивність росту і здатність організму відповідати поширеною реакцією на захворювання поступово зменшуються. У пер еддошкільний період (з 1 до 3 років) діти вчаться самостійно їсти, пересуватися і активно пізнають навколишній світ, у них з'являється фразова мова. Але і в дошкільному віці в них ще не розвинута здатність концентрувати увагу на певному завданні, засвоювати абстрактні, узагальнюючі поняття. Така здатність з'являється у дітей у 6—7-річному віці (тоді доцільно розпочинати навчання в школі). У дошкільному періоді (3—7 років) дуже часто зустрічаються дитячі інфекційні хвороби. Захворюваність на кір, коклюш останнім часом істотно знизилася завдяки профілактичним щепленням. Дифтерію майже повністю ліквідовано, хоча окремі випадки ще трапляються. У цей період зростає частота інфікування туберкульозом. Молодший шкільний вік (7—10 років) характеризується високою здатністю дітей до навчання. Значно вдосконалюється система імунітету, в основному завершується морфологічний розвиток багатьох органів і систем. У середньому шкільному періоді (11—14 років) настає певна перебудова життєдіяльності організму. Якщо в періоді нейтрального дитинства статеві залози і статеві гормони не відіграють відчутної ролі, то з настанням пубертатного періоду вони набувають важливого значення. Далі настає період статевого дозрівання, який називають юнацьким. Строки статевого розвитку в окремих осіб різні. Як правило, статеве дозрівання у дівчаток починається раніше (12—13 років), ніж у хлопчиків (13—15 років). В цьому віці знову прискорюються темпи фізичного розвитку, діти посилено ростуть, змінюється будова тіла, фігура набуває форми тіла дорослої людини, розвиваються вторинні статеві ознаки. В цьому періоді виділяють старший шкільний вік (15—18 років). Повністю процес фізичного і статевого розвитку завершується приблизно до 20 років, у дівчат дещо раніше, ніж у юнаків.