У дорослих спостерігається рівновага надходження та використання енергії. Енергія міститься у продуктах, які споживають гетеротрофні організми. Поживні речовини мають не тільки енергетичне, а й пластичне значення. Вони використовуються для росту та самооновлення організму.
Основний обмін. З розрахунку на кг маси тіла величина основного обміну (BOO) у дітей вища, ніж у дорослих. Наприклад, у новонароджених – 50 ккал/кг на добу, в 1 рік даний показник становить 54, у 5 років – 46, а у дорослих – 25 ккал/кг на добу.
Загальний обмін. Подібно основному обміну, загальний обмін, що відображає інтегральні витрати енергії організмом в реальних умовах його існування, з розрахунку на кг маси тіла – з віком знижується, а в абсолютних значеннях – збільшується. Так, у новонароджених його відносна величина (ккал/кг/добу) складає 120, в 1–3 роки – 115, в 5 років – 100, в 10 років – 75, в 14 років – 50, а у дорослих – 42; абсолютна (ккал/добу) .
Джерела енергії. У плоду основним джерелом енергії є глюкоза; при цьому велику питому вагу займає анаеробний спосіб її використання, тобто гліколіз. У новонароджених інтенсивно використовується глікоген м’язів і печінки, глюкоза і жирні кислоти; спостерігається високий рівень глюконеогенезу. Інтенсивність гліколізу у дітей першого року життя на 30–35% вища, ніж у дорослих; особливо вона висока в перші 3 місяці життя. У подальшому підвищується частка процесів аеробів; їх інтенсивність досягає максимальних значень до 9–11 років. З 12 років знову підвищується інтенсивність гліколізу, особливо в білих м’язевих волокнах. Максимальне споживання кисню (з розрахунку на кг маси) досягає найбільших значень до 17 років, абсолютне максимальне споживання кисню – до 25 років, а максимальна анаеробна потужність – до 18–20 років.
Потреба в білках. Для дітей характерний позитивний азотний баланс, тобто ретенція азоту:З розрахунку на кг маси тіла новонародженим необхідно 2,5 г білку на добу, в 1 рік – 3,5 г; у 3 роки – 4,0 г; у 5 років – 3,5 г; у 7 років – 3 г; у 10 років – 2,5 г; у 14–17 років – 1,7 г; а дорослих – 1,4 г..
Потреба в жирах. З розрахунку на кг маси тіла новонародженим необхідно 6 г жирів на добу, в 1 рік – 5,5 г; у 3 роки – 4,0 г; у 5 років – 3,5 г; у 7 років – 3,0 г; у 10 років – 2,5 г; у 14–17 років – 1,7 г; а дорослим – 1,4 г.
Потреба у вуглеводах. З розрахунку на кг маси тіла новонародженим необхідно 13 г вуглеводів на добу, в 1 рік – 13 г, у 3 роки – 16 г, у 5-річному віці – 14 г, у 7років – 12 г, в 10 років – 10 г, в 14–17 років – 7 г, а дорослим – 5,7 г. Перші місяці життя потреба у вуглеводах задовільняється за рахунок молочного цукру (лактози), а при штучному вигодовуванні – за рахунок сахарози та мальтози.
Потреба у воді. На частку води у новонароджених доводиться 75–80% маси тіла, в 1 рік – 70 %, в 5 років – 65 –70 %, а у дорослих – 60–65 %.
Потреба в мінеральних солях. У новонароджених дітей мінеральні речовини складають 2,6 % маси тіла (у дорослих – 5 %). В цілому, добова потреба в мінеральних речовинах у дітей приблизно в 1,5–2 рази нижча, ніж у дорослих. Потреба в залізі у дітей вища, ніж у дорослих, тобто вище 15–18 мг/добу.
Потреба у вітамінах. З розрахунку на кг маси тіла потреба у вітамінах для дітей вища, ніж для дорослих, але в абсолютних значеннях – нижче. Наприклад, для 6-річних дітей добова потреба вітамінів на 60–70 % від потреб дорослих.
Порушення обміну речовин може відбуватися при змінах в роботі щитовидної залози, гіпофіза, надниркових, статевих залоз і при загальному голодуванні. Він порушується і при неправильному живленні - надмірному, недостатньому або якісно неповноцінному. У цих випадках йде збій в тонкій регуляції обміну речовин нервовою системою. При цьому змінюється тонус окремих центрів мозку, і, швидше за все, конкретно гіпоталамуса. Це він регулює і швидкість вироблення енергії, і будівельні, накопичувальні процеси в організмі.
Найчастіше порушення обміну речовин стосується його ліпідної, жирової складової, коли жири перестають нормально перероблятися в печінці.
Дистрофія ) — порушення живлення окремих частин, або усьогоорганізму. Дистрофія це патологічний процес, в результаті якого та чи інша тканина втрачає або накопичує речовини, в нормі не характерною для неї. Дистрофія характеризується пошкодженням клітин і міжклітинної речовини, в результаті чого змінюється функція органу. Види дистрофії дистрофія у дітей . В залежності від виду порушення обмінних процесів її ділять на білковий, жировий, вуглеводну і мінеральну дистрофії. По локалізації дистрофія буває клітинна, позаклітинна і змішана. Набутою та природженою дистрофія може бути по етіології (походженням). Вроджена дистрофія завжди обумовлена генетично: порушення обміну білків, вуглеводів і жирів мають спадковий характер. Той чи інший фермент, який бере участь в обміні речовин, може бути, що веде до неповного розщеплення і накопичення в тканинах продуктів метаболізму. Ураженню піддаються різні тканини, але центральна нервова система страждає завжди, що веде до дефіциту певних ферментів.
Причини дистрофії Дистрофія може бути обумовлена безліччю різних причин. Крім вроджених генетичних порушень обміну речовин, поява захворювання можуть викликати інфекційні хвороби, стреси, нераціональне харчування. Також причинами дистрофії можуть стати неправильний спосіб життя, зовнішні несприятливі фактори, слабкий імунітет, хромосомні захворювання
