Кровообіг плоду. В процесі внутрішньоутробного розвитку розрізняють період лакунарного, а потім плацентарного кровообігу. На дуже ранніх стадіях розвитку ембріона між ворсинками хоріона утворюються лакуни, які безперервно надходить кров з артерій стінки матки. Ця кров не змішується з кров’ю плоду. З неї через стінку судин плода відбувається виборче всмоктування поживних речовин і кисню. Також з крові плода в лакуни надходять продукти розпаду, що утворюються в результаті обміну речовин, і вуглекислий газ. З лакун кров відтікає по венах в систему кровообігу матері.
Венозна кров від плоду до плаценти надходить по пупкових артеріях. У плаценті вона збагачується живильними речовинами і киснем і стає артеріальною. До плоду артеріальна кров надходить по пупковій вені, яка, прямуючи до печінки плода, ділиться на дві гілки. Одна з гілок впадає в нижню порожнисту вену, а інша йде через печінку і в її тканинах ділиться на капіляри, у яких відбувається обмін газами, після чого змішана кров надходить у нижню порожнисту вену, а потім у праве передсердя, куди потрапляє також венозна кров з верхньої порожнистої вени.
Менша частина крові з правого передсердя йде в правий шлуночок і з нього – в легеневу артерію. У плода легеневий коло кровообігу не функціонує у зв’язку з відсутністю легеневого дихання, і тому в нього надходить незначна кількість крові. Основна частина крові йде легеневої артерії, зустрічає великий опір спавшихся легенів, вона поступає в аорту за боталлову протоку, що впадає в неї нижче місця відходження судин до голови і верхніх кінцівок. Тому ці органи отримують менше змішану кров, що містить більше кисню, ніж кров, що йде до тулуба і нижніх кінцівках. Це забезпечує краще живлення мозку і більш інтенсивне його розвиток.
Велика частина крові з правого передсердя надходить через овальний отвір у ліве передсердя. Сюди ж потрапляє і невелика кількість венозної крові з легеневих вен.
З лівого передсердя кров поступає в лівий шлуночок, з нього в аорту і йде по судинах великого кола кровообігу, від артерій якого відгалужуються дві пупкові артерії, що йдуть до плаценти.
Зміни кровообігу у новонародженого. Акт народження дитини характеризується переходом його до зовсім інших умов існування. Зміни, що наступають в серцево-судинній системі, пов’язані, насамперед, з включенням легеневого дихання. У момент народження дитини перев’язують і перерізають пупковий канатик (пуповину), у зв’язку з чим припиняється обмін газів, що здійснюється в плаценті. При цьому в крові новонародженого збільшується вміст вуглекислого газу і зменшується кількість кисню. Ця кров, зі зміненим газовим складом, приходить до дихального центру і збуджує його – виникає перший вдих, при якому розправляються легені і розширюються знаходяться в них судини. В легені вперше входить повітря.
Розширені, майже порожні судини легенів володіють великою ємністю і мають низький тиск крові. Тому вся кров з правого шлуночка легеневої артерії спрямовується в легені. Боталлова протока поступово заростає. У зв’язку зі зміненим тиском крові овальне віконечко в серці закривається складками ендокарда, яка поступово зростає, і створюється суцільна перегородка між передсердями. З цього моменту поділяються великий і малий круги кровообігу, в правій половині серця циркулює тільки венозна кров, а у лівій – тільки артеріальна.
У той же час перестають функціонувати судини пупкового канатика, вони заростають й перетворюються у зв’язки. Так у момент народження система кровообігу плоду набуває всі риси її будови у дорослої людини.
У новонародженого маса серця дорівнює в середньому 23,6 м (від 11,4 до 49,5 г) і становить 0,89% від маси тіла. До 5 років маса серця збільшується в 4 рази, до 6 – в 11 разів. В період від 7 до 12 років зростання серця сповільнюється і дещо відстає від зростання тіла. В 14 – 15 років (період статевого дозрівання) знову настає посилений ріст серця. Маса серця у хлопчиків більше, ніж у дівчаток. Але у 11 років у дівчаток настає період посиленого росту серця (у хлопчиків він починається в 12 років), і до 13 – 14 років його маса стає більшою, ніж хлопчиків. До 16 років серце хлопчиків знову стає важче, ніж дівчаток.
У новонародженого серце розташовується дуже високо з-за високого положення діафрагми. До кінця першого року життя у зв’язку з опусканням діафрагми і переходом дитини до вертикального положення серце займає косе положення.
Зміни з віком частоти серцевих скорочень. У новонародженого частота серцевих скорочень близька до її величині у плода і становить 120 – 140 ударів в хвилину. З віком частота серцевих скорочень зменшується, і у підлітків вона наближається до величини дорослих. Зменшення числа серцевих скорочень з віком пов’язане з посиленням впливу блукаючого нерва на серце. Відзначені статеві відмінності в частоті серцевих скорочень: у хлопчиків вона менше, ніж у дівчаток того ж віку.
Характерна особливість діяльності серця дитини – наявність дихальної аритмії: у момент вдиху настає частішання ритму серцевих скорочень, а під час видиху – уповільнення. У ранньому дитинстві аритмія зустрічається рідко і слабо виражена. Починаючи з дошкільного віку і до 14 років, вона значна. У віці 15 – 16 років зустрічаються лише поодинокі випадки дихальної аритмії.
Вікові особливості систолічного і хвилинного об’ємів серця. Величина систолічного об’єму серця з віком збільшується більш значно, ніж величина хвилинного об’єму. На зміна хвилинного об’єму позначається зменшення числа серцевих скорочень з віком.
Величина систолічного об’єму у новонароджених – 2,5 мл у дитини 1 року – 10,2 мл Величина хвилинного обсягів у новонароджених і дітей до 1 року в середньому дорівнює 0,33 л, у віці 1 року – 1,2 л, 5-ти річних дітей – 1,8 л, у 10-річних – 2,5 л. У дітей, більш розвинених фізично, більше величина систолічного і хвилинного обсягів.
Особливості змін кров’яного тиску з віком. У новонародженої дитини середня величина систолічного тиску становить 60 – 66 мм рт. ст. діастолічного – 36 – 40 мм рт. ст. У дітей всіх віків є загальна тенденція до збільшення систолічного, діастолічного і пульсового тиску з віком. У середньому максимальна кров’яний тиск до 1 року-100 мм рт. ст. до 5 – 8 років – 104 мм рт. ст. до 11 – 13 років – 127 мм рт. ст. до 15 – 16 років – 134 мм рт. ст. Мінімальний тиск, відповідно, дорівнює: 49, 68, 83 88 мм рт. ст. Пульсовий тиск у новонароджених воно досягає 24 – 36 мм рт. ст. в наступні періоди, в тому числі у дорослих, – 40 – 50 мм рт. ст.
|
Періодизація |
|
|
пренатальний |
постнатальний |
